Радзинський Едвард Станіславович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Едвард Радзінський
Эдвард Радзинский
Зображення
Едвард Радзінський у 2013 році
Дата народження 23 вересня 1936(1936-09-23) (86 років)
Місце народження Москва, СРСР СРСР
Громадянство Росія Росія
Alma mater Московський історико-архівний інститутd (1959)
Професія драматург
Кар'єра з 1955 до сьогодення
Напрям фольк-гісторі
Нагороди Орден за заслуги перед Батьківщиною
IMDb ID 0705951
Офіційний сайт
CMNS: Радзинський Едвард Станіславович у Вікісховищі

Е́двард Станіславович Радзінський (рос. Эдвард Станиславович Радзинский23 вересня 1936(1936-09-23)[1][2][3], Москва, СРСР) — російський письменник, драматург, телеведучий та сценарист. Передусім він є відомим своїми біографічними дослідженнями.

Біографія[ред. | ред. код]

Едвард Радзінський народився в сім'ї драматурга Станіслава Радзінського. Закінчив Московський історико-архівний інститут. У 1958 році на сцені Московського театру юного глядача була поставлена ​​перша п'єса письменника - «Мрія моя ... Індія», присвячена Герасиму Лебедєву, першому російському вченому-індолог і просвітителю. Дипломна робота Едварда Радзинського також була присвячена Герасиму Лебедєву. Згодом її опублікували в журналі «ЮНЕСКО-інформейшн» на багатьох мовах [4][5].

Широка популярність прийшла до Радзінського після того, як Анатолій Ефрос поставив у Театрі імені Ленінського Комсомолу його п'єсу «104 сторінки про любов». Ця драма лягла в основу фільму «Ще раз про любов» з Тетяною Дороніною і Олександром Лазарєвим. З цього моменту практично всі п'єси Едварда Радзинського отримували популярність. Їх часто ставили в театрах Росії і за кордоном. Також письменник працював для кіно, у вісімдесяті роки почав працювати на телебаченні в жанрі телерозповідей. У дев'яності роки Радзінський почав писати прозові твори про великих особистостей. Вважається одним з видних представників жанру фолк-хісторі [6]. Його книги «Сталін» і роман про Миколу II і Олександра II стали бестселерами в усьому світі. Останній його роман «Сталін: життя і смерть» не поступається за популярністю попереднім. Вистави за його історичної трилогії «Лунін», «Бесіди з Сократом» і «Театр часів Нерона і Сенеки» були поставлені в театрах різних країн.

В останні роки зміцнив свою популярність як автор популярних історико-публіцистичних книг про трагічні періодах російської та світової історії, про великі історичні особистості. Ці книги надруковані в найбільших світових видавництвах: Double Day, Simon and Schuster, Bertelsman, Mondadory, Norsted, WSOY, NHK, Hodder and Stoughton, перекладені англійською, французькою, німецькою, італійською, іспанською, португальською, грецькою, данською, польською, фінською, шведською, івритом та іншими мовами. Першим читачем американського видання біографії Олександра II став президент Буш.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. SNAC — 2010.
  3. Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
  4. О.Кучкина. Эдвард Радзинский: Я и в истории драматург [Архівовано 4 липня 2010 у Wayback Machine.]/Домашняя страничка Эдварда Радзинского
  5. 23 сентября 1936 года родился Э. С. Радзинский [Архівовано 19 серпня 2009 у Wayback Machine.]/Центр развития русского языка.
  6. Заболотный Е. Б., Камынин В.Д. К вопросу о функциях и месте историографических исследований в развитии исторической науки // Вестник Тюменского государственного университета. 2004. № 1. С. 84.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • «Ипатьевская ночь» © AST , 2007 г.
  • «На Руси от ума одно горе» © AST , 2006 г.
  • «Начало театрального романа»: Сборник пьес © Издательство «ВАГРИУС», 2004 г.
  • Собрание сочинений (в восьми томах) © Издательство «ВАГРИУС», 1998—2003 г.
  • «Загадки жизни и смерти». Подарочное издание © Издательство «ВАГРИУС»,2003 г.
  • «Княжна Тараканова» © Издательство «ВАГРИУС», 2003 г.
  • «Загадки истории». Подарочное издание © Издательство «ВАГРИУС», 2002 г.
  • «Наполеон: жизнь после смерти» © Издательство «ВАГРИУС», 2002 г.
  • «Игры писателей» © Издательство «ВАГРИУС», 2001 г.
  • «Загадки любви» © Издательство «ВАГРИУС», 1999, 2000 гг.
  • «Загадки истории» © Издательство «ВАГРИУС», 1999, 2000 гг.
  • «Кровь и призраки русской смуты» © Издательство «ВАГРИУС», 1998, 2000 гг.
  • «Гибель галантного века» © Издательство «ВАГРИУС», 1999 г.
  • «…и сделалась кровь» © Издательство «ВАГРИУС», 1998 г.
  • «Властители дум» © Издательство «ВАГРИУС», 1999 г.
  • «Театр» © Издательство «Искусство», 1986 г.
  • «Беседы с Сократом» © Издательство «Советский писатель», 1982 г.