Радикальна партія Олега Ляшка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

.

Історія[ред.ред. код]

Логотип УРДП

Українська Радикально-Демократична Партія[ред.ред. код]

Українська Радикально-Демократична Партія була утворена на Установчому з'їзді в місті Миколаєві 18 серпня 2010. Зареєстрована Міністерством юстиції Україні 28 вересня 2010 року і стала 184-ю партійною організацією, зареєстрованою в Україні.[1][2][3]

На момент створення партії її очолював Владислав Теліпко.

Станом на 1 червня 2011 року була представлена в 24 з 27 регіонів України.

Радикальна партія Олега Ляшка[ред.ред. код]

8 серпня 2011 року новим лідером партії обраний позафракційний народний депутат України Ляшко Олег Валерійович, при цьому партію перейменовано в «Радикальну Партію Олега Ляшка»[4]{{text|Метою своєї діяльності партія визначила сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, участь у виробленні й реалізації державної політики, сприяння побудові в Україні демократичної правової держави з ефективною, соціально-орієнтованою ринковою економікою, утвердження принципів відкритого громадянського суспільства на засадах свободи і парламентської

Вибори[ред.ред. код]

Місцеві вибори у Києві 2014 року[ред.ред. код]

Партія отримала 7 депутатських мандатів у Київській міській раді на місцевих виборах 2014 року. Від партії були обрані:

Парламентські вибори 2014 року[ред.ред. код]

Радикальна Партія Олега Ляшка є одним з фаворитів виборчої кампанії на парламентських виборах 2014 року.

За даними інформаційного агентства «ЛІГАБізнесІнформ», стратегією виборчої кампанії Радикальної Партії на парламентських виборах займається російський політтехнолог Ігор Шувалов, близький до Сергія Льовочкіна, а безпосередніх керівників штабу партії очолює Владислав Каськів[5]

Місцеві вибори 2015 року[ред.ред. код]

Напередодні місцевих виборів в Україні 2015 року Олег Ляшко оголосив «Тарифний майдан» — політичну акцію, спрямовану на зниження комунальних тарифів. Тарифний майдан розпочався мітингом перед Кабінетом міністрів України у Києві 19 жовтня 2015 року. До акції приєднались Батьківщина Юлії Тимошенко та Партія простих людей Сергія Капліна. Основною вимогою протестувальників крім зниження комунальних тарифів оголошувалась відставка прем'єр-міністра Арсенія Яценюка.[6][7][8] Акція завершилась 17 листопада 2015 року — наступної ночі після завершення місцевих виборів.[9] Радикальна партія пояснила цей крок ескалацією ситуації на фронті, загрозами терористичних актів і переходом до іншої форми протесту. За твердженням Сергія Капліна, акцію припинено в результаті перемовини між «радикалами» і Яценюком та Ахметовим. Він оцінив ціну «зливу тарифного майдану» у 2 мільйони доларів.[10]

Виборчі списки Радикальної Партії Олега Ляшка[ред.ред. код]

Партійний список Радикальної Партії Олега Ляшка був зареєстрований ЦВК 26.09.2014, в нього було внесено 223 імен[11].

Також Радикальної Партії Олега Ляшка бере участь в виборах по мажоритарних округах[12].

Згідно з оцінками аналітиків, прохідна частина партійного списку складає 40-45 чоловік[13]. Серед прохідної частини списку — партійні активісти, учасники АТО, діячі культури, а також політики, яких пов'язують з іменами Сергія Льовочкіна і Дмитра Фірташа[13].

Політики і партійні активісти
Родичі і близькі політиків
Учасники АТО
Друзі і партнери олігархів

Фракція у Верховній Раді України[ред.ред. код]

1 вересня 2015 року лідер фракції Радикальної партії у Верховній Раді Олег Ляшко заявив про вихід фракції зі складу парламентської коаліції. «Ми переходимо в опозицію до нинішнього курсу уряду, президента і чинної парламентської коаліції», — заявив він. Одностайне рішення фракції було прийняте на підставі того, що в результаті діяльності парламентської коаліції в країні фактично відбувся «реванш влади Януковича»:[18]

Рейтинг[ред.ред. код]

На парламентських виборах в Україні 2012 року Радикальна Партія Олега Ляшка набрала 1,08 %. Два роки по тому, після Євромайдану, рейтинг Олега Ляшка та його партії значно зріс.[19]

Третє місце лідера Радикальної Партії Олега Ляшка на позачергових виборах Президента України (8,32 % голосів) був названий пресою «однією з головних несподіванок президентських виборів в Україні».[20]

На позачергових парламентських виборах в Україні 2014 року Радикальна Партія Олега Ляшка була одним з фаворитів з рейтингом, за різними опитуваннями і оцінками, від 9,2 % до 18,4 % (за опитуваннями після початку передвиборчої кампанії).

За даними журналістів Сергія Лещенка і Мустафи Найєма станом на 17 серпня 2014, Радикальна Партія на закритих соцопитуваннях отримала 19-20 відсотків рейтингу, посівши друге місце після (ймовірного, на той час) Блоку Петра Порошенка.[21]

У підсумку на позачергових виборах до Верховної ради 2014 року Радикальна Партія Олега Ляшка посіла п'яте місце за кількістю голосів виборців (1 173 131 голос — 7,44 %), що дозволило їй у Верховній Раді України VIII скликання отримати 22 мандати за партійними списками[22].

Серед причин такого зростання популярності експерти називають велику кількість ефірів Олега Ляшка на телеканалі «Інтер» (співвласником якого є Сергій Льовочкін, що з ним пов'язують Ляшка), фінансові вливання (наприклад, член партії Сергій Скуратовський надав квартиру для бійця АТО під час передвиборчої кампанії[23]), розчарування електорату ВО «Батьківщина» та «Свобода», а також нішевість партії.[19]

Критика[ред.ред. код]

Значна частина українських політологів і журналістів зазначають, що Радикальна Партія, як і сам політик Олег Ляшко, є політичним проектом Сергія Льовочкіна.[19][21][24]

Директор соціологічної служби «Український барометр» Віктор Небоженко відзначає: "Ляшко не лідер власної партії, популярність якої нарощена грошима Фірташа і колишньої команди «РосУкрЕнерго».[25]

За словами соціолога Ірини Бекешкіної, електорат Ляшка це люди більш вразливі до популізму, з порівняно нижчим рівнем освіти і порівняно молодшого віку.[19]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Мін'юстом зареєстровано Українську Радикально-Демократичну Партію — Офіційне повідомлення на сайті Міністерства юстиції України.
  2. Мін'юст зареєстрував «Українську радикально-демократичну партію» — Вкурсе, 13 жовтня 2010, о 09:34.
  3. УРДП, Державна реєстраційна служба України
  4. Українська Радикально-Демократична Партія перейменувалася в Радикальну партію Олега Ляшка. ТСН, 9 серпня, 2011 15:08.
  5. Продавцы имиджа. Кто ведет выборные кампании ведущих партий-2014 http://news.liga.net/articles/politics/3765417-prodavtsy_imidzha_kto_vedet_vybornye_kampanii_vedushchikh_partiy_2014.htm
  6. Тарифний майдан розростається
  7. Тарифний майдан
  8. Ще один «тарифний Майдан» розбив наметове містечко під Кабміном
  9. «Тарифний майдан» Ляшка розбігся на наступну ніч після завершення місцевих виборів // ТСН. 17 листопада, 2015
  10. Ляшко розпустив «тарифний Майдан» під Кабміном // Українська правда. 17 листопада, 2015
  11. Виборчий список. Радикальна Партія Олега Ляшка. — ЦВК України
  12. Виборчі списки Радикальної Партії Олега Ляшка — Українська правда, 30.09.2014
  13. а б в г д Валентин ГладкихКампания Ляшко: кого ведет в Раду радикал — РБК-Украина, 03.10.2014
  14. Дмитро Лиховій. Першими старт у передвиборчій медіа-кампанії взяли грошовиті партії «другого ешелону». Чи це їм допоможе? // Україна молода (через Українську правду), 01.09.2005.
  15. Соболєв: Корчинський завжди був пов'язаний з Медведчуком // Свобода слова, ICTV, 02.12.2013
  16. Боевой радикал Ляшко. Часть 2
  17. а б Тёмные лошадки и серые кардиналы партии Ляшко: анализ списка (часть 2)
  18. Радикальна партія заявила про вихід з парламентської коаліції. http://ukranews.com/. Українські Новини. 01.09.2015. 
  19. а б в г Роман Чернышев. Люди и вилы. Анализ предвыборного списка партии Олега Ляшко // ЛІГА.net, 26.09.2014.
  20. З грязі в князі: як Ляшко став третім політиком країни // Корреспондент.net, 26.05.2014.
  21. а б Порошенко і Яценюк виходять на виборчий старт
  22. Позачергові вибори народних депутатів україни 26 жовтня 2014 року. Протокол Центральної виборчої комісії про результати виборів народних депутатів україни у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі. «10» листопада 2014 року
  23. Ляшко подарував герою АТО нову квартиру // Факти. ICTV, 09.09.2014.
  24. Політтехнолог: проект «Ляшко» — тонкий і розсудливий задум
  25. http://www.unian.net/politics/959666-problemyi-parlamentskogo-fronta.html

Посилання[ред.ред. код]