Радинь-Підляський
| Радинь Radzyń Podlaski | ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 51°46′ пн. ш. 22°37′ сх. д. / 51.767° пн. ш. 22.617° сх. д.Координати: 51°46′ пн. ш. 22°37′ сх. д. / 51.767° пн. ш. 22.617° сх. д. | ||||
| Країна |
 Польща | |||
| Регіон | Люблінське воєводство | |||
| Столиця для | Радинський повіт[2] і Радинський повіт | |||
| Площа | 19,31 км² | |||
| Населення | ▼ 15 182 (01.01.2022) | |||
| · густота | 832 (2008[1]) осіб/км² | |||
| Міста-побратими | Egyekd | |||
| Телефонний код | (48) 83 | |||
| Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | |||
| Номери автомобілів | LRA | |||
| GeoNames | 760680 | |||
| OSM | ↑2799914 ·R (Радинський повіт) | |||
| SIMC | 0922277 | |||
| Поштові індекси | 21-300, 21-315 | |||
| Міська влада | ||||
| Вебсайт | radzyn-podl.pl | |||
| Мапа | ||||
 | ||||
|
| ||||
|
| ||||
 Радинь у Вікісховищі | ||||
Радинь (або Радин[3], Радзинь-Подляскі, давніше Козій Ринок[3], пол. Radzyń Podlaski) — місто в східній Польщі. Адміністративний центр Радинського повіту Люблінського воєводства.
Положення[ред. | ред. код]
Місто розташоване на південному Підляшші, до 1946 року на українсько-польському етнічному пограниччі[4].
Історія[ред. | ред. код]
1468 року вперше згадується православна церква в місті[3].
У часи входження до складу Російської імперії був центром Радинського повіту Сідлецької губернії[5].
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у місті переважно проживали польськомовні римо-католики, меншою мірою — греко-католики, які також розмовляли польською[5].
У 1917—1918 роках у місті діяла українська школа, заснована 19 листопада 1917 року, у якій навчалося 50 учнів, учитель — М. Тульчий[6].
У міжвоєнні 1918—1939 роки польська влада в рамках великої акції Ревіндикації перетворила місцеву православну церкву на римо-католицький костел[3].
Розпорядженням міністра внутрішніх справ 14 квітня 1934 року розширено територію міста — передані з ґміни Біла Радинського повіту: землі села Надвітнє і фільварку Надвітнє, землі фільварку Губернія, цегельня, урочище Рабштин фільварку Біла, палац з парком і луками, села Козиринок Старий і Козиринок Новий, землі фільварку Кути, землі шпиталю св. Кунегунди, цвинтар і землі католицької і колишньої православної парафій[7].
Під час Другої світової війни в Радині діяв відділ Українського Допомогового Комітету[8].
Населення[ред. | ред. код]
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[9][10]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 7837 | 1609 | 5565 | 663 |
| Жінки | 8396 | 1539 | 5206 | 1651 |
| Разом | 16233 | 3148 | 10771 | 2314 |
Відомі особи[ред. | ред. код]
- Фіалек Іпполит (1875—1936) — український радянський політичний діяч, член Української Центральної Ради.
- Кароль Ліпінський (1790—1861) — польський скрипаль, композитор і педагог, один з найвідоміших скрипалів світу усіх часів.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- ↑ Радин // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1899. — Т. XXVI. — С. 79.
- ↑ а б в г Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 147.
- ↑ Радзинь // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1973. — Кн. 2, [т. 7] : Пряшівщина (продовження) — Сибір. — С. 2443. — ISBN 5-7707-4049-3.
- ↑ а б Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 373. (рос. дореф.)
- ↑ Жук А. Сторінка з недавнього минулого Підляшшя // Краківські вісті. — 01.04.1941. — Число 70. — С. 3-4. Архівовано з джерела 1 лютого 2020. Процитовано 29 жовтня 2022.
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 kwietnia 1934 r. o zmianie granic miasta Radzynia w powiecie radzyńskim, województwie lubelskiem. [Архівовано 30 грудня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Kolasa A. Ukraincy w powiecie Biala Podlaska w latach 1918-1948. — Toruń : Wydawnictwo Adam Marszałek, 2007. — С. 75-76. (пол.)
- ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Література[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Радинь-Підляський |
- Радзинь // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1973. — Кн. 2, [т. 7] : Пряшівщина (продовження) — Сибір. — ISBN 5-7707-4049-3.
|
| |||||||||||