Радковиця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Радковиця
Radkovyca gerb.png Radkovyca prapor.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Городоцький район
Рада/громада Радковицька сільська рада
Код КОАТУУ 6821287101
Основні дані
Засноване 14 століття
Населення 473
Площа 2,611 км²
Густота населення 181,16 осіб/км²
Поштовий індекс 32040
Телефонний код +380 3251
Географічні дані
Географічні координати 49°15′00″ пн. ш. 26°25′43″ сх. д. / 49.25000° пн. ш. 26.42861° сх. д. / 49.25000; 26.42861Координати: 49°15′00″ пн. ш. 26°25′43″ сх. д. / 49.25000° пн. ш. 26.42861° сх. д. / 49.25000; 26.42861
Середня висота
над рівнем моря
294 м
Водойми р.Сорока
Місцева влада
Адреса ради 32041, Хмельницька обл., Городоцький р-н, с.Радковиця , тел. 9-62-34
Карта
Радковиця is located in Україна
Радковиця
Радковиця
Радковиця is located in Хмельницька область
Радковиця
Радковиця

Радкови́цясело в Україні, в Городоцькому районі Хмельницької області. Населення становить 473 осіб. Орган місцевого самоврядування — Радковицька сільська рада.

Історія[ред.ред. код]

До 1860 року село називалося Раківці.

Арсен Нирко

У роки німецько-радянської війни в селі діяла підпільна група з 10 чоловік, яку очолював Арсен Тарасович Нирко (підпільна кличка Клименко). Крім того, він був зв'язковим сатанівської районної підпільної організації. Одним з активних організаторів сатанівського підпілля був Іван Петрович Кушлак. До війни він працював другим секретарем Сатанівського районного комітету КП(б)У. З перших днів війни перебував в армії. Поблизу Мелітополя військові частини, в одній з яких воював Кушлак, потрапили в оточення. Вирвавшись з оточення, Іван Петрович у листопаді 1941 року пішки повернувся в Сатанів. Поселився в селі Радковиця у родичів своєї дружини. Арсен Нирко допоміг Кушлаку встановити зв'язок із Григорієм Степановичем Корецьким, який із жовтня 1941 року очолював Сатанівську районну партійну підпільну організацію. У травні 1942 року заарештували Кушлака та ще двох членів радковицького підпілля — К. Н. Козу та А. Г. Сурового. Після арешту гестапівцями на початку серпня 1943 року Корецького та його страти в Старокостянтинівській тюрмі підпільну організацію Сатанівського району очолив Нирко. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 травня 1965 року за мужність і відвагу, проявлені в підпільно-партизанському русі, Арсена Тарасовича нагороджено медаллю «За відвагу» [1].

Герб та прапор[ред.ред. код]

Затверджені 23 листопада 2017р. рiшенням №10 XX сесії сільської ради VII скликання. Автори - В.М.Напиткін, К.М.Богатов, П.Б.Войталюк.

В лазуровому щиті три срібних раки в стовп, два і один, між якими золоте шістнадцятипроменеве сонце. Щит вписаний у золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис "РАДКОВИЦЯ".

Символізують першу назву села - "Раківці". Три раки – три села, що входять до сільради.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Соха Володимир. Сатанів. — Хмельницький, 1991. — С. 93, 97, 165.

Література[ред.ред. код]

  • Радковиця // Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. — К., 1971. — С. 213.

Посилання[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.