Радруж

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Радруж
пол. Radruż
Radruż, cerkiew św. Paraskewy (HB1).jpg

Координати 50°10′27″ пн. ш. 23°23′57″ сх. д. / 50.17417000002777172° пн. ш. 23.39944000002777713° сх. д. / 50.17417000002777172; 23.39944000002777713Координати: 50°10′27″ пн. ш. 23°23′57″ сх. д. / 50.17417000002777172° пн. ш. 23.39944000002777713° сх. д. / 50.17417000002777172; 23.39944000002777713

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Любачівський повіт
Гміна Горинець-Здруй
Населення 231 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 37-620
Автомобільний код RLU
SIMC 0602928
GeoNames 760741
Радруж. Карта розташування: Польща
Радруж
Радруж
Радруж (Польща)
Радруж. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Радруж
Радруж
Радруж (Підкарпатське воєводство)
Радруж у Вікісховищі?

Радруж (пол. Radruż) — село в Польщі, в гміні Горинець-Здруй Любачівського повіту Підкарпатського воєводства. Розташоване на Закерзонні, на кордонні з Україною. Населення — 231 особа (2011[1]).

Історія[ред. | ред. код]

Вперше згадується в 1444 р. В середині XVI ст. село налічувало понад 500 мешканців, які займалися рільництвом, вівчарством і бортництвом, були також 3 корчмарі, мельник, коваль, тесля і токар. Наприкінці XVIII ст. в селі проживало 1648 жителів, з них 1600 греко-католиків, 40 римо-католиків і 8 юдеїв.

У 1939 році в селі проживало 2 590 мешканців, з них 2 410 українців-грекокатоликів, 10 українців-римокатоликів, 90 поляків (колоністи кінця XIX ст., жили в окремій колонії) та 20 польських колоністів міжвоєнного періоду і 60 євреїв[2]. Село входило до ґміни Врублячин Равського повіту Львівського воєводства.

Наприкінці вересня 1939 р. село зайняла Червона армія. 27.11.1939 постановою Президії Верховної Ради УРСР село включене до новоутвореної Львівської області[3], а 17 січня 1940 року — до Немирівського району. В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, село знову було окуповане німцями. В липні 1944 року радянські війська оволоділи селом, а в жовтні 1944 року село зі складу Львівської області передано Польщі. Українців добровільно-примусово виселяли в СРСР, але вони чинили спротив у рядах УПА і підпілля ОУН. Решту українців у 1947 р. депортовано на понімецькі землі[4].

На цвинтарі на могилах полеглих героїв УПА встановили хрести і пам’ятник, який став об’єктом наруги для польських шовіністів[5][6].

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Церкви[ред. | ред. код]

До заборони УГКЦ в селі була парафія Немирівського деканату Перемишльської єпархії.

У селі знаходиться дерев'яна Церква святої Параскеви з першої половини 17 ст., яка входить у світову спадщину ЮНЕСКО. В ній зберігся один з найстаріших стінописів, сюжетно і композиційно поєднаний з іконостасом. Цінні ікони 15 ст. (св. Микола) зберігаються у Львівському Музеї Українського Мистецтва.

Дерев’яна церква св. Миколи Чудотворця збудована в 1931 р. Після виселення українців церкву перетворено на костел.

Збереглись кам’яні придорожні хрести і каплички.

Демографія[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 115 19 86 10
Жінки 116 37 62 17
Разом 231 56 148 27

Примітки[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Радруж

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 65, 121.
  3. Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» (рос.)
  4. Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок, повіт Любачівв
  5. У Польщі знищують увічнення бійців УПА
  6. Українці почистили від фарби осквернений у Польщі пам’ятник воїнам УПА
  7. Згідно методології GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 

Література[ред. | ред. код]