Радушинська Оксана Петрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Оксана Петрівна Радушинська
Оксана Радушинська.jpg
Оксана Радушинська
Народилася 27 вересня 1979(1979-09-27) (39 років)
Старокостянтинів
Громадянство Україна Україна
Діяльність поет, прозаїк, журналіст
Нагороди
орден княгині Ольги
Премії Міжнародна премія імені Олеся Гончара, І Премія у номінації «Романи» на Коронації слова 2011

Оксана Петрівна Радушинська (27 вересня 1979, Старокостянтинів) — українська журналістка, поетеса, письменниця теле- та радіоведуча.

Почесна громадянка міста Старокостянтинова (2009).

Голова ГО Творча сотня «Рух до перемоги»

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Працювала журналістом у старокостянтинівському місцевому тижневику «Новини Поділля» та прес-секретарем Представництва Київського інституту розвитку інтелекту дитини у Хмельницькій області.[1]

З червня 2004 року працює редактором-ведучою радіопрограм ДП «Старокостянтинівська районна телерадіокомпанія», має низку авторських радіопередач та проектів. Також — редактор культурологічних передач Хмельницької обласної державної ТРК «Поділля-центр» (автор-ведуча музичної телепередачі «Від усієї душі» та народзнавчої радіопередачі «Родовід»).

Є автором та співавтором сценаріїв низки культурно-мистецьких, шоу заходів та програм. Автор і режисер єдиного на Старокостянтинівщині загального молодіжного конкурсу краси, таланту та інтелекту «Панна Весна».[2]

26 вересня 2013 у Київському Будинку офіцерів відбувся творчий вечір Оксани Радушинської[3][4]

В 2014 Хмельницька обласна бібліотека для дітей імені Т.Г. Шевченка підготувала і видала друком біобібліографічний покажчик творчості Оксани Радушинської.[5]

Творчість[ред. | ред. код]

Публікувалася в журналах: «Жінка», «Дніпро», «Дзвін», «Соціальне партнерство», в Міжнародному журналі «Склянка Часу / Zeitglas» (Україна—Росія—Німеччина), в газетах: «Проскурів», «Голос громади», «Подільські вісті», «Ровесник», «Літературна громада», «Сільські вісті», «Нова епоха», «Літературна Україна», «Литературная газета», «Луганський край» та ін.[2]

Письменницький доробок Оксани Радушинської містить насамперед дорослу та дитячу поезію та інші книжки для дітей шкільного віку.[6]

Поетичні збірки
  •  На крилах мрій (1999)
  •  Світанкові сни (2000)
  •  Казки яблуневого снігопаду (2001)
  • Неспівані пісні про щастя (2002)
  • Сповідь дощу (2003)
  • Навпіл із долею (2004)
  • Стукав сніг… (2005)

Також брала участь у більше півсотні колективних збірок. Зокрема вірші Оксани Радушинської увійшли до збірки «Материнська молитва. Українки — героям Майдану»[7]

Книги для дітей (поетичні та прозові)
  • Сонячне зайченя (2004)
  • Абетка для малят (2005)
  • Віршики для малят (2006)
  • Абетка дошколярика-пішоходика (2006)
  • Українські свята (2007)
  • Вірші про звіряток (2013)
  • Чини тільки добре (2014 р.),
  • Хто як говорить? (2014 р.),
  • Улюблені іграшки (2014 р.),
  • Хто це? (2014 р.),
  • У саду і на городі (2014 р.),
  • Веселкові кольори (2014 р.).
  • Пів веселки у дарунок (2016 р).
  • Павучок без імені (2016 р).

Дитячі книги неодноразово перевидавалися.

Проза
  • Блискавки третього покосу (2009)
  • Книга казок для дітей молодшого шкільного віку «День полив'яної казки» (2011 р)
  • Книга для дітей з елементами правового виховання «Щоденник Славка Хоробрика, або Пригоди хлопчика-міліціонера» (2012 р).
  • Зелен-день, або Чарівні русалчині коралі (2013)
  • Метелики в крижаних панцирах (2015)
  • …Коли сонце було стозрячим. Амулет волхва (2016 р.)
Аудіографія
  • «Нареченим 33-го…» (CD-audio, 2008) аудіозапис восьми історично-дослідницьких радіопередач виробництва ДП «Старокостянтинівська районна ТРК» про Голодомор 1932—1933 на Старокостянтинівщині.
  • «Намисто українських свят. Народні та сучасні свята: традиції, значення, обрядовість» (CD-audio, 2010 р). компакт-диск для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку (пісеньки та віршики), виробництва ДП «Старокостянтинівська районна ТРК».
Редагування
  • Збірка легенд про Старокостянтинівський район «Легендами багатий край» — редактор-упорядник (2011 р).
  • В 2014 за редакцією Оксани Радушинської вийшла книга етюдів Тетяни Череп-Пероганич «Іриси для коханого».[8]

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Віктор Шайда та Оксана Радушинська допомагають найменшим учасникам Імпрези по-самчиківськи

Член Хмельницької міської літературної спілки «Поділля» (2003). Член Національної спілки журналістів України (2002), Член Міжнародної Співдружності письменницьких Спілок (з 2004 р.) та Національної спілки письменників України (2006). Член Міжнародної громадської організації «Жінка ІІІ тисячоліття» (з 2010 р.).

З квітня 2014 року до жовтня 2015 року — співорганізатор творчого волонтерського об'єднання «Мистецька подільська сотня», діяльність котрого спрямована на надання моральної та фінансової підтримки окремим підрозділам ЗСУ, Національної Гвардії та добровольчим формуванням, що беруть участь в АТО. У жовтні 2015 року волонтерське об'єднання припинило своє функціонування.

З жовтня 2015 року — голова ГО "Творча сотня «РУХ ДО ПЕРЕМОГИ», котра продовжує напрямок діяльності «Мистецької подільської сотні», опікуючись також родинами бійців АТО, демобілізованими військовослужбовцями і родинами загиблих бійців.

Нагороди[ред. | ред. код]

Переможець різноманітних поетичних конкурсів, зокрема:

  • дипломантка міжнародного літературного конкурсу «Гранослов» (2004)
  • лауреатка конкурсу «Золотий лелека 2008»
  • володарка титулу «Українська Мадонна» (2002).
  • Лауреат Всеукраїнської премії «Жінка ІІІ тисячоліття» в номінації «Рейтинг» (2009)[9]
  • має відзнаку Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України у номінації «За творчі досягнення» (2007).
  • переможниця Міжнародної літературної україно-німецької премії ім. Олеся Гончара (2009).
  • переможниця 30-го Літературного Конкурсу Світової Федерації Українських Жіночих Організацій ім. Марусі Бек, (Канада) (2009).
  • лауреатка Хмельницької міської премії ім. Богдана Хмельницького у галузі літературної діяльності, популяризації української мови (2009).
  • переможниця Міжнародного літературного конкурсу «Православна моя Україна!» з нагоди 1020-річниці Хрещення Київської Русі в номінації «Поезія» (2009).
  • удостоєна почесного титулу «Українська Мадонна десятиліття» за особливі заслуги перед українським народом (2009).[6]
  • портрет занесений на обласну Дошку Пошани «Найкращі люди Хмельниччини» (2003) та районну Дошку Пошани «Гордість нашого району» (2008).
  • володарка гранту Президента України для обдарованої молоді на 2010 рік для реалізації проекту «Компакт-диск для дошкільнят „Намисто українських свят“. Народні та сучасні свята: традиції, значення, обрядовість» (2009).[6]
  • Лауреатка ХХ Міжнародного дитячого, молодіжного фестивалю аудіовізуальних мистецтв «Кришталеві джерела» у номінації «Науково-просвітницькі передачі» (2010).
  • Лауреатка VII Міжнародного фестивалю телевізійних і радіопрограм «Перемогли разом», присвяченого Дню Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років (2011).
  • Лауреатка І Премії ХІ Всеукраїнського конкурсу романів кіносценаріїв, п'єс та пісенної лірики про кохання «Коронація слова 2011» у номінації «Романи. Для дітей 7-12 років»(2011).
  • Лауреатка Літературної премії «Благовіст» у номінації «Народознавство» (2012).
  • Дипломантка Міжнародного конкурсу романів, кіносценаріїв, п'єс та пісенної лірики про кохання «Коронація слова» у номінації «Пісенна лірика для дітей» (2012), у номінації «Романи» (2014).
  • Лауреатка регіональної краєзнавчої премії «Скарби землі Болохівської» (2012).
  • Лауреатка ІІ обласного конкурсу на найкращу книгу, публікацію, телесюжет, радіопередачу про життя ветеранів війни та праці у номінації «Радіопередача» (2012).
  • Лауреатка Всеукраїнського конкурсу на найкращий твір для дітей «Корнійчуковська премія» (2013).
  • Лауреатка літературно-мистецької премії ім. Дмитра Луценка «Осіннє золото»(2013)
  • Лауреатка Національної премії «Благодійна Україна — 2015» (2016).
  • Лауреатка Хмельницької обласної літературно-краєзнавчої премії ім. Василя Баженова (2017).
  • Лауреатка Хмельницької обласної премії ім. Дмитра Прилюка за найкращу публіцистичну роботу в галузі журналістики - за цикл публікацій із зони проведення Антитерористичної операції на сході країни (2017).
  • Лауреатка премії ім. Якова Гальчевського "За подвижництво у державотворенні" у номінації "Громадський діяч" (2017 р).
  • Нагороджена медаллю Кабінету Міністрів України (2007),
  • Нагороджена медаллю «Почесний громадянин міста Старокостянтинова» (2009).
  • Кавалер ордена княгині Ольги ІІІ ступеня (2011).[10]
  • Нагороджена відзнакою командира бригади тактичної авіації ім. Петра Франка (2016).
  • Нагороджена медаллю «За вірність національній ідеї» (2016).
  • Нагороджена орденом «За розбудову України» (2017 р).
  • Нагороджена відзнакою Міністерства оборони України — медаллю «За сприяння Збройним Силам України» (2017 р.).
  • Нагороджена відзнакою Президента України "За гуманітарну участь в Антитерористичній операції" (2017 р).
  • Нагороджена народною медаллю 28 ОГвМБр "За службу" (2017 р).
  • Нагороджена медаллю "За гідність і патріотизм" (2018 р).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Біографічна довідка — Поетика
  2. а б Оксана Радушинська — Мистецько-літературний портал «Захід—Схід»
  3. Тетяна Череп-Пероганич (27 вересня 2013). М’ятний сон осені від Оксани Радушинської. Портал «Жінка-УКРАЇНКА». 
  4. Валентина Ковальчук (16 жовтня 2013). Подільська поетеса стала лауреатом премії «Осіннє золото». Газета «День» №187, (2013). 
  5. Талановита подолянка (до З5-річчя від дня народження подільської письменниці Оксани Радушинської / Хмельницька обласна бібліотека для дітей імені Т.Г. Шевченка, — Хмельницький, — 2014, 76 сторінок.
  6. а б в Радушинська Оксана Петрівна — Творча автобіографія, березень 2010
  7. Українки — героям Майдану. 
  8. Іриси для коханого: етюди / Тетяна Череп-Пероганич; редактор Оксана Радушинська; технічний редактор Олександр Апальков; художник Таміла Гринюк. — Канів: видавництво «Склянка Часу*Zeitglas», 2014. — 24 сторінки, ISBN 978-966-2306-64-4.
  9. Оксана Радушицька (фото) — УНІАН, 24.10.2009
  10. Указ Президента України від 23 серпня 2011 року № 845/2011 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 20-ї річниці незалежності України»

Посилання[ред. | ред. код]