Раду Алдулєску

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Раду Алдулєску
Основна інформація
Дата народження17 вересня 1922(1922-09-17)
Місце народженняІлфов, Румунія
Дата смерті19 березня 2006(2006-03-19) (83 роки)
Місце смертіНіцца
Роки активностіз 1940
ГромадянствоРумунія і Італія
Професіївіолончеліст, музичний педагог
Інструментивіолончель
Нагороди
орден Зірки Румунії

Раду Алдулєску (рум. Radu Aldulescu; 17 вересня 1922, Пітяска, жудець Ілфов, Румунське королівство — 19 березня 2006, Ніцца, Франція) — румунсько — італійський віолончеліст і музичний педагог.

Почав вчитися гри на віолончелі у віці шести років в Бухаресті у свого діда Думітру Дініку. У 12 років вступив до Королевської академії музики і драматичного мистецтва в Бухаресті, який закінчив через п'ять років.

У 18 років вступив до оркестру Румунської опери, в 1941 році увійшов в оркестр Національного радіо. У 1943 році дебютував як соліст, виступав також у складі фортепіанного тріо з братами Валентином і Штефаном Георгіу. З 1950 по 1964 рік був солістом Бухарестського філармонічного оркестру. У 1951 році вшанований званням «Заслуженого артиста Румунії».

У 1964 році стає асистентом каталонського віолончеліста і композитора Гаспара Кассадо. У тому ж році дебютував в Лондоні, зігравши концерт Дворжака з Симфонічним оркестром BBC. У 1967 році отримав міжнародну музичну премію Гаррієт Коен як «кращий іноземний віолончеліст, який виступав в Англії». Згодом гастролював Західнію Німеччиною, Францєю, Грецєю та Іспанєю, виступаючи як соліст з провідними оркестрами та сольними концертами[1].

У 1969 році емігрував до Італії. Грав в широко відомому «Римському тріо» (італ. Trio d'Archi di Roma) разом зі скрипалями Сальваторе Аккардо і Луїджі Альберто Б'янкі, багато виступав у дуеті з піаністом Карло Цеккі. Записав ряд дисків з творами Гайдна, Брамса, Чайковського, Сен-Санса, Дебюссі, Енеску, Гіндеміта й інших композиторів. Викладав і проводив майстер-класи в різних країнах, входив до складу журі різних міжнародних конкурсів (у тому числі IV Міжнародного конкурсу імені Чайковського, 1970)[2]. З 1985 року провадив майстер-класи в Коста-Брава, що зв'язало його з каталонською музикою і музикантами: Алдулєску записав альбом з творами композиторами Каталонії, а одним з його найбільш значних учнів став Луїс Кларет.

Алдулеску часто виступав на міжнародних фестивалях і семінарах, викладав в Академії «Санта-Чечілія» в Римі, Вищої консерваторії в Парижі, Музичної академії в Базелі і Академії музики в Пескарі. Серед учнів Алдулеску такі відомі музиканти, як Пауло Гайо Ліма, Ульф Тішбірк, Джемма Серпент, Марієт ван Дейк, Щербан Никифор, Марін Козаку, Луїджи Піовано.

Раду Алдулєску помер в Ніцці, Франція 19 березня 2006 року.

На музичному фестивалі в Мальяно-Сабіне (Італія) вручається приз «Раду Алдулєску», заснований на честь музиканта.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Margaret Campbell. The Great Cellists. — Faber & Faber, 2011. — 298 p. — (Great Musicians (Vol. 1)) — ISBN 9780571278015.
  2. ↑ Gabriella Cooper. A incetat din viata marele violoncelist Radu Aldulescu. NewsPad.ro (рум.). Процитовано 19 вересня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Раду_Алдулєску