Радча (Івано-Франківський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Радча (Тисменицький район))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Радча
Герб
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Івано-Франківський район
Громада Івано-Франківська міська громада
Основні дані
Засноване 1606
Населення 3062
Площа 16,49 км²
Густота населення 185,68 осіб/км²
Поштовий індекс 77457
Телефонний код +380 03436
Географічні дані
Географічні координати 48°51′06″ пн. ш. 24°39′40″ сх. д. / 48.85167° пн. ш. 24.66111° сх. д. / 48.85167; 24.66111Координати: 48°51′06″ пн. ш. 24°39′40″ сх. д. / 48.85167° пн. ш. 24.66111° сх. д. / 48.85167; 24.66111
Водойми Похівчанка
Місцева влада
Адреса ради 77457 Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, с. Радча, вул. Бандери, 26
Карта
Радча. Карта розташування: Україна
Радча
Радча
Радча. Карта розташування: Івано-Франківська область
Радча
Радча
Мапа
Мапа

CMNS: Радча у Вікісховищі

Ра́дча — село в Україні, у Івано-Франківському районі Івано-Франківської області. Входить до складу Івано-Франківської міської громади.

Розташування[ред. | ред. код]

Село Радча розташоване за 7 км на південь від Івано-Франківська і за 15 км на південний захід від Тисмениці. Дорога на Івано-Франківськ з Радчі виходила з вулиці Пушкіна (тепер — Чорновола). Однак з розбудовою військового та цивільного літовища ця дорога наприкінці 1940-х років була перекрита. Відтоді з обласним центром село зв'язує об'їзна дорога через села Крихівці та Драгомирчани або через села Опришівці та Чукалівка. Найближче до Радчі лежить село Іваниківка. Розділює ці села тільки вузька вуличка.

Радча лежить в басейні річки Бистриці Надвірнянської, по обидва боки її лівобережної притоки Похівки. На захід від села проходить вододіл між басейном річок Бистриці Надвірнянської і Бистриці Солотвинської, до якої впадає річка Радчанка. На схід від села на відстані 1 км протікає річка Горохолина. Радча лежить на горбистій рівнині в так званому Прикарпатському прогині земної кори, який знаходиться на межі між Східноєвропейською рівниною і горами Карпатами, перші підняття яких починаються на південному заході району і сусідньому Надвірнянському районі.

Історія[ред. | ред. код]

Львівський дослідник-краєзнавець П. Сіреджук та професор, академік Прикарпатського національного університету ім. В. С. Стефаника В. Грабовецький стверджують, що село Радча в історичних документах вперше згадується у 1606 році.

Краєзнавець Д. Бучко пояснює, що Радчу, як і сусіднє село Іваниківку, оселив сандомирський воєвода Олександр Конецпольський між 1641 і 1669 роками. За твердженням Д. Г. Бучка назва Радча (а в деяких документах Радче) походить від особової назви Радко + суфікс –е-. Особова назва Радко є відкомпозитивним деритивом якогось давньослов'янського імені з елементом Рад -, -рад: Радивон, Радомиль, Радомирь, Драгорад і подібне.

На захід від сучасного села на відстані близько трьох кілометрів протікає невеличка річка під назвою Радчанка. Це приблизно півкілометра на схід від сучасного селища Лисець. Тут, біля берегів Радчанки, ще за княжих часів було невелике поселення русичів, десь близько 30 хат. Поселення знаходилося біля шляху, що вів з Галича на угри через Богородчани, Надвірну, Яремче, Яблуницький перевал. Тут, у поселенні знаходилася митна рада, що збирала мито з купців, які везли товар з Угорщини в Галич або навпаки. Охороняли митницю княжі воїни, які теж жили в поселенні. Звали цих воїнів ратичами. Це слово походить від назви «рать» — воїн, воїнство, а основним видом зброї у них було ратище. Весь загін воїнів звався радчою охороною. А оскільки в поселенні жили члени митної ради і радчої охорони, то і село назвали Радча. Ще й сьогодні поле біля річки Радчанки, де за переказами, містилося село, має назву в місцевій вимові «у Радчі». 1

Населення[ред. | ред. код]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:

Мова Відсоток
українська 99,74%
російська 0,2%

Народились[ред. | ред. код]

  • Вацеба Григорій «Бродич», «Сулима», «Варнак», «Орлов» (23.01.1917 — 1.07.1951, с. Ловаги) — керівник Станиславівського, Галицького, Надвірнянського надрайонових проводів ОУН, заступник керівника Калуського окружного проводу ОУН[2][3].
  • Романишин Євген Іванович (* 1945) — український лікар.
  • Цюцяк Роман Богданович (1992—2023) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Демографічна ситуація[ред. | ред. код]

Діаграма народжень, одружень та смертей греко-католицького населення в с. Радча за 1870—1915 рр.(Джерело: ДАІФО)

Світлини[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]