Радь Тарас Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тарас Радь
Радь Тарас Михайлович
Радь Тарас - Проводи паралімпійців 2018.jpg
Під час проводів паралімпійської збірної (2018)
Загальна інформація
Національність українець
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Народження 20 листопада 1999(1999-11-20) (21 рік)
Тернопільщина
Спорт
Країна Україна Україна
Вид спорту біатлон, лижні перегони
Спортивне звання Майстер спорту
Нац. збірна національна паралімпійська збірна України
Тренери Василь Федорчак
Участь і здобутки
CMNS: Радь Тарас Михайлович у Вікісховищі

Тарас Михайлович Радь (20 листопада 1999, Тернопільщина, Україна) — український лижник та біатлоніст. Майстер спорту України міжнародного класу.

Чемпіон зимових Паралімпійських ігор 2018 у Пхьончхані, Південна Корея та прапороносець збірної України на церемонії закриття цієї Паралімпіади. Багаторазовий чемпіон та призер України.

Біографія[ред. | ред. код]

Тарас народився в багатодітній родині на Тернопільщині, де старші діти займалися спортом. Згодом до спорту долучився і він.

У 14 років Тарас Радь пошкодив ногу. Через неналежне лікування рани розпочалось зараження, тому ногу ампутували нижче коліна. Незважаючи на травматичну операцію, уже у 2014 році повернувся до спорту. Спочатку це були просто тренування для себе. Він грав у настільний теніс, а потім почав відвідувати навчальний центр для людей з обмеженими можливостями. Окрім лижних перегонів та біатлону, Тарас Радь ще займався велоспортом та плаванням. Вихованець Тернопільського центру та ДЮСШІ «Інваспорт».

Ще будучи учнем Тернопільської школи-колегіуму імені Йосипа Сліпого став дворазовим срібним призером чемпіонату світу 2017 року, поступившись на середній дистанції та в індивідуальній гонці на дистанції 15 кілометрів німцю Мартіну Фляйгу.

Є студентом факультету «Фізичне виховання» Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка. Улюблені предмети — анатомія, біохімія, спортивні ігри та гімнастика. За словами Тараса, коли він на зборах, то навчається через Skype.

« Я розумію, що спорт і навчання не можуть йти разом. Я знаю, що освіта є важливою частиною життя кожного, але спорт — це все для мене, і я роблю все можливе, щоб знайти баланс. «

— Тарас Радь, інтерв'ю Радіо Свобода[1]

Зимові Паралімпійські ігри 2018[ред. | ред. код]

Він — влучний стрілок. Про це неодноразово казали і експерти, і сам спортсмен. Це вміння 13 березня 2018 року приносить йому перемогу в біатлоні і він стає чемпіоном зимових Паралімпійських ігор у Пхьончхані, Південна Корея. Таким чином, це золото стало четвертим для України на цій Паралімпіаді.[2]

Тарас Радь ніс прапор України на церемонії закриття зимових Паралімпійських ігор 2018.[3]

Таблиця результатів на зимових Паралімпійських ігор 2018[ред. | ред. код]

Дисципліна Фінал
Фактичний

час

Зарахований

час

Промахи Результат Місце
7.5 км, сидячи 24:10.8 24:10.8 0+1 24:10.8 4
12.5 км, сидячи 45:35.6 45:35.6 0+0+0+0 45:35.6 1
15 км, сидячи 49:03.6 49:03.6 0+0+1+1 51:03.6 4

Медалі зимових Паралімпійських ігор[ред. | ред. код]

Зимові Паралімпійські ігри 2018 (Пхьончхан, Південна Корея)[ред. | ред. код]

Місце Дисципліна
Біатлон
Gold medal icon.svg Золото 12,5 км, сидячи (чоловіки)

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден «За заслуги» III ст. (29 березня 2018) — За значний особистий внесок у розвиток паралімпійського руху, підготовку спортсменів міжнародного класу, забезпечення високих спортивних результатів національною паралімпійською збірною командою України на XII зимових Паралімпійських іграх 2018 року[4]
  • лауреат конкурсу «Людина року-2018» (Тернопільщина)[5]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Цікаві цитати спортсмена[ред. | ред. код]

  • «Мій вік — це моя перевага. Досвід означає багато в спорті, але мій вік і інтенсивна підготовка допомагають мені конкурувати на рівних зі своїми суперниками».
  • «Спорт робить вас більш упевненим. Він учить вас, як упоратись із бар'єрами, викликами, утратою. Ніколи не здавайся. Покращуй себе. Це також робить вас більш відкритим для світу».
  • «Я став набагато сильнішим не тільки фізично, але й психологічно, і соціально. Я перестав соромитися своєї травми. Мене більше не хвилює це».

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]