Майдан Конституції (станція метро)
| Майдан Конституції | |
|---|---|
|
Холодногірсько-Заводська лінія  | |
| Загальні дані | |
| Тип | пілонна |
| Проєктна назва | Центр |
| Платформи | |
| Кількість | 1 |
| Тип | острівна |
| Форма | пряма |
| Довжина | 102 м |
| Ширина | 12 м |
| Будівництво | |
| Дата відкриття | 23 серпня 1975 року |
| Архітектор(и) | Співачук, Краснолобов, Нікулін, Чечельницький |
| Транспорт | |
| Пересадка на | Історичний музей |
| Виходи до |
 вул. Сумська, майдан Конституції |
| Наземний транспорт |
Т 5, 6 |
| Інше | |
| Географічні координати | 49°59′29″ пн. ш. 36°13′57″ сх. д. / 49.99139° пн. ш. 36.23250° сх. д.Координати: 49°59′29″ пн. ш. 36°13′57″ сх. д. / 49.99139° пн. ш. 36.23250° сх. д. |
| Стільниковий зв'язок | Київстар Vodafone |
 | |
«Майдан Конституції» (до 20 листопада 2015 року — «Радянська») — 4-та станція Харківського метрополітену. Розташована на Холодногірско-Заводській лінії метро між станціями «Центральний ринок» та «Проспект Гагаріна». Введена в експлуатацію 23 серпня 1975 року[1].
Історія[ред. | ред. код]
Станція розташована в історичному центрі міста під майданом Конституції. Композиційний та архітектурний задум її оформлення узгоджений з історією та архітектурою майдану.
Була побудована у першій черзі Холодногірсько-Заводської лінії, яка почала діяти 23 серпня 1975 року. Проєктна назва станції була «Центр», за назвою розташованого біля місця майбутньої станції ресторану «Центральний». Саме під цією назвою станція фігурувала на сумісному засіданні бюро Харківського міськкому партії та виконкому міськради 31 грудня 1965 року, щодо затвердження «Архітектурно-планувального завдання на майбутнє будівництво в Харкові першої черги метро»[2]. Під час подальших дослідницьких робот були виявлені несприятливі гідрогеологічні умови в цьому районі. Трасу лінії та місце майбутньої станції було перенесено у верхню частину площі Тевелєва (з 28 червня 1996 року майдан Конституції)[3].
В експлуатацію станція метрополітену була введена під назвою «Радянська». У травні того ж 1975 року площа Тевелєва була перейменована на площу Радянської України. Сучасне розташування станції стало суттєвим аспектом у формуванні міської структури. Раніше центральною площею була площа Рози Люксембург (з 20 листопада 2013 року Павлівський майдан), де збігалися основні маршрути громадського транспорту та розташовувалися численні крамниці та установи. Після відкриття першої черги метрополітену головна роль закріпилася за площею Радянської України.
28 червня 1996 року площа Радянської України була перейменована у майдан Конституції. Через 19 років таку ж назву отримала станція метро.
Технічна характеристика[ред. | ред. код]
Пілонна станція трисклепінна з острівною прямою платформою. Єдиний вестибюль станції, східний, з'єднується з платформами тристрічковим ескалатором.
Колійний розвиток[ред. | ред. код]
Станція з колійним розвитком — до I колії з боку станції «Проспект Гагаріна» примикає одноколійна ССГ у вигляді з'їзду з Салтівської лінії.
Оздоблення[ред. | ред. код]
Стіни вестибюля оздоблені світло-рожевим мармуром, підлога застелена плитами з червоного і чорного граніту. У касовому залі два грибоподібні колони підтримують стелю, оздоблені мармуровими плитами — внизу темними, вище — сірими з переходом в білі відтінки. Вестибюль освітлюється люмінесцентними лампами, встановленими в світлових отворах стелі.
Біломармурові пілони, світло-рожеві стіни станції, оздоблені узбекистанським мармуром, підлога застелена темно-червоними гранітними полірованими плитами.
До кінця 1985 року зал станції був освітлений лампами, розташованими всередині оригінальних геометричних форм. У наступному році геометричні форми ламп були замінені різними формами металів.
Пересадка[ред. | ред. код]
Два переходи (через середину (над колією в бік станції Холодна гора) і західний торець розподільного залу) з'єднують станцію «Майдан Конституції» зі станцією Салтівської лінії — «Історичний музей».
Місцезнаходження[ред. | ред. код]
Знаходиться під площею Конституції. Біля станції знаходяться будинок органної та камерної музики, обласний театр ляльок, харківський міська рада, універмаг «Дитячий світ», історичний музей, Свято-Покровський монастир і Успенський собор. Від станції вирушає безліч автобусних маршрутів. Поблизу знаходиться трамвайна зупинка (маршрути № 5, 6) і кінцева 11-го тролейбусного маршруту.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Перехід на станцію метро Історичний музей Салтівської лінії. -
Вид на станцію з боку переходу. -
Люстра на станції. -
Вид на перехід на станцію Історичний музей Салтівської лінії.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ «Майдан Конституції» на сайті «Харків транспортний». Архів оригіналу за 6 березня 2008. Процитовано 23 березня 2008.
- ↑ Ісаєв Леонід Олексійович В кінці тунелю-світло/Лит. запис О. В. Коваленко —Х.: Вид «Прапор», 2000. —С.13— 288с.
- ↑ Ісаєв Леонід Олексійович В кінці тунелю-світло/Лит. запис О. В. Коваленко —Х.: Вид «Прапор», 2000. —С.14— 288с.
Література[ред. | ред. код]
- Ісаєв Леонід Олексійович В кінці тунелю-світло/Лит. Запис О. В. Коваленко —Х.: Вид «Прапор», 2000. — 288с. —ISBN 5-7766-0788-4 (рос.)
- ЛейбфрейдО. Ю, Рєусов В. О., Тиц А. А. Харків: Архітектура, пам'ятники, новобудови. Путівник- Х.: Прапор, 1985. — 151 с, іл. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- «Майдан Конституції» на офіційному сайті ДП Харьківський метрополітен [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]
| ||||||||||||||||||||
