Нечуївка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Нечуївка
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Могилів-Подільський район
Громада Ямпільська міська громада
Код КАТОТТГ UA05080110200058025
Облікова картка Нечуївка 
Основні дані
Засноване 1800
Колишня назва Петрівське, Радянське
Населення 431
Площа 1,72 км²
Густота населення 250,58 осіб/км²
Поштовий індекс 24511
Географічні дані
Географічні координати 48°18′35″ пн. ш. 28°16′16″ сх. д. / 48.30972° пн. ш. 28.27111° сх. д. / 48.30972; 28.27111Координати: 48°18′35″ пн. ш. 28°16′16″ сх. д. / 48.30972° пн. ш. 28.27111° сх. д. / 48.30972; 28.27111
Середня висота
над рівнем моря
137 м
Місцева влада
Адреса ради 24500, Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н., м. Ямпіль, вул. Замкова, 94/2
Карта
Нечуївка. Карта розташування: Україна
Нечуївка
Нечуївка
Нечуївка. Карта розташування: Вінницька область
Нечуївка
Нечуївка
Мапа
Мапа

Нечу́ївка (колишні назви Петрівське, Радянське) — село в Україні, у Ямпільській міській громаді Могилів-Подільського району Вінницької області. Населення становить 431 осіб.

До 1938 року село мало сучасну назву. Потім його було перейменовано на Петрівське, а з 1961 року — на Радянське. 4 лютого 2016 року Верховна Рада України повернула[1] селу назву Нечуївка, постанова набула чинності 18 лютого 2016 року.

Історія[ред. | ред. код]

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Ямпільської міської громади.[2]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Ямпільського району, село увійшло до складу Могилів-Подільського району[3].

Відомі люди[ред. | ред. код]

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 557 осіб, з яких 259 чоловіків та 298 жінок.[5]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 430 осіб.[6]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]

Мова Відсоток
українська 98,14 %
російська 1,39 %
молдовська 0,46 %

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 17 лютого 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. Вовк Иван Степанович — Память народа. pamyat-naroda.su. Процитовано 13 вересня 2020.[недоступне посилання]
  5. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 листопада 2019.
  6. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 листопада 2019.
  7. Розподіл населення за рідною мовою, Вінницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 листопада 2019.

Література[ред. | ред. код]

  • Руса́ва // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.737 (Радянське)

Посилання[ред. | ред. код]