Радіаційна аварія
Радіаці́йна ава́рія— подія, внаслідок якої втрачено контроль над ядерною установкою, джерелом іонізуючого випромінювання, і яка призводить або може призвести до радіаційного впливу на людей та довкілля, що перевищує допустимі межі, встановлені нормами, правилами і стандартами з безпеки.
Наслідки[ред. | ред. код]
В результаті аварії може відбутися:
- витік (викид) радіоактивних речовин у довкілля (наприклад, палива, охолоджуючої рідини, відходи атомних електростанцій)
- вибухи (хімічні або ядерні)
- радіоактивне забруднення довкілля, організму людини, продуктів харчування і т. д.
Часто в таких випадках повинні бути прийняті заходи для евакуації людей з зони лиха.
Відомі радіаційні аварії[ред. | ред. код]
Найнебезпечнішими за наслідками є аварії на АЕС з викидом в атмосферу радіоактивних речовин, внаслідок яких має місце довгострокове радіоактивне забруднення місцевості на величезних площах.
На підприємствах атомної енергетики відбулися такі значні аварії:
- 29 вересня 1957року сталася Киштимська аварія — вибух на сховищі радіоактивних відходів ВО «Маяк», розташованому в СРСР на Південному Уралі в не позначеному на жодній радянській карті таємному місті «Челябінськ-40». Радіаційне забруднення місцевості переважно стронцієм-90 території, на якій мешкало 0,5 млн осіб вдвічі перевищувало аналогічне забруднення, викликане Чорнобильською аварією. Вважають, що вибух у Киштимі (найближче до місця подій «відкрите» місто) до 1986 р. був найбільшою у світі катастрофою в ядерній промисловості.
- 10 жовтня 1957 року — аварія в Віндскейлі (Північна Англія) на заводі по виробництву плутонію (зона радіоактивного забруднення становила 500 кв.км);
- 1961 рік — аварія на АЕС в Айдахо-Фолсі, США (в реакторі стався вибух);
- 1979 рік — аварія на АЕС «Тримайл-Айленд» у Гарисберзі, США (сталося зараження великих територій короткоживучими радіонуклідами, що призвело до необхідності евакуювати населення з прилеглої зони).
- 26 квітня 1986 Чорнобильська аварія
- Атомна аварія на заводі «Червоне Сормово»
Інші аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
- 21 квітня 1964 падіння супутника «Транзит-5В» з ядерною енергетичною установкою SNAP-9A на борту.
- Радіоактивне забруднення внаслідок наземних термоядерних вибухів на атолах Еніветок і Бікіні.
- Радіологічний інцидент в Гоянії 1987 рік.
- Руйнування трьох плутонієвих ядерних бомб в селі Паломарес (Іспанія) 1966 року.
- Руйнування чотирьох термоядерних бомб в авіакатастрофі над Гренландією, 1968 рік. Взагалі відомо приблизно про 20 авіаційних інцидентів в США з втратою і/або руйнуванням ядерної зброї. В СРСР такі випадки були засекреченими від громадськості та екологів.
- Аварія на підводному човні К-19
- Аварія на АЕС Фукусіма-1 в 2011 році в Японії
- Радіаційний викид рутенію-106 на Південному Уралі (2017)
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Фізичний захист, облік та контроль ядерного матеріалу: українсько-англо-російський, англо-російсько-український і російсько-англо-український словник. Український тлумачний словник термінів, затверджений наказом Держатомрегулювання від 08.06.04 р. № 101
- Закон України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”
- Радіаційна ситуація в Україні через 25 років після аварії на Чорнобильській АЕС
Посилання[ред. | ред. код]
- Радіаційна аварія // Словник – довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В.С., 2013. — С. 150.
- Конвенція про оперативне оповіщення про ядерну аварію 1986 // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.] — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
