Радіоастрономічний інститут НАН України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Радіоастрономічний інститут НАН України
логотип РІ НАНУ
логотип РІ НАНУ
Основні дані
Засновано 1985
Приналежність НАН України
Контакт
Ключові особи директор - академік НАН України Литвиненко Леонід Миколайович
Адреса Україна Україна 61002, Харків, вул. Червонопрапорна, 4
Веб-сторінка офіційна
E-mail rai@ri.kharkov.ua

Радіоастрономі́чний інститу́т Націона́льної акаде́мії нау́к Украї́ни (скор. РІ НАНУ) створений в 1985 році на базі Відділення радіоастрономії Інституту радіофізики та електроніки НАНУ.

13 жовтня 1982 Президія АН УРСР прийняла постанову «Про створення у м. Харків Радіоастрономічного інституту АН УРСР». З моменту створення директором інституту є академік НАНУ Л. М. Литвиненко. Розташований в місті Харкові.

У РІ НАНУ працюють більше 150 наукових співробітників. Серед них академіки НАНУ Л. М. Литвиненко, О. О. Коноваленко, В. М. Шульга, члени-кореспонденти НАНУ А. В. Мень, Д. М. Ваврів і Ю. М. Ямпольський, 20 докторів і 65 кандидатів наук. З моменту організації в інституті працювали академік НАНУ С. Я. Брауде (1911–2003), професори П. В. Бліох (1922–2000) і С. А. Песковацький (1926–2000).

РІ НАНУ є головною науковою організацією в Україні в області радіоастрономічних і радіофізичних досліджень космічного простору.

Структура[ред.ред. код]

Радіоастрономічний інститут НАНУ має таку структуру:

Розташування радіотелескопів РІ НАН України
Диполь антенної решітки радіотелескопу УТР-2 та захід Сонця зі світловим стовпом. Село Волохів Яр, Харківська область, Україна. 16 Листопада 2016.

Основні наукові напрямки інституту:

Разом з фундаментальними, в інституті ведуться прикладні дослідження і розробки приладів та радіотехнічних систем різного призначення в декаметровому, СВЧ, міліметровому та субміліметровому діапазонах. В експлуатації Радіоастрономічного інституту НАНУ має такі комплекси радіотелескопів:

РІ НАНУ — ініціатор і учасник міжнародних програм і проектів, плідно співпрацює з обсерваторіями, науково-дослідними інститутами і лабораторіями США, Великої Британії, Франції, Швеції, Індії, Австрії, Норвегії, Китаю і Німеччини, підтримує тісні наукові контакти з провідними науковими установами Росії і Узбекистану.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]