Радіодиктант національної єдності
| Радіодиктант національної єдності | |
|---|---|
| Дата | 27 жовтня |
| Частота | щорічна |
| Місце проведення | Київ |
| Країна | |
| Відкрито | 2000 |
| Засновник | Українське радіо |
| Організовано | Українське радіо |

Всеукраїнський радіодиктант національної єдності — традиційна щорічна загальнонаціональна акція, присвячена українській мові, акція єднання, що проходить у День української писемності та мови — 27 жовтня. Організатор — Українське радіо. Уперше радіодиктант пройшов 2000 року[1]. До 2022 року включно радіодиктант відбувався 9 листопада (у 2019 році — 8 листопада)[2]. Мета радіодиктанту — об'єднати якомога більше людей навколо України в усьому світі і популяризувати українську мову.
Диктант складається зі 100—120 слів. Текст для радіодиктанту замовляється спеціально. У ньому немає авторських знаків або суперечливих орфограм, але при тому їхня загальна кількість висока, тому написати радіодиктант без помилок непросто.
До 2019 року надіслати написаний від руки радіодиктант можна було поштою до Будинку Українського радіо, а також на електронну пошту. Текст ставав доступним для самоперевірки з 11 листопада.
2019 року правила зазнали змін: учасники радіодиктанту могли майже відразу перевірити свою роботу. Протягом 15 хвилин після завершення читання радіодиктанту його слід було надіслати на електронну пошту, повідомленням у Facebook або Viber, після чого текст був оприлюднений на сайті.
Писати диктант треба лише від руки, але комісія приймає й тексти, написані шрифтом Брайля.
Радіодиктанти не перевіряють на помилки та не повертають, але шукають роботи без помилок і нагороджують учасників, які впоралися з завданням бездоганно.
У грудні відбувається так звана «робота над помилками», коли в ефірі Українського радіо звучать імена переможців, а також відбувається аналіз найтиповіших помилок.
Кількість учасників радіодиктанту постійно зростає, а географія — розширюється. Листи надсилають слухачі різного віку з усіх областей України й із-за кордону. Кількість переможців щороку різна — від двох до сотні. Жодного року не було такого, щоб ніхто не переміг.
Участь у радіодиктанті централізовано беруть учасники з різних країн. Наприклад, у Ягеллонському університеті у Кракові його пишуть студенти, які вивчають українську мову як іноземну. А радіо «Люблін» запрошує всіх писати диктант у свою студію. Щороку на радіодиктант українці збираються в Китаї, Австралії, США та Канаді. Загалом щороку щонайменше три десятки учасників — це іноземці.
Однією з найвідоміших постійних учасниць Радіодиктанту є львів'янка Христина Гоянюк, яка не пропустила жодного його проведення. У 2023 році Національний реєстр рекордів України зафіксував її рекорд за найбільшою кількістю написаних щорічних радіодиктантів.[3]
Посол України в Республіці Ліван, Ігор Осташ, традиційно писав радіодиктант в Україні, а після призначення в Ліван щороку організовує локацію в Бейруті.
Перший Радіодиктант національної єдності відбувся 24 травня 2000 року — у День Кирила і Мефодія та з нагоди річниці перепоховання Тараса Шевченка. Біля витоків проєкту стояли журналісти Українського радіо, організатори Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика та Ліга українських меценатів. На адресу Українського радіо надійшла майже тисяча робіт.[3]
Утім «подвійний» інформаційний привід першому диктанту не допоміг: слухачі не зовсім зрозуміли, що треба було робити, тому надсилали свої роботи впродовж усього літа. Перший радіодиктант провели навесні, а результати оголошували восени. До того часу вже всі встигли забути, що писали диктант. Але після оголошення імен переможців згадали — і на радіо знову почали приходити роботи. Тому вже наступного року запровадили перші правила: обмеження щодо дати надсилання, певні вимоги щодо оформлення.
Перші Радіодиктанти зачитувала дикторка Українського радіо Світлана Горлова, яка багато років вела радіожурнал «Слово» про культуру української мови.[3]
Тексти перших радіодиктантів не створювалися спеціально до події. Тому нечесні учасники просто знаходили їх у книжках — і переписували. Одного року був перероблений текст зі збірника диктантів: у результаті було отримано кілька десятків листів без усіх змін і скорочень, а так, як наводився текст у збірнику.
Також були спроби диктування авторських текстів, з авторськими розділовими знаками. Це викликало негативну реакцію та ледь не спричинило скасування заходу.
Але потім в історії радіодиктанту відбулося кілька якісних змін, унаслідок яких подія перетворилася на повномасштабне свято: дату з весни перенесли на осінь, чітко прописали дату надсилання, текст почали замовляти спеціально.
2014 року Київський університет імені Бориса Грінченка встановив рекорд України з наймасовішого написання радіодиктанту на одній локації.
З 2015 року радіодиктант існує в телеверсії, а 2017-го вперше відбувся стрим зі студії на Хрещатику, а також у мережі Фейсбук. Але при тому диктант залишається саме радіопродуктом: його потрібно писати на слух, уважно дослухаючись до інтонацій диктора.
З того ж 2015 року організатори закликають усіх охочих організовувати осередки проведення радіодиктанту та ставати своєрідними співорганізаторами акції.
З 2015 року радіодиктант також можна надсилати на електронну пошту.
Радіослухачі надіслали на перевірку 21021 написаний диктант. Без жодної помилки диктант написали 60 людей, ще 47 робіт із помилкою «через неуважність». Багато текстів супроводжуються листами з розповіддю про тих, хто їх писав. Зокрема, три радіодиктанти надійшло від слухачів «Українського радіо» з окупованого Криму[4].
Текст, що складається зі 180 слів, звучав о 12:30, його читав доцент Київського університету ім. Б. Грінченка, автор підручників і посібників із української мови Олександр Авраменко[5]. У Червоному корпусі КНУ імені Тараса Шевченка писали радіодиктант митці, культурні діячі, студенти, учні київських шкіл. Участь узяли понад 150 учасників. Серед них — письменник Василь Шкляр, професор Ярослав Калакура, директорка Українського центру культури Світлана Долеско, посол Канади в Україні Роман Ващук. Ведучим цієї локації був письменник, ведучий Українського радіо Павло Вольвач.
Була також ще одна локація радіодиктанту для бійців та учасників АТО — на Луганщині. Її координувала волонтерка, співачка Анжеліка Рудницька.
Латвійські українці, учні Ризької української середньої школи, дипломати посольства України в Латвії вперше приєдналися до спільного написання Радіодиктанту національної єдности. Диктант українською мовою писали у приміщенні посольства України в Ризі, а також у Ризькій українській школі[6].
Диктант писали 32799 учасників, з яких 311 не припустилися жодної помилки, 1004 — однієї незначної. Окрім України, диктант одночасно писали у Великій Британії, Іспанії, Італії, Португалії, Чорногорії, Франції, Туреччині, ОАЕ, Лівані, Білорусі, Молдові, Польщі, Німеччині, ПАР, США й інших країнах[7].
Диктант відбувся 8 листопада. Учасники радіодиктанту могли майже одразу перевірити свою роботу: протягом 15 хвилин після завершення читання радіодиктанту його слід було надіслати на електронну пошту, після чого текст був оприлюднений на сайті[8]. У 2019 році в день проведення акції запит «радіодиктант» став найпопулярнішим Google-запитом серед української інтернет-аудиторії[9]. Цього ж року додатково відбувся конкурс на найкращий твір, тему якого оголосили після написання диктанту.
Радіодиктант відбувся 9 листопада та транслювався на всіх платформах Суспільного мовника. Текст для диктанту написав лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, письменник і видавець Іван Малкович, а прочитала актриса театру і кіно Римма Зюбіна[10]. 13 799 електронних листів та дві тисячі паперових прийшло на адресу «Українського радіо». 17 учасників було визнано переможцями. Як і в попередні роки, листи з диктантом надходили з багатьох країн світу. Уперше до написання диктанту, попри часові розбіжності, долучилися члени полярної експедиції на станції «Академік Вернадський» в Антарктиді[11].
Текст радіодиктанту 2021 року написав та прочитав Юрій Андрухович; професорка кафедри української мови Києво-Могилянської академії і провідна наукова співробітниця Інституту української мови НАН України Лариса Масенко вдруге стане науковою консультанткою проєкту[12].
Відбувся 9 листопада об 11:20. Авторкою тексту стала українська письменниця та режисерка, членкиня Українського ПЕН Ірина Цілик, а читала його Народна артистка України, Герой України Ада Роговцева. До методичної роботи над Радіодиктантом традиційно долучилася мовознавиця, докторка філологічних наук Лариса Масенко[13].
День ушанування пам'яті Преподобного Нестора Літописця, до якого прив'язаний День української писемності та мови[14], перенесено з 9 листопада на 27 жовтня після переходу Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на новоюліанський календар у 2023 році[15]. Тож цього року Радіодиктант національної єдності відбувся 27 жовтня[16]. Його об 11:00 читав Олексій Гнатковський, авторка тексту «Дороги України» — Катерина Калитко[17][18]. 5 грудня 2023 року, Українське Радіо оголосило переможців Радіодиктанту національної єдності 2023. Ними стали: Галина Шура, вчителька української мови та літератури з Волинської області та Христина Гоянюк, львів'янка[19].
25-й Радіодиктант національної єдності відбувся 25 жовтня об 11:00[20]. Текст «Магія голосу»[21] написала українська письменниця Оксана Забужко, а продиктував його поет, військовослужбовець Павло Вишебаба[22]. Трансляція відбулася на всіх платформах Національної суспільної телерадіокомпанії України: телебаченні, радіо та онлайн[23], а також:
- на хвилях «Українського радіо» та «Радіо Культура»;
- в етері телеканалу та на сайті «Суспільне Культура»;
- на YouTube «Українського Радіо»;
- на Facebook «Суспільного»[24].
До заходу долучилося чимало українців та любителів української мови по всьому світу. Мовний омбудсмен Тарас Кремінь спрогнозував рекордну кількість учасників 25-го Радіодиктанту національної єдності у 2024 році, очікуючи не менше мільйона учасників. Під час радіодиктанту в усіх областях України пролунала повітряна тривога, однак це не завадило більшості дописати диктант[25][26]. Диктант також писали воїни 44 окремої артилерійської бригади ім. Данила Апостола ЗСУ, це відбулося в Суджанському районі Курської області[27].
В тексті диктанту згадали один із визначних періодів історії ФК «Динамо» (Київ)[28]. 28 жовтня текст було опубліковано для перевірки власними силами[29]. На перевірку надійшло близько 10 000 листів з більш як 30 країн світу. Єдиною учасницею, яка написала диктант без помилок, стала Христина Гоянюк зі Львова[30].
В 2025 році Радіодиктант національної єдності відбувся 27 жовтня, об 11:00, у День української писемності та мови[30]. Диктант транслювали на всіх платформах Суспільного мовлення – телебаченні, радіо та діджиталі[31]. Автором тексту диктанту 2025 року на тему «Треба жити!» стала письменниця Євгенія Кузнецова, текст читала акторка Наталія Сумська[32]. Після проведення радіодиктанту його різко розкритикували в соцмережах. Найчастіше нарікали на занадто швидкий темп читання. Зокрема, в етері різко розкритикувала радіодиктант Христина Гоянюк, яка його писала 26 разів. Після цього її обірвав ведучий. Користувачі соцмереж назвали цей інцидент цензурою і розкритикували за нього телевізійників. Голова правління Суспільного Микола Чернотицький згодом перепросив за цей інцидент. Незважаючи на казуси, радіодиктант національної єдності-2025 став важливою подією в культурному житті України, адже був спрямований на усвідомлення важливості української мови як основи національної самобутності[33].
- 2025 — «Мовна ініціатива» в номінації «Найкраща просвітницька ініціатива з української мови» від Міністерства культури та стратегічних комунікацій України[34]
- ↑ Як у Києві радіодиктант писали. ФОТО | Новини | Українське радіо. ukr.radio (ua) . Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Указ Президента України від 28 липня 2023 року № 455/2023 «Про внесення змін до деяких указів Президента України»
- 1 2 3 Міський, Вадим; Гусейнова, Тамара (2025). Ідейний натхненник Дмитро Хоркін (ред.). Українське радіо. Історія буремного століття (вид. друге, доповнене). Київ: Лабораторія. с. 347, 324—326, 358—360. ISBN 978-617-8620-30-1. Архів оригіналу за 6 серпня 2026.
- ↑ Названо переможців всеукраїнського радіодиктанту. Особливий респект – трьом кримчанам. Новинарня. 16.12.2016.
- ↑ День української мови: текст радіодиктанту складався з 180 слів. podrobnosti.ua. 9 листопада 2017.
- ↑ У Латвії вперше писали радіодиктант у День української писемності і мови. Радіо Свобода. 9 листопада 2017.
- ↑ Радіодиктант єдності без помилок написала рекордна кількість учасників. УНН. 18 грудня 2018.
- ↑ Радіодиктант національної єдності: цього року будуть новації. УНН. 8 жовтня 2019.
- ↑ «Радіодиктант» став найпопулярнішим Google-запитом в Україні 8 листопада. stv.detector.media. Процитовано 10 листопада 2019.
- ↑ Наймасштабніша подія осені: Радіодиктант національної єдності на Суспільному відбудеться з нововведеннями. Суспільне. 30.09.2020. Процитовано 1 жовтня 2020.
- ↑ Сьогодні відбудеться радіодиктант національної єдності. Укрінформ. 9 листопада 2021. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 20 лютого 2025.
{{cite web}}: Недійсний|мертвий-url=dead(довідка) - ↑ Мамонова, Ганна (12 жовтня 2021). Радіодиктант національної єдності-2021 писатиме і читатиме Юрій Андрухович. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 12 жовтня 2021.
- ↑ Суспільне Мовлення оголосило дату Радіодиктанту національної єдності 2022. Суспільне | Новини (укр.).
- ↑ Зеленський підписав указ про перенесення Днів української писемності, козацтва та усиновлення. Українська правда _Життя. Процитовано 28 жовтня 2023.
- ↑ ПЦУ і УГКЦ переходять на новий календар: як зміняться дати релігійних свят (інфографіка). ТСН.ua (укр.). 24 травня 2023. Процитовано 28 жовтня 2023.
- ↑ Свобода, Радіо (27 жовтня 2023). Сьогодні відбудеться радіодиктант національної єдності. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 28 жовтня 2023.
- ↑ “Потічки у видолинках” просто обійняли“: як українці писали радіодиктант-2023. Українська правда _Життя. Процитовано 28 жовтня 2023.
- ↑ Яна Осадча (27 жовтня 2023). "Потічки у видолинках" просто обійняли": як українці писали радіодиктант-2023. suspilne.media.
- ↑ Названо переможців Радіодиктанту національної єдності 2023. 05.12.2023, 13:25
- ↑ Радіодиктант національної єдності — 2024: Суспільне оголосило авторку та читця. // Автор: Христина Купльовська. 09.10.2024, 12:49
- ↑ Суспільне опублікувало текст радіодиктанту «Магія голосу». 28.10.2025, 11:02
- ↑ Радіодиктант національної єдності – 2024: Суспільне оголосило авторку та читця. Українське радіо. 9 жовтня 2024.
- ↑ Як готуватися до Радіодиктанту національної єдності 2024 в Україні: практичні поради. 23.10.2024, 07:40
- ↑ Радіодиктант національної єдності: де слухати та куди відправляти текст на перевірку. // Автор: Ярослав Герасименко. 25.10.2024, 00:18
- ↑ Під звук тривоги: в Україні відбувся Радіодиктант національної єдності — 2024. // Автор: Марія Волошин. 25 жовтня, 10:55
- ↑ В укритті, під завивання сирен: як писали радіодиктант національної єдності (фотогалерея).// Автор: Сергій Нужненко. 25.10.2024, 15:13
- ↑ Українські бійці показали, як писали радіодиктант у Курській області (фото). РБК-Украина (укр.). Процитовано 3 листопада 2024.
- ↑ "Символ українського патріотизму". Про "Динамо" згадали у тексті Радіодиктанту-2024. РБК-Украина (укр.). Процитовано 3 листопада 2024.
- ↑ Радіодиктант "Магія голосу" опубліковано. Перевірити свій текст може кожен. РБК-Украина (укр.). Процитовано 3 листопада 2024.
- 1 2 Всеукраїнський радіодиктант 2025 - оголошена дата проведення. // Автор: Кротовська Ольга. 29.09.2025, 21:57
- ↑ Радіодиктант 2025: Євгенія Кузнєцова розкрила перші подробиці про текст на 200 слів. // Автор: Ольга Випирайленко. 15.10.2025, 16:26
- ↑ Радіодиктант національної єдності 2025: цікаві факти, рекорди, історія і як долучитися. 26.10.2025, 20:20
- ↑ Допіру, пітятко і кияхи: про що був Радіодиктант національної єдності. // Автор: Анастасія Большакова. 27.10.2025, 11:50
- ↑ МКСК відзначило найкращі проєкти за вагомий внесок у захист та популяризацію української мови
- Всеукраїнський радіодиктант національної єдності. Українське радіо.
- Аліна Акуленко (10 листопада 2017). Радіодиктант — це не перевірка грамотності, це акція єднання навколо мови. Жінка–УКРАЇНКА.