Радіостанція Гріметон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Радіостанція Варберг
Varberg Radio Station [1]
Світова спадщина
Grimetonmasterna.jpg
Антенне поле радіостанції
57°06′20″ пн. ш. 12°23′25″ сх. д. / 57.10556° пн. ш. 12.39028° сх. д. / 57.10556; 12.39028
Країна Швеція Швеція
Тип Культурний
Критерії ii, iv
Об'єкт № 1134
Регіон Європа і Північна Америка
Зареєстровано: 2004 (28 сесія)

CMNS: Радіостанція Гріметон у Вікісховищі
Будівля станції

Радіостанція Гріметон або радіостанція у Варбергу (швед. Radiostationen i Grimeton) — наддовгохвильова телеграфна радіостанція, побудована в 1922-1924 роках у містечку Гріметон біля шведського міста Варберг. Пам'ятник інженерного мистецтва часів раннього бездротового трансатлантичного зв'язку, входить у список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Генератор радіостанції

Радіостанцію було зведено американським інженером шведського походження Ернстом Александерсоном у 1924 для зв'язку зі США, станцією «Центральне радіо» на Лонг-Айленді. Випромінювальним елементом є дроти, підвішені на шести сталевих вежах-щоглах висотою 127 м, віддалених одна від одної на 380 м, які утримують поперечини розмахом 46 м. На момент спорудження це були найвищі споруди в Швеції. Довжина антенного полотна — 2,2 км. Інженер Хенрік Креугер (Henrik Kreüger) спроектував конструкції веж-щогл, а архітектор Карл Окерблад (Carl Åkerblad) створив головний будинок радіостанції в неокласичному стилі. На станції використовується електромашинний передавач на основі генератора Александерсона потужністю 200 кВт, що працює на частоті 17,2 кГц, єдиний, що зберігся (на 2007 рік) в робочому стані, передавач подібного типу.

В 1925 році її було урочисто відкрито королем Швеції Густавом V. У день відкриття король направив телеграму президенту США Калвіну Куліджу. У посланні, зокрема, говорилося про поглиблення культурних та комерційних відносин між Швецією і Сполученими Штатами з її «демократичними принципами, які допомогли мільйонам шведів знайти новий дім». Для зв'язку зі США станція використовувалася до 1950-х років, вона мала важливе значення протягом Другої світової війни, коли кабельні лінії через Атлантику були перерізані. Після війни радіостанція використовувалася для зв'язку з підводними човнами. У 1968 році було встановлено другий (ламповий) передавач, що працює на частоті 40,4 кГц, він використовується в інтересах ВМФ Швеції. Позивний старого передавача — SAQ, нового — SRC. Одночасна робота SAQ і SRC неможлива, оскільки вони використовують одну і ту ж антенну систему.

Влітку по станції водять екскурсії, на станції зберігся автомобіль «Шевроле» 1931 року, стара автозаправка фірми «Gulf». Старий передавач вмикають щороку в різдвяний святвечір 24 грудня, в день Александерсона (перша неділя липня), з інших урочистих приводів, а також для випробувань. Передаються короткі повідомлення азбукою Морзе. Станція використовується також для трансляції FM-радіо, телебачення.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. * Назва в офіційному англомовному списку