Маяк (радіостанція)
 | ||||
| Країна | Росія | |||
|---|---|---|---|---|
| Місто трансляції | Москва | |||
| Територія | Росія, Подністров'я, Киргизстан, Фінляндія, ДНР і Придністров'я | |||
| Власник | ВГТРК | |||
| Вебсторінка | офіційний сайт | |||
 | Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (липень 2019) |
Державна радіомовна компанія «Маяк» (ГРК «Маяк») — одна з найбільших і найбільш впізнаваних радіостанцій на території колишнього СРСР. Була заснована в 1964 року за рішенням ЦК КПРС для створення «противаги західним голосам»[1], стала мовити на частоті 2-ї програми і в мільйонах абонентських радіоточок. Завдяки формулі «5/25» стала першою радянською фонової радіостанцією. ДРК «Маяк» є філією Всеросійської державної телерадіокомпанії — однієї з набору радіостанцій холдингу, що спеціалізується переважно на розмовно-розважальному мовленні.
Історія[ред. | ред. код]
Засновником «Маяка» прийнято вважати одного з майбутніх ідеологів перебудови А. Н. Яковлєва. Перший головний редактор, при якому програма набула своє неповторне обличчя, — видатний радянський журналіст Ю. О. Лєтунов.
Перший ефір — 1 серпня 1964 року зі студії на П'ятницькій, 25. Спочатку дотримувалася формату «5/25» — п'ять хвилин випуск новин і 25 хвилин музичної програми. Створена на технічній базі колишньої Другої програми Всесоюзного Радіо як інформаційно-музична програма.[2]
Як позивні була обрана мелодія «Підмосковні вечори», яка використовується і до цього дня[3].
Треба відзначити, потужність сигналу радіостанції в АМ-діапазоні в радянські роки була на висоті: радіоаматори тих років мали відмінну можливість перевірити і відкалібрувати щойно зібраний радіоприймач, адже позивні «Маяка» добре приймали як прості і величезні детекторні приймачі, так і крихітні приймачі всередині сірникової коробки на кількох транзисторах.
C початку 1980-х на радіостанції відбуваються зміни. Були введені «Панорами новин», які вели Павло Каспаров, Людмила Сьоміна і Володимир Рувинський, Олена Березовська і Віра Щелкунова, Микола Нейчо і Тетяна Чемоданова і багато інших відомих в ту пору радіоведучі. В ефірі радіостанції можна було почути дикторів, які крім «Панорами» вели новини і популярні «Концерти за листами». Варто відзначити Емілію Кулик, Валерію Лебедєву, Ірину Никонову, Ірину Ерісанова, Тетяну Корнілову, Володимира Сомойлова, В'ячеслава Герасимова та інших.
У лютому 1991 року разом з іншими програмами Всесоюзного Радіо «Маяк» увійшов до складу Всесоюзної Державної Телерадіокомпанії, а 27 грудня в склад Російської Державної Телерадіокомпанії "Останкіно", після ліквідації якої 12 жовтня 1995 перейшов у безпосереднє управління Федеральної служби РФ по телебаченню і радіомовлення. 4 серпня 1997 Президент РФ видає Указ N 823 «Про Совершенстование структури державного радіомовлення в Російській Федерації»[4], а 14 листопада 1997 року уряд РФ видає Постанову N 1461 «Про Загальноросійської Державної Радіомовної Компанії »Маяк""[5]. На підставі цих актів створюється Загальноросійська Державна Радіомовна Компанія «Маяк» до складу якої входять державні радіокомпанії «Маяк» і «Юність». У 1998 році Загальноросійська Державна Радіокомпанія «Маяк» була включена до складу Всеросійської Державної Телерадіокомпанії.
З 2007 рік а нову концепцію мовлення запропонував відомий бізнесмен з РМГ Сергій Архипов, він спробував «омолодити» аудиторію радіостанції до 25-35 років.
З 6 вересня по 14 грудня 2010 рік а музичний ефір був наповнений лише російським роком (окрім програми OldSchool).
2 серпня 2010 радіостанція «Маяк» відкриває своє представництво в twitter[6].
«Радіо Маяк» входить до складу першого мультиплексу цифрового телебачення DVB-T.
З 5 вересня 2011 ведеться супутникове мовлення на супутнику Eutelsat W7 в радіопакет Триколор ТВ.
Логотип[ред. | ред. код]
Радіостанція змінила 3 логотипи. Нинішній — 4-й за рахунком.
- З 1 серпня 1964 по 4 вересня 2005 логотипом була червона лінія, над ним слово «Радіокомпанія» синім шрифтом, на ній слово «Маяк» синім шрифтом, над буквою «М» був маяк.
- З 5 вересня по 25 грудня 2005 логотипом було слово «Радіокомпанія» синім шрифтом, внизу слово «Маяк» синім шрифтом, під ним п'ять червоних точок по горизонталі і червоний прямокутник.
- З 26 грудня 2005 по 2 вересня 2007 напис «Маяк» синім шрифтом, п'ять червоних точок по горизонталі і червоний прямокутник залишилися, а з нього прибрали напис «Радіокомпанія».
- З 3 вересня 2007 по даний час логотипом є слово «Маяк» синім курсивом, поруч нагорі коло в кольорах російського прапора.
Список радіопередач[ред. | ред. код]
Передачі, що виходять в ефір[ред. | ред. код]
|
|
Закриті передачі[ред. | ред. код]
- «Ранет» Максима Ковалевського, Олега Савельєва, Олексія Тимофєєва (до 27 січня 2012 року)
- «Добрі люди» (шоу Лери Кудрявцевої)
- «Умом Росію …!» Максим Ковалевський, Кирило Радциг, Олег Савельєв, Олексій Тимофєєв
- «Маяковщіна»
- «Сергій Стиллавин і його друзі»
Голоса ефіру[ред. | ред. код]
Провідні[ред. | ред. код]
Ведучі новин[ред. | ред. код]
Оглядачі[ред. | ред. код]
Колишні ведучі[ред. | ред. код]
|
|
|
Міста мовлення[ред. | ред. код]
Незважаючи на оголошення Указом Президента від 24.06.2009 N 715 радіо Маяк загальноросійським обов'язковим загальнодоступним каналом [1] — мовлення в діапазоні УКВ2 здійснюється в 9 з 11 міст-мільйонників, слабо розвинена мережа і в інших містах. Казус з участю в конкурсах на частоти загальнообов'язкового каналу усунутий Постановою Уряду від 26 січня 2012 № 25[7]
У діапазоні УКХ 2 (FM)[ред. | ред. код]
Плановане мовлення[ред. | ред. код]
{{col-3}- Балаково 107,4 (В даний час замінено на радіо Радио для двоих
- Біробіджан 103,4
- Братськ 99,9
- Екатеринбург 100,8
- Завітне 101,9
- Клетня 104,3
|
|
У діапазоні УКХ 1[ред. | ред. код]
Знаком * відмічені міста, в яких наявне мовлення дубль в діапазоні УКВ 2.
Мовлення згорнуто[ред. | ред. код]
Знаком * відмічені міста, де мовлення збереглося в інших діапазонах.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ birthday/04/05/19/29726.html Літопис «Маяка»: Прорив [Архівовано 7 січня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Історія на сайті tvmuseum.ru. Архів оригіналу за 20 липня 2012. Процитовано 27 лютого 2012.
- ↑ Позивні тривог і надій. «МАЯК» 40 років в ефірі. Архів оригіналу за 14 травня 2012. Процитовано 27 лютого 2012.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 27 лютого 2012.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 травня 2013. Процитовано 27 лютого 2012.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 лютого 2012. Процитовано 27 лютого 2012.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Постанова Уряду від 26 січня 2012
- ↑ Осіб № 14051. Реєстр ліцензій на мовлення. Архів оригіналу за 6 червня 2013. Процитовано 27 лютого 2012.
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт радіостанції «Маяк» [Архівовано 23 жовтня 2012 у WebCite]
- Офіційний твіттер «Маяка» [Архівовано 2 лютого 2012 у Wayback Machine.]
|
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
