Радісне (Довжанський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Радісне
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Довжанський район
Громада Сорокинська міська громада
Код КАТОТТГ UA44040030370090782
Основні дані
Засноване 1901
Населення 92
Площа 1,4 км²
Густота населення 65,71 осіб/км²
Поштовий індекс 94464
Телефонний код +380 6435
Географічні дані
Географічні координати 48°27′03″ пн. ш. 39°45′23″ сх. д. / 48.45083° пн. ш. 39.75639° сх. д. / 48.45083; 39.75639Координати: 48°27′03″ пн. ш. 39°45′23″ сх. д. / 48.45083° пн. ш. 39.75639° сх. д. / 48.45083; 39.75639
Середня висота
над рівнем моря
69 м
Водойми р. Біленька
Місцева влада
Адреса ради 94463, Луганська обл., Краснодонський р-н, с.Білоскелювате, вул.Шкільна,4
Карта
Радісне. Карта розташування: Україна
Радісне
Радісне
Радісне. Карта розташування: Луганська область
Радісне
Радісне
Мапа
Мапа

Раді́сне (до 1966 року — село Петрівка) — село в Україні, у Сорокинській міській громаді Довжанського району Луганської області. З 2014 року під контролем незаконних збройних формувань. Населення становить 92 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Географічні координати: 48°27' пн. ш. 39°45' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 1,4 км².

Село розташоване у східній частині Донбасу за 12 км від села Білоскелювате. Через село протікає річка Біленька.

Історія[ред. | ред. код]

Засноване приблизно у 1890 році під назвою село Петрівка поблизу маленької річки Біленька, яка впадає в Сіверський Донець, за прізвищем пана Петрова. Сюди переселялися люди з Полтавщини, Чернігівщини, а також запорізькі і донські козаки.

У 1930-х утворений колгосп, де працювали тракторна бригада, кузня, а також ферми з коровами, конями та свинями.

У лютому 1943 року під час звільнення Радісного від німецьких військ відбувалися жорстокі бої. З 2014 р. знаходиться під контролем незаконних збройних формувань.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області», увійшло до складу Сорокинської міської громади.[1]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Сорокинського району, увійшло до складу новоутвореного Довжанського району[2].

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 92 особи, з них 84,78% зазначили рідною мову українську, а 15,22% — російську[3].

Економіка[ред. | ред. код]

На території села існує два ФГ — «Петрівське» та «Озерне», що спеціалізуються на вирощуванні сільськогосподарських рослин.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Працює поштове відділення.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Братська могила радянських воїнів (центральна площа, біля пошти).

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  3. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 січня 2014.
  4. Кошель Федор Федорович[недоступне посилання з липня 2019]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9 (стор. 189, матеріали В. П. Іванова).

Посилання[ред. | ред. код]