Развожаєв Михайло Володимирович
| Михайло Володимирович Развожаєв | |
|---|---|
.jpg) | |
 «губернатор» тимчасової окупаційної влади РФ у Севастополі(в.о. з 11 липня 2019 — 2 жовтня 2020) | |
|
Нині на посаді | |
| На посаді з | 2 жовтня 2020 |
| Президент | Володимир Путін |
| Попередник | Дмитро Овсянніков |
 в. о. глави Республіки Хакасія — Голови Уряду Республіки Хакасія | |
| 3 жовтня — 15 листопада 2018 | |
| Президент | Володимир Путін |
| Попередник | Віктор Зімін |
| Наступник | Валентин Коновалов |
 Заступник міністра РФ у справах Північного Кавказу | |
| 1 жовтня 2014 — 3 жовтня 2018 | |
| Народився |
30 грудня 1980 (43 роки) Красноярськ |
| Відомий як | політик |
| Громадянство |
 Росія |
| Освіта |
Красноярський державний педагогічний університет Російська академія народного господарства та державної служби при Президенті Російської Федерації |
| Alma mater | Krasnoyarsk State Pedagogical University "V. P. Astafyev"d і Північно-Кавказька академія державної служби |
| Політична партія | Єдина Росія |
| Професія | політик, історик |
| Звання | Лейтенант |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Михайло Володимирович Развожаєв (нар. 30 грудня 1980, Красноярськ, РРФСР) — російський політичний і державний діяч. Так званий «губернатор» тимчасово окупованого РФ Севастополя з 2 жовтня 2020 року.[1][2] Секретар Севастопольського регіонального відділення партії «Єдина Росія» з 25 жовтня 2019 року[3]. Член Генеральної Ради партії «Єдина Росія».[4]
Керівник виконкому «Загальноросійського народного фронту», член Центрального штабу ЗНФ з 17 грудня 2018 по 11 липня 2019.[5] Заступник міністра РФ у справах Північного Кавказу з 1 жовтня 2014 по 3 жовтня 2018. Тимчасовий в.о. глави Хакасії з 3 жовтня по 15 листопада 2018.
Життєпис[ред. | ред. код]
2002 року закінчив історичний факультет Красноярського педагогічного університету. Трудову діяльність розпочав під час навчання в університеті в лютому 2002 року в профспілковій організації студентів Красноярського державного педагогічного університету.
З квітня 2003 року по жовтень 2008 року працював на посадах цивільної служби в Адміністрації Губернатора Красноярського краю.
З жовтня 2008 року працював на керівних посадах в адміністрації губернатора Красноярського краю Олександра Хлопоніна і з 2010 року — Льва Кузнецова.
З серпня 2012 року по липень 2014 року був заступником керівника адміністрації[6], з травня 2014 року виконував обов'язки губернатора Віктор Толоконский.
З липня по жовтень 2014 року обіймав посаду радника міністра РФ у справах Північного Кавказу Льва Кузнецова.
З 1 жовтня 2014 року — заступник міністра. Проходив навчання в першому потоці Вищої школи державного управління Російської академії народного господарства і державної служби при Президентові РФ[7][8]. 2018 року закінчив Програму розвитку кадрового управлінського резерву.
3 жовтня 2018 — тимчасовий в.о. глави Хакасії після відставки Віктора Зіміна[9]. Після призначення пообіцяв врегулювати особистий конфлікт двох кандидатів у губернатори — учасників другого туру виборів (представник КПРФ Валентин Коновалов і Олександр Мяхар від «Партії зростання»)[10]. Попросив виборчком республіки відкликати позов з Верховного суду Хакасії про скасування реєстрації кандидата у губернатори від КПРФ Валентина Коновалова[11].
27 жовтня 2018 — заявив, що буде готовий піти на нові вибори, якщо намічений на 11 листопада тур буде визнаний таким, що не відбувся[12]. Проте жителі республіки проголосували за депутата Абаканського міськради від КПРФ Валентина Коновалова[13].
29 листопада 2018 року обраний до складу Центрального штабу Загальноросійського народного фронту.
З 17 грудня 2018 року по липень 2019 року був керівником Виконкому Загальноросійського народного фронту.
Так званий «губернатор Севастополя»[ред. | ред. код]
З 11 липня 2019 року — в.о. «губернатора» в тимчасовій окупаційній владі РФ у Севастополі. 12 липня 2019 року Развожаєв відправив окупаційний «уряд» Севастополя у відставку[14].
30 вересня 2019 року зібрав новий «уряд» Севастополя, обрав 7 заступників губернатора: Володимир Базаров, Олександр Кулагін, Марія Литовко, Олексій Парикін, Світлана Пирогова, Денис Солодовников, екс-член Ради федерації від Севастополя Ольга Тимофєєва.[15]
25 жовтня 2019 — став секретарем севастопольського відділення путінської «Єдиної Росії»[16]. Увійшов до складу Генеральної Ради партії «Єдина Росія».
13 вересня 2020 року Развожаєв обраний у першому турі губернатором Севастополя з результатом 85,72 % при явці понад 48 %[17].
2 жовтня 2020 — став т. зв. «губернатором» окупаційної влади Севастополя терміном на 5 років.
Класний чин, звання[ред. | ред. код]
- Офіцер запасу, лейтенант.
- Дійсний державний радник РФ 2 класу.
Санкції[ред. | ред. код]
Голова державного органу, який здійснює підтримку політики РФ, спрямованої на проведення військових дій та геноцид цивільного населення в Україні, насильницьку зміну, повалення конституційного ладу, захоплення державної влади, зміну території або державного кордону України, Михайло Развожаєв є підсанкційною особою багатьох країн світу.[18]
28 січня 2020 року внесений до санкційного списку всіх країн Євросоюзу, як "так званий "виконувач обов'язків губернатора" незаконно анексованого міста Севастополь".[19]
29 січня 2020 року внесений до списку санкцій США за тими ж підставами.[20]
26 липня 2022 року за підтримку війни Росії проти України Развожаєва занесли до списку санкцій Великої Британії[21], 23 серпня 2022 року його вилучили зі списку, а 6 вересня 2022 року знову внесли до списку, що передбачає заморожування активів.[22]
Також перебуває в санкційних списках Канади, Швейцарії, України, Австралії і Монако[23].
Сім'я[ред. | ред. код]
Одружений, виховує двох дітей[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Развожаев вступил в должность губернатора Севастополя. РИА Новости (рос.). Процитовано 2 жовтня 2020.
- ↑ Церемония вступления в должность губернатора Михаила Развожаева // 02.10.2020 г.
- ↑ Губернатор Севастополя очолив міське відділення "Єдиної Росії". ТАСС. Процитовано 27 жовтня 2019.
- ↑ Развожаєв Михайло Володимирович // Єдина Росія. Севастополь. Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 22 грудня 2019.
- ↑ Развожаєв Михайло Володимирович. onf. Архів оригіналу за 1 лютого 2019. Процитовано 17 грудня 2018.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|сайт=(довідка) - ↑ а б Біографія Михайла Развожаєва. РИА Новости. 3 жовтня 2018. Процитовано 9 жовтня 2018.
- ↑ Путін призначив Михайла Развожаєва т.в.о. глави Хакасії. ТАСС. 3 жовтня 2018. Процитовано 9 жовтня 2018.
- ↑ ВШГУ - Вища школа державного управління. РАНХиГС. 3 жовтня 2018. Процитовано 9 жовтня 2018.
- ↑ Путін запропонував призначити в.о. глави Хакасії Михайла Развожаєва. РИА Новости. 3 жовтня 2018. Процитовано 9 жовтня 2018.
- ↑ Развозжаєв вирішив врегулювати конфлікт між Коноваловим і Мяхаром. 13 жовтня 2018.
- ↑ Т.в.о. глави Хакасії попросив виборчком відкликати позов про зняття з виборів кандидата від КПРФ [Архівовано 2018-10-13 у Wayback Machine.], 13 жовтня 2018
- ↑ Михайло Развожаєв заявив, що готовий брати участь у виборах глави Хакасії. 28 жовтня 2018.
- ↑ Останній опонент кандидата від КПРФ знявся з виборів губернатора в Хакасії. Інтерфакс. 15 жовтня 2018. Процитовано 15 жовтня 2018.
- ↑ Уряд Севастополя. Указ Губернатора міста Севастополя від 12.07.2019 № 56-УГ "Про відставку Уряду Севастополя". Архів оригіналу за 13 липня 2019. Процитовано 13 липня 2019.
- ↑ у Севастополі сформовано новий склад уряду (рос.). Російська газета. Процитовано 27 жовтня 2019.
- ↑ Михайло Развожаєв обраний керівником «Єдиної Росії» Севастополя. ForPost. 25 жовтня 2019. Процитовано 27 жовтня 2019.
- ↑ Развозжаєв обраний губернатором Севастополя
- ↑ РАЗВОЖАЄВ Михайло Володимирович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 29 березня 2023.
- ↑ EUR-Lex - 32021R0446 - EN - EUR-Lex. eur-lex.europa.eu (англ.). Процитовано 29 березня 2023.
- ↑ Ukraine-/Russia-related Designations. U.S. Department of the Treasury (англ.). Процитовано 29 березня 2023.
- ↑ CONSOLIDATED LIST OF FINANCIAL SANCTIONS TARGETS IN THE UK. ofsistorage.blob.core.windows.net. Процитовано 29 березня 2023.
- ↑ Путеводитель по санкциям и ограничениям против Российской Федерации (после 22 февраля 2022 г.) | ГАРАНТ. base.garant.ru. Процитовано 29 березня 2023.
- ↑ Arrêté Ministériel n° 2020-633 du 24 septembre 2020 modifiant l'arrêté ministériel n° 2014-175 du 24 mars 2014 portant application de l'Ordonnance... / Journal 8506 / Année 2020 / Journaux / Accueil - Journal de Monaco. journaldemonaco.gouv.mc. Процитовано 29 березня 2023.