Райзер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рис. 1.Райзери з'єднані з модулями плавучості.
Рис. 2. Обладнання, яке застосовується при морському бурінні.
Рис. 3. Система експлуатаційного райзера (а) і схема райзерної системи на родовищі Арджил (б): 1 – мертвий якір; 2 – постійна основа; 3 – маніфольд; 4 – універсальний шарнір; 5 – направляючі воронки; 6 – до виносної точкової пристані; 7 – автоматичні затвори; 8 – універсальний шарнір; 9 – лінія відвантаження нафти; 10 – спеціальне захоплююче з’єднання; 11 – вузлез’єдаання; 12 – гнучкий трубопровід; 13 – до підводного маніфольду; 14 – один з восьми експлуатаційних райзерів; 15 – лінія глушіння; 16 – рівень моря; 17 – товстостінна ланка райзерних труб; 18 – тільцевий маніфольд, який об’єднує всі райзери; 19 – під’єднання від підводної свердловини; 20 – 8-подібні патрубки; 21 – рівень води; 22 – одна ланка райзерних труб (273 мм, L-14,2 м); 23 – одна ланка райзерних труб (168 мм, L-13,7 м) і 5 ланок (114 мм, L–13,7 м); 24 – вузол стикування і запобіжна муфта; 25 – морське дно.
Схема реалізації концепції NSC (Near-Surface-Completions- приповерхневе закінчення) в поєднанні з напівзануреною плавучою експлуатаційною системою 1 – напівзанурена плавуча експлуатаційна система; 2 – буровий райзер; 3 – морська зборка превенторів; 4 – донна опорна плита; 5 – стальні райзери; 6 – несучі буї; 7 – гнучкі райзери; 8 – підводні фонтанні арматури.

Райзер (англ. riser) — елемент бурового обладнання при морському бурінні.[1]

Історія[ред. | ред. код]

Перші райзери були створені для того, щоб видобуту на платформі продукцію спустити на дно, де райзер з’єднується з підводним трубопроводом. Оскільки райзер піддається підвищеній корозії в зоні змочування, то товщина труб розраховується з врахуванням корозії. Діаметр райзера, як і діаметр підводного трубопроводу розраховується на продуктивність платформи, а товщина стінки труби визначається розрахунком на міцність, після чого з врахуванням корозії, добавляють припуск в 2-5 мм.

Оскільки перші конструкції райзера були жорсткі, то вони кріпились до опорного блоку хомутами; райзер приварювали до початку підводного трубопроводу такої довжини, щоб після занурення другий кінець можна було би вільно підняти на стінгер трубовкладального судна для з’єднання з наступними секціями трубопроводу.

Райзер буровий[ред. | ред. код]

РАЙЗЕР БУРОВИЙ (рос. райзер буровой; англ. drilling riser; нім. Bohrriser m) — пристрій, за допомогою якого надводна частина платформи для морського буріння свердловини з'єднується з опорною плитою, встановленою на дні моря. Всередині райзера проходить бурильна колона і здійснюється циркуляція бурового розчину від гирла свердловини до палуби бурового устатковання.

Сталеві райзери є найбільш поширеними і використовуються всюди, де є необхідність піднімати видобувну продукцію, особливо з гнучкими кінцівками. Сталеві райзери мають недоліки, основні з яких пов'язані з погодними умовами. В першу чергу це проявляється в райзерних системах, які з'єднують підводний трубопровід з баржою, коливання якої являє собою довільно складний рух, обумовлений вертикальним, бортовим і кілевим коливанням, а також відхилення баржі від заданого місця. Тому при погіршенні погода вище допустимих границь райзер від'єднують від підводного трубопроводу і піднімають на судно в очікуванні наступного спуску; експлуатація свердловини на цей проміжок часу зупиняється.

Спуск і підйом райзера здійснюється з допомогою звичайної бурової вишки з лебідкою і іншими системами, а контроль за втомним зношенням проводиться в берегових умовах з допомогою системи неруйнівного контролю. При досягненні 50 % границі втомного напруження райзер підлягає заміні, що гарантує їх надійність. Крім експлуатаційних властивостей райзери можуть виконувати функції з закачуванням води і газу, а також систем управління капітального ремонту.

Райзер експлуатаційний[ред. | ред. код]

РАЙЗЕР ЕКСПЛУАТАЦІЙНИЙ (рос. райзер эксплуатационный; англ. marine drilling riser; нім. mariner Bohrriser m) — пристрій у формі металевого циліндра, один кінець якого закріплений до опорної плити на дні моря, другий виведений на поверхню моря і закріплений до експлуатаційної платформи, всередині якого знаходяться маніфольди викидних ліній. Використовується при морському видобуванні нафти і газу з розміщенням гирла свердловини на дні моря.

Експлуатаційний райзер повинен відповідати такими вимогам:

- забезпечувати зв'язок між наземним обладнанням і морським дном для видобутку нафти, закачування газу і води;

- забезпечувати механічну міцність;

- забезпечувати корозійну стійкість, як внутрішню так і зовнішню;

- забезпечувати роз'єднання і можливість проведення ремонтів;

- забезпечувати можливість вертикального переміщення і нахилу шарнірної колони;

- бути приспосібленими для внутрішньої очистки і капітального ремонту.

Гнучкі райзери[ред. | ред. код]

Гнучкі труби конструкції «Кофлексін» являють собою складну багатошарову коаксіально центровану конструкцію, всередині сталеву з зачепленням стрічки, якою обвивають 4-5 шарів двох армованих стрічок (полімерної і тканинної) з різними за конструкцією зачепленнями Т-полібне і 2-подібне

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Oilfield glossary — Drilling riser [Архівовано 2012-05-27 у Wayback Machine.]