Райко Грлич
| Райко Грлич | |
|---|---|
| хорв. Rajko Grlić | |
|
| |
| Грлич у 2008 році | |
| Дата народження | 2 вересня 1947 (76 років) |
| Місце народження | Загреб, Соціалістична Республіка Хорватія, ФНРЮ |
| Громадянство |
 Хорватія |
| Alma mater | Празька академія виконавських мистецтв і Кіно- та телешкола Празької академії виконавських мистецтвd |
| Професія | режисер, продюсер |
| Кар'єра | 1974 — дотепер |
| IMDb | ID 0342748 |
 Райко Грлич у Вікісховищі | |
Райко Грлич (хорв. Rajko Grlić; нар. 2 вересня 1947, Загреб, СФР Югославія) — хорватський режисер та продюсер. Має статус «видатного вченого» в університеті Огайо.[1] Є також художнім директором Мотовунського кінофестивалю.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 1947 року в Загребі у родині відомого хорватського філософа Данко Грлича. Родина батька переїхала до Загреба у XVIII столітті з Шварцвальду, Німеччина, а мати Єва Грлич була єврейського походження, родина якої переїхала з Сараєво.[2]
Закінчив факультет кінематографу Празької академії виконавських мистецтв в той же час, що й Емир Кустуриця, 1978 року.[3] Під час війни за незалежність Хорватії переїхав до США.
2018 року отримав премію Владимира Назора у номінації «кінематограф» за особливі досягнення у житті.[4]
Фільмографія[ред. | ред. код]
Як режисер[ред. | ред. код]
- «Kud puklo da puklo» (1974)
- «Браво маестро» (1978)
- «Samo jednom se ljubi» (1981)
- «U raljama života» (1984)
- «Za sreću je potrebno troje» (1985)
- «Đavolji raj — ono ljeto bijelih ruža» (1989)
- «Чаруга» (1991)
- «Жозефіна» (2002)
- «Karaula» (2006)
- «Neka ostane među nama» (2010)
- «Конституція Хорватії» (2016)
Як продюсер[ред. | ред. код]
- «Kud puklo da puklo» (1974)
- «U raljama života» (1984)
- «Za sreću je potrebno troje» (1985)
- «Đavolji raj — ono ljeto bijelih ruža» (1989)
- «Чаруга» (1991)
- «Хто хоче бути президентом» (2001)
- «Щаслива дитина» (2004)
Громадська позиція[ред. | ред. код]
У 2018 підтримав українського режисера Олега Сенцова, незаконно ув'язненого у Росії[5]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ CoFA: Film Division. www.ohio.edu (англ.). Процитовано 29 травня 2018.
- ↑ U Beograd rado dolazim. Blic.rs (серб.). Процитовано 29 травня 2018.
- ↑ Rajko Grlic. 30 грудня 2008. Архів оригіналу за 30 грудня 2008. Процитовано 29 травня 2018.
- ↑ Ministarstvo kulture Republike Hrvatske - KULTURNE DJELATNOSTI - Nagrade u kulturi - Nagrada Vladimir Nazor - Nagrada Vladimir Nazor - Dobitnici „Nagrade Vladimir Nazor“ za 2017. godinu. www.min-kulture.hr. Процитовано 29 травня 2018.
- ↑ The European Film Academy Free Oleg Sentsov!. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний вебсайт Грлича
- Райко Грлич на сайті IMDb (англ.)
- Інтерв'ю Грлича
|
