Раймбаут д'Ауренга

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Раймбаут д'Ауренга
окс. Raimbaut d'Aurenja
Народився 1147[1][2]
Оранж
Помер 1173[3][4][…]
Куртезон
Діяльність трубадури, поет, композитор
Батько Гійом д'Омеласd
Мати Тібурга Оранськаd
Брати, сестри Тібурга де Сареномd

CMNS: Раймбаут д'Ауренга у Вікісховищі

Раймбаут д'Ауренґа, Раймбаут д'Ауренґа або Раймбаут Оранський (окс. Raimbaut d'Aurenga) (*1147 — †1173) — граф Оранжу, провансальський трубадур, сеньйор Ауренги й Кортенсона.

Життєпис і творчість[ред. | ред. код]

Єдиний син Гійома д'Омеласа (Aumelas) та графині Оранжу Тібурги, доньки Рамбо (Раймбаута) ІІ, графа Оранського. Один з наймогутніших сеньйорів Провансу.

Писав у вишуканій манері, запозичуючи все найкраще з темного та легкого стилів. Твори Раймбаута Оранського відрізняються особливою віртуозністю та артистизмом. Для них характерні рідкісні рими і заплутана, ускладнена поетична форма. До нашого часу дійшло близько 40 пісень його авторства. З них цікавий партімен Раймбаута з Ґіраутом де Борнелем — це дебати на задану тему, в яких один захищає переваги «темного стилю», а другий (визнаний майстер саме «темного стилю») вихваляє «легкий» стиль куртуазної поезії, який, на думку його прихильника, вимагає не меншої майстерності. Цей партімен є однією з найдавніших пам'яток літературної полеміки. Вишукана кансона Раймбаута «Світла квітка перевернуть …» своїм особливим римуванням випереджає знамениту секстину Арнаута Даніеля.

На смерть Раймбаута ІІІ Оранського відомі два плачі: Ґіраута де Борнеля і жінки-трубадура Азалаїс де Поркайраґуес.

Нащадків не залишив. Після його смерті пресіклась перша династія правителів Оранських. Його шурин Бернард І успадкував володіння, а графство Оранж було піднесено до князівства в 1163 році імператором Священної Римської імперії Фрідріхом I.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
  2. Bibliothèque nationale de France Record #15606870q // BnF catalogue généralParis: BnF.
  3. Deutsche Nationalbibliothek Record #118597892 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  4. Discogs — 2000.
  5. GEM Велика музична енциклопедія (кат.)Grup Enciclopèdia, 1999. — ISBN 84-412-0232-X

Література[ред. | ред. код]

  • Песни трубадуров. Сост. А. Г. Наймана .- М.: Наука, 1979, с.с. 51 — 57
  • Pattison, Walter T. The Life and Works of the Troubadour Raimbaut d'Orange. Minneapolis: University of Minnesota Press, 1952. LCCN 52-5321.
  • Sakari, A. «Azalais de Porcairagues, le 'Joglar' de Raimbaut d'Orange» in Neuphilologische Mitteilungen, vol. 50 (1949) pp. 23-43, 56-87, 174—198.
  • Milone, Luigi, El «trobar envers» de Raimbaut d'Aurenga, Barcelona, Columna editore, 1998.

Посилання[ред. | ред. код]