Раймунд (IV) (граф Тулузький)
| Раймунд (IV) | |
|---|---|
| Народився | бл. 925 |
| Помер |
961 Тулуза |
| Діяльність | аристократ |
| Титул | граф Тулузи |
| Термін | 950—961 роки |
| Попередник | Раймунд III Понс |
| Наступник | Раймунд |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Раймундіди |
| Батько | Раймунд III Понс |
| Мати | Герсенда Гасконська |
| Брати, сестри | Constance of Arlesd і Q11942361? |
| У шлюбі з | Емільда Реурзька |
| Діти | 2 сина |
Раймунд (IV) (*Raymond (IV) бл. 925 — 961) — граф Тулузи у бл. 950—961 роках.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з династії Руерга (Раймундідів). Син Раймунда III Понса, граф Тулузи і герцога Аквітанії, та Герсенди (доньки Гарсії II). Тривалий час про існування Раймунда нічого не було відомо, вважалося, що Вільгельм III був сином Раймунда Понса. Втім у 2000-х роках доведено, що Раймунд був сином Раймунда Понса, а Вільгельм III — онуком Раймунда. Проте існує дискусія стосовно нумерації: частина дослідників розглядає Раймунда Понса під номер «III», відповідно його сина як Раймунда IV, інші — як Понса I, а його нащадка як Раймунда III.
Про діяльність Раймунда IV відомо замало. Ймовірно близько 950 року успадкував графство Тулузьке. Водночас продовжив політику батька щодо підкорення Аквітанії, більшу частину якої захопив Вільгельм III, граф Пуатьє. Боротьба з останнім тривала до самої смерті Раймунда IV й завершилася остаточною втратою Аквітанії.
Помер близько 961 року. Йому спадкував старший син Раймунд.
Родина[ред. | ред. код]
Дружина — Емільда, донька Гуго, графа Руерга.
Діти:
- Раймунд (945—978), граф Тулузи
- Гуго (д/н—972)
Джерела[ред. | ред. код]
- Louis Alphen, Francia: Gli ultimi Carolingi e l'ascesa di Ugo Capeto (888—987), in «Storia del mondo medievale», vol. II, 1979, pp. 636—661