Райнгард Ґенцель

Райнгард Ґенцель
нім. Reinhard Genzel
Райнгард Ґенцель. 24 січня 2012
Народився	24 березня 1952(1952-03-24) (74 роки) Бад-Гомбурґ, ФРН
Країна	Німеччина
Національність	німець
Діяльність	астроном, викладач університету, астрофізик, науковець
Alma mater	Університет Фрайбурга Боннський університет
Галузь	субміліметрова астрономія інфрачервона астрономія
Заклад	Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана Університет Берклі Інститут позаземної фізики Товариства Макса Планка
Науковий ступінь	доктор філософії
Науковий керівник	Peter G. Mezgerd
Аспіранти, докторанти	Shy Geneld
Членство	Лондонське королівське товариство Леопольдина Французька академія наук Національна академія наук США Баварська академія наук Європейська академія Іспанська королівська академія точних, фізичних і природничих наук МАС
Батько	Ludwig Genzeld
Нагороди	Кавалер Великого Хреста ордена За заслуги перед ФРН Pour le Mérite за науку і мистецтво Наукові нагороди та премії Премія Ньютона Лейсі Пірса (1986); Премія Лейбніца (1990); Премія Жуля Жансена (2000); Премія Бальцана (2003); Медаль Штерна-Ґерлаха (2003); Медаль Альберта Ейнштейна (2007); Премія Шао (2008); Медаль Отто Ґана (2008); Лекція Карла Янського (2010); Медаль Карла Шварцшильда (2011); Премія Крафорда (2012); Премія Гарві (2014); Медаль Гершеля (2014).
Райнгард Ґенцель у Вікісховищі

Райнгард Ґенцель (нім. Reinhard Genzel; нар. 24 березня 1952, Бад-Гомбурґ, ФРН) — німецький науковець-астрофізик, доктор філософії. Лауреат Нобелівської премії з фізики 2020 року.

Життєпис

Вивчав фізику в Боннському університеті. У 1975 році закінчив Боннський університет. У 1978 році захистив дисертацію доктора філософії в Боннському університеті, і того ж року захистив дисертацію з радіоастрономії у Радіоастрономічному інституті Макса Планка. Потім працював у США в Гарвард-Смітсонівському астрофізичному центрі з 1980 по 1982 рік.

Райнгард Ґенцель у 1981 році стає професором кафедри фізики Університету Берклі.

У 1986 році повернувся до ФРН, та став директором Інституту позаземної фізики Макса Планка. У 1988 році став професором в Мюнхенському університеті Людвіга — Максиміліана.

Наукова діяльність

Райнгард Ґенцель займається створенням приладів для інфрачервоної та субміліметрової астрономії. Зокрема, брав участь в розробці Дуже великого телескопа, Інфрачервоної космічної обсерваторії та космічної обсерваторії Гершеля.

У середині 1990-х років наукова група під його керівництвом виявила обертальний рух зірок у центрі Чумацького шляху навколо масивного об'єкта, можливо чорної діри. Незалежно від нього такі ж результати були отримані астрономом Андреою Ґез в Обсерваторії Кека. Райнгард Ґенцель також вивчає еволюцію галактик та зореутворення.

Премії та нагороди

• Премія Ньютона Лейсі Пірса (1986).
• Премія Лейбніца (1990).
• Премія Жуля Жансена (2000).
• Премія Бальцана (2003).
• Медаль Штерна — Герлаха (2003).
• Медаль Альберта Ейнштейна (2007).
• Премія Шао (2008).
• Медаль Отто Ґана (2008).
• Лекція Карла Янського (2010).
• Медаль Карла Шварцшильда (2011).
• Премія Крафорда (2012).
• Орден «Pour le Mérite» (2013).
• Премія Гарві (2014).
• Медаль Гершеля (2014).

• Великий хрест ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» (2014).
• Нобелівська премія з фізики (2020).

Член академій і наукових товариств

• Американського фізичного товариства (1985).
• Французької академії наук (1998).
• Національної академії наук США (2000).
• Академії Леопольдіна (2002).
• Європейської Академії (2002).
• Баварської академії наук (2003).
• Лондонського королівського товариства (2012);

Посилання

• Бібліографія. Райнгард Ґенцель // Німецька національна бібліотека
• Райнгард Ґенцель на MPG
• Райнгард Ґенцель MPE
• Райнгард Ґенцель MPG
• Райнгард Ґенцель на сайті Astrophysics Data System
• Архівна копія на сайті Wayback Machine.