Ракайн (штат)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Див. також: Ракхайн
Ракхайн

бірм. ရခိုင်, rahkuing pranynai
аракан. ra-khai-pray-ni

Flag of Rakhine.svg
Прапор
Burma Rakhine locator map.png
Адм. центр Сітуе (Акьяб)
Країна Flag of Myanmar.svg М'янма
Регіон Західне узбережжя
Межує з: сусідні адмінодиниці
Чіттаґонґ, Пегу ?
Районів 17
Населення
 - повне 3 132 651 (2012)
 - густота 85,18
Площа
 - повна 36 778 км²
Висота
 - максимальна 45 метр
 - мінімальна 45 метр
Часовий пояс UTC+6:30
Код ISO 3166-2 MM-16
Rakhine State in Myanmar.svg

Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Ракайн (штат)

Ракхайн (традиційна назва Аракан) — штат в М'янмі, а також історична область. З півдня виходить до моря, з півночі межує зі штатом Чин, зі сходу межує з округами Магуе, Пегу і Іраваді, на заході знаходиться Бенгальська затока і округ Читтагонг в Бангладеш. Адміністративний центр — місто Сітуе, інший великий місто — Тандуе. Населення в 2012 році становило 3 132 651 чоловік. Щільність населення — 85,18 чол./км².

Назва[ред. | ред. код]

Назва Ракхайн походить від палійського Раккхапура (санскрит Раксапура), що означає «країна ракшасів-людожерів» (можливо, непряме свідчення про чорношкірі племена, які жили тут спочатку).

З іншого боку, палійські і санскритські назви можуть означати «Країна араканців», які пишаються збереженням високої національної культури і високої буддійської моралі та етики. Імовірно, згадки про Аракан є в давньоримських і грецьких джерелах.

Історія[ред. | ред. код]

Історія М'янми[п]
Peacock symbol Burma.svg

Список столиць[en]Бірманські хроніки[en]
Військова історія[en]

Дханьяваді[ред. | ред. код]

Царство Дханьяваді 3325 до н. е. — 326 н. е Засновник
Перший період 3325 — 1483 до н. е. Цар Мараю
Другий період 1483 — 580 до н. э. Цар Канразагрее
Третій період 580 до н. е. — 326 н. е Цар Чандра Сурья

Існує легенда про те, що Будда Гаутама особисто відвідав Дханьяваді, і в цей період була виготовлена Велика Статуя Махамуні, після чого Аракан став оплотом буддизму. Виникла монетна система грошового обігу.

Весалі (Вайшалі)[ред. | ред. код]

Весалі (Вайшалі) 327 — 818 Столиця
Перший період 327818 Весалі (Чжаук-Хле-Га)

Засновник династії — цар Дван Чандра.

Лемро[ред. | ред. код]

Царство Лемро 8181430 Столиця
Перший період 285 років Сам-Ба-Ва и П'їн-Са
Другий період 20 років Да-Рвн 1
Третій період 127 років Да-Рін 2 и Кхерейк
Четвертий період 127 років Лаунг-Крат

Засновник династії — цар Нга Тоун Мун. Період Лемро був епохою найвищого розквіту цивілізації Бенгальської затоки, в цей час йшла активна торгівля з західними країнами. В XI — XIII століттяах північні райони Аракана були васальні Пагану.

М'яу-У[ред. | ред. код]

Царство М'яу-У 1430 — 1784
Перший період 1430 — 1531
Другий період 1531 — 1638
Третій період 1638 — 1784

При правителі Мінбіне 15311553 почався період розквіту і територіального розширення Аракана. Значну роль в економіці країни грали морська торгівля і піратство, що знаходилися в основному в руках португальських авантюристів. Після поразки у війні з Могольской імперією (1666) Аракан ослаб, втративши Читтагонг і значну територію, а феодальні усобиці і боротьба за престол, які розпочалися з 1731 року, полегшили захоплення Аракана бірманським правителем Бодопаєм і приєднання його до Бірмі в 1785 році.

Під владою бірманців[ред. | ред. код]

Мраук-У 17841826]
Четвертий період 17841826

В 1784 році цар Бірми Бодопайя вторгся в Аракан і окупував країну. Національна реліквія — Махамуні Будда — була взята у вигляді трофея і переправлена в Мандалай. Атаки бірманцями араканських біженців в районі Британської Бенгалії спонукали англійців почати Першу англо-бірманську війну 18241826 років, за мирною угодою в Яндабо 1826 року Аракан відійшов до Британії.

Англійська колонія[ред. | ред. код]

18261948, столиця Акьяб

Японська окупація[ред. | ред. код]

19421945, столиця Акьяб

Бірманський союз[ред. | ред. код]

З 1948 року, столиця Акьяб.

Боротьба за незалежність[ред. | ред. код]

З 1950 року піднявся зростаючий рух за незалежність і відновлення араканської державності. Як поступку в 1974 році бірманський лідер Не Він визнав за Араканом статус національного округу замість адміністративного округу, як це було колись. Рух за незалежність ослаб, бірманський уряд зміг зіграти на протиріччях між буддійським та ісламським населенням. Нинішні власті М'янми не визнають рохінджа корінним населенням Аракана і вимагають депортації представників цієї народності в Бангладеш на підставі того, що вони, нібито, є нащадками бенгальців-мусульман, які нелегально перейшли мьянмсько-бангладеський кордон.

Населення та релігія[ред. | ред. код]

Населення ділиться на дві основні етнічні групи — араканці (бірманський субетнос) і рохінджа (бенгальський субетнос). Крім того, на території Аракана проживають мро, кхумі, каманці, дінети, мармагрі та інші малі народності. Більшість населення сповідують буддизм, крім того, серед рохінджа популярний іслам.

До X століття був поширений індуїзм.

Буддизм існував на території Аракана з ранніх часів, за традицією вважають прийняттям буддизму II століття до н. е..

Іслам з'явився в X — XII століттях.

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Штат складається з чотирьох округів, які поділені на 17 районів, в які входять 1164 селищ і сіл.  

Округи[ред. | ред. код]

  1. Сітуе (Sittwe) (12 504 км²; 1 099 568 чоловік)
  2. Маунгдау (Maungdaw) (3538 км²; 763 844 чоловік)
  3. Чаупхью (Kyaukpyu) (9984 км²; 458 244 чоловік)
  4. Тандуе (Thandwe) (10 753 км²; 296 736 чоловік)
  • Всього: 36 778 км²; 2 915 000 чоловік (2002 рік)

Райони[ред. | ред. код]

  1. Анн (Ann)[1]
  2. Бутхідаунг (Buthidaung)
  3. Гва (Gwa)
  4. Кіауктау (Kyauktaw)
  5. Чаупхью (Kyaukpyu)
  6. Маунгдау (Maungdaw)
  7. Мінбія (Minbya)
  8. Мраук-Ю (Mrauk-U)
  9. Мунаунг (Munaung)
  10. Мієнбон (Myebon)
  11. Пауктау (Pauktaw)
  12. Поннагюн (Ponnagyun)
  13. Рамрі (Ramree)
  14. Ратхедаунг (Rathedaung)
  15. Сітуе (Sittwe)
  16. Тандуе (Thandwe)
  17. Тоунгуп (Toungup)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Myanmar States / Divisions & Townships Overview Map» Myanmar Information Management Unit (MIMU)

Посилання[ред. | ред. код]