Ракетний удар по Києву 10 жовтня 2022

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ракетний удар по Києву
Частина масованого ракетного обстрілу України 10 жовтня 2022
Наслідки вибуху ракети на розі бульвару Тараса Шевченка та вулиці Володимирської
Пожежники вживають заходи щодо гасіння пожежі
Рятувальник надає допомогу пораненій жінці
Понівечений фасад бізнес-центру «101 Tower»
Вулиця Українських Героїв, усіяна шматками металу, скла та бетону
Пожежа на ТЕЦ
Наслідки ракетного обстрілу
Місце атаки Історичний центр та енергосистема Києва, Україна
Координати 50°26′38″ пн. ш. 30°30′47″ сх. д. / 50.444000° пн. ш. 30.5130694° сх. д. / 50.444000; 30.5130694Координати: 50°26′38″ пн. ш. 30°30′47″ сх. д. / 50.444000° пн. ш. 30.5130694° сх. д. / 50.444000; 30.5130694
Мета атаки Російський державний тероризм
Дата 10 жовтня 2022
~08:15 та ~9:30 (UTC+3)
Спосіб атаки Ракетний удар
Зброя Крилаті ракети типу 3М-14Е «Калібр»
Загиблі 7 осіб[1]
Поранені 51 осіб (із низ 42 госпіталізували)[2]
Вбивці Middle emblem of the Armed Forces of the Russian Federation (27.01.1997-present).svg Збройні сили Російської Федерації

Серія ракетних ударів по Києву сталася в понеділок 10 жовтня 2022 року о 8:00 за київським часом. Атаку здійснено ЗС РФ під час повномасштабного вторгнення до України. За міжнародним законом є воєнним злочином за статтею про порушення методів та засобів ведення війни. Унаслідок серії атак 49 осіб постраждали та 7 загинули[1].

Хід подій[ред. | ред. код]

О 8:18 (UTC+3) понеділка 10 жовтня 2022 року в Шевченківському районі Києва пролунали три вибухи з інтервалом в 1-2 хвилини: перша ракета влучила поряд зі сходами до пам'ятника Магдебурзькому праву, що під пішохідно-велосипедним мостом через Володимирський узвіз, друга впала неподалік пам'ятника Михайлові Грушевському на перетині вул. Володимирської та бульвару Тараса Шевченка, через хвилину вибухнула третя ракета на дитячому майданчику в парку ім. Тараса Шевченка[2][3]. О 8:15 росіяни нанесли ракетний удар по військовій частині у Святошинському районі Києва (вул. Відпочинку, 9-А), вибуховою хвилею пошкоджено господарські будівлі Святошинського дитячого будинку-інтернату та Святошинського психоневрологічного інтернату[4][5].

Кореспондент каналу BBC проводив пряме включення зі столиці України і саме у цей момент пролунав вибух і стало видно чорний дим. Журналіст знімав сюжет на фоні Софійського собору, після вибуху включення перервали[6].

Приблизно о 9:30 відбулася друга серія вибухів на критичних об'єктах інфраструктури. Три влучання сталися в Голосіївському районі Києва, зокрема по території Київської теплоелектроцентралі № 5, складу вторсировини на узбережжі Дніпра по вулиці Будіндустрії та в бізнес-центрі «101 Tower», що поряд зі Станцією теплопостачання № 1.

О 11:33 — у Деснянському районі Києва у складську будівлю поблизу Київської теплоелектроцентралі № 6.

Сигнал повітряної тривоги в Києві звучав у проміжку часу 06:47 — 12:24 і став найтривалішим від початку повномасштабного російського вторгнення на територію України.

Шевченківський район

В районі пошкоджено проїжджу частину бульвару Шевченка на перехресті Володимирської вулиці. 6 автомобілів загорілися, 15 були пошкоджені. Загинуло 6 осіб, 31 травмовано. Також сталися два влучання в різні об'єкти інфраструктури. Постраждали 3 людини. Одне з влучань зафіксовано поряд з мостом, постраждалих немає[7].

Святошинський район

Влучання в одноповерхову будівлю, травмовані три людини.

Відео-огляд гасіння пожеж та аварійно-рятувальних робіт 10 жовтня у Голосіївському районі Києва на електропідстанції ВРП[8] ТЕЦ-5, на складі вторсировини та житловому будинку поряд з бізнес-центром «101 Tower» (вул. Українських Героїв, 55)
Голосіївський район

Сталися три влучання в різні критичні об'єкти інфраструктури. Одне з них — по школі, де зазнали часткового руйнування будівлі без подальшого горіння. Попередньо постраждала одна людина. У сусідньому житловому будинку — 13 постраждалих, 12 осіб врятовано та 24 евакуйовано.

Деснянський район
Влучання в об'єкт критичної інфраструктури. Попередньо постраждала одна людина. Наслідки уточнюються[2].

Внаслідок обстрілів російським агресором об‘єктів критичної інфраструктури місцева влада була змушена вдатися до застосування тимчасових графіків аварійного відключення електропостачання споживачам у Києві та Київській області. Також частково обмежено електропостачання промисловим клієнтам та частині побутових клієнтів Києва та всієї області[9].

Ракетні обстріли одночасно супроводжувалися розтиражованими кремлівськими медіа тезами брехні, зокрема про те, як нібито «почався наступ з території Республіки Білорусь», а «Володимир Зеленський був евакуйований з Києва», чи «почалася масова евакуація співробітників посольств в Україні», або ж що «в Україні було повністю знищено всю інфраструктуру» тощо[10].

Жертви[ред. | ред. код]

За даними МВС, унаслідок шести влучань у Києві було травмовано щонайменше 47 людей та загинуло 5[2][11].

Станом на наступний день було відомо про сімох загиблих та 49 поранених у місті[1].

Серед загиблих, що опинилися в епіцентрі вибуху на перетині бульвару Тараса Шевченка та вулиці Володимирської — полковник поліції, начальник відділу захисту критичної інфраструктури Департаменту кіберполіції Національної поліції України Юрій Заскока[12] та лікар-гематолог дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» Оксана Леонтьєва, яка працювала у відділенні трансплантації кісткового мозку, де рятувала дітей хворих на рак крові. У жінки залишився 5-річний син Григорій, якого вона за кілька хвилин до трагедії завезла до дитячого садка. Дитина залишилася круглою сиротою. Його батько помер понад рік тому внаслідок тромбозу судин[13][14][15].

Руйнування культурної спадщини України[ред. | ред. код]

Росіяни частково зруйнували українські будівлі культурного та освітнього характеру, серед яких: КНУ ім. Шевченка (червоний корпус і корпус Інституту філології), Наукова бібліотека ім. Максимовича, Музей Шевченка, Київський будинок учителя (в якому розміщені Педагогічний музей та Музей Української революції 1917—1921 років), Інститут літератури ім. Шевченка НАН України, Інститут української археографії та джерелознавства ім. Грушевського, Національна філармонія України, Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків. Також вибиті шибки мають Київська картинна галерея (де розміщується Національний науково-дослідний реставраційний центр України), Київські літературно-меморіальні музеї-квартира Миколи Бажана та Павла Тичини, Національний науково-природничий музей НАН України, Музей історії міста Києва[16].

Загалом внаслідок ранкових обстрілів у Києві зазнали пошкоджень різного ступеню низка об'єктів, зокрема: 45 житлових будинків, 5 об'єктів критичної інфраструктури та ЖКГ, 5 закладів охорони здоров'я[17], 6 закладів освіти (у т.ч. 1 дитячий садочок, 3 школи та 2 будівлі позашкільного виховання), 2 заклади соціальної сфери, 6 заклади культури та 2 адмінбудівлі)[18].

Оцінка подій[ред. | ред. код]

Ракетні удари не мали військової стратегії та ніяк не допомогли лінії фронту. Натомість, удари були спрямовані на середмістя та цивільну інфраструктуру, можливо, з метою залякування України та її союзників у НАТО, нівелюючи величезні успіхи, досягнуті українськими військовими на полі бою. Зазначається, що російський президент сподівається, що таке залякування може бути достатньо, щоб компенсувати слабкість його збройних сил на полі бою[19].

Військові експерти вважають, що російські війська навмисно завдають ударів саме по цивільним, а не військовим об'єктам. Генерал-майор австралійської армії у відставці Мік Раян зазначив, що російська армія постійно програє в польових умовах Україні. Тому, як бачимо, єдина її відповідь — це вдосконалення систематичної кампанії звірств проти мирного населення України. Дослідник Conflict Intelligence Team Кирило Михайлов класифікував обстріл актом терору і сказав, що удар по проїжджій частині з найбільшою інтенсивністю руху мирного населення було зроблено свідомо. Старший науковий співробітник Інституту зовнішньополітичних досліджень Роб Лі вважає, що російська влада спеціально використовує обмежений запас крилатих ракет для ураження символічних для українців невійськових цілей[20].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в В Україні за добу росіяни вбили 23 цивільних. Укрінформ. 11 жовтня 2022. 
  2. а б в г Тетяна Войтюк, Олена Богданьок (10 жовтня 2022). Київ потрапив під ракетний обстріл. Що відомо. Суспільне Новини (укр.). Процитовано 10 жовтня 2022. 
  3. Ракетний удар по Києву: пролунали потужні вибухи, горять автівки, є жертви. Главред (укр.). 10 жовтня 2022. Процитовано 10 жовтня 2022. 
  4. На Святошині від обстрілів росіян постраждали будівлі двох інтернатів: з'явились фото (укр.). Київ TV. 10 жовтня 2022. Процитовано 10 жовтня 2022. 
  5. Російські нацисти ракетами вбили щонайменше десять українців, поранено 60 людей (укр.). Думська. 10 жовтня 2022. Процитовано 10 жовтня 2022. 
  6. bbodnar813 (10 жовтня 2022). Бачив увесь світ: Вибух у Києві потрапив у пряме включення каналу ВВС (ВІДЕО). Закарпатський ДІАЛОГ (укр.). Процитовано 10 жовтня 2022. 
  7. Росіяни вдарили по «скляному мосту» в Києві. Він вистояв (укр.). ГО «Хмарочос». 10 жовтня 2022. Процитовано 10 жовтня 2022. 
  8. Працівники НКРЕКП відвідали з екскурсією столичну ТЕЦ-5 (укр.). Київтеплоенерго. Процитовано 10 жовтня 2022. 
  9. У Києві та області запроваджуються віялові відімкнення електроенергії (оновлено). Букви. 10 жовтня 2022. 
  10. «Демонічна озлобленість» Путіна і впевненість Зеленського (укр.). Deutsche Welle. 10 жовтня 2022. Процитовано 10 жовтня 2022. 
  11. Ракетний удар по Києву. Відомо про жертв та десятки постраждалих. РБК-Україна. 10 жовтня 2022. Процитовано 10 жовтня 2022. 
  12. Ранкові обстріли: 11 загиблих, серед них – начальник відділу департаменту Кіберполіції. Букви. 10 жовтня 2022. 
  13. Під час масованої атаки росіян загинула лікарка «Охматдиту» Оксана Леонтьєва. Букви. 10 жовтня 2022. 
  14. "Рятувала дітей з раком крові". Під час обстрілу Києва загинула лікарка "Охмадит" Оксана Леонтьєва. BBC News Україна. 11 жовтня 2022. 
  15. Син залишився сиротою: у Києві від російської ракети загинула лікарка «Охматдиту» (укр.). Українська правда. 10 жовтня 2022. Процитовано 10 жовтня 2022. 
  16. Музеї Києва, які постраждали від ракетного обстрілу, звертаються по допомогу у відновленні (укр.). Інтерфакс-Україна. 11 жовтня 2022. Процитовано 11 жовтня 2022. 
  17. Ранкова атака РФ: наслідки ворожих обстрілів лікарень у Києві (укр.). #Букви. 10 жовтня 2022. Процитовано 10 жовтня 2022. 
  18. Кличко назвав об’єкти, які зазнали пошкоджень унаслідок сьогоднішніх обстрілів Києва (укр.). Цензор.нет. 10 жовтня 2022. Процитовано 10 жовтня 2022. 
  19. Putin Unleashed Missile Hell On Ukraine (And More Is Coming) (англ.). 19FortyFive. 10 жовтня 2022. Процитовано 10 жовтня 2022. 
  20. Поражение символических невоенных целей. Как эксперты и пропагандисты объясняют массированный удар по Украине (рос.). Медиазона. 10 жовтня 2022. Процитовано 10 жовтня 2022.