Ракіцький Ярослав Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Ярослав Ракіцький
Ярослав Ракіцький
Особисті дані
Повне ім'я Ярослав Володимирович Ракіцький
Народження 3 серпня 1989(1989-08-03)[1][2][3] (33 роки)
  Першотравенськ, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР
Зріст 180 см
Вага 70 кг
Прізвисько «Рак»[4]
Громадянство Україна Україна
Позиція центральний захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Україна «Шахтар»
Номер 44
Юнацькі клуби
2002
2003–2006
2005 		Україна «Самара-Метеорит» (Павлоград)
Україна «Шахтар»
Україна УОР (Донецьк)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2006–2019 Україна «Шахтар» 210 (9)
2006–2008 → Україна «Шахтар-3» 31 (4)
2019–2022 Росія «Зеніт» 78 (5)
2022–2023 Туреччина «Адана Демірспор» 8 (0)
2023– Україна «Шахтар» 2 (1)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2008–2011 Україна Україна (U-21) 17 (3)
2009–2018 Україна Україна 54 (5)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 5 березня 2023.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 13 квітня 2022.

Яросла́в Володи́мирович Ракі́цький (нар. 3 серпня 1989, Першотравенськ, Дніпропетровська область) — український футболіст, центральний захисник донецького «Шахтаря». З 2009 по 2018 рік грав за збірну України.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець футбольних шкіл «Самара-Метеорит» з Павлограда та донецького УОР, а також дитячої футбольної академії донецького «Шахтаря». Був на перегляді у київському «Динамо», але так туди і не потрапив[5]. Протягом 2002—2006 років у дитячо-юнацькій футбольній лізі провів 65 матчів, відзначився 8 забитими голами. 31 липня 2006 року дебютував у матчах другої ліги чемпіонату України у складі команди «Шахтар-3» (матч проти краснопільського «Явора», перемога 2:1). Усього протягом 2006—2008 років у складі «Шахтаря-3» відіграв 31 матч, відзначився чотирма забитими голами.

За першу команду «Шахтаря» дебютував 15 серпня 2009 року у матчі 1/16 фіналу розіграшу кубка України проти овідіопольського «Дністра» (перемога 6:1). 12 вересня у 1/8 фіналу того ж розіграшу забив команді «Єдність» (Плиски) перший гол за основу[6] (перемога 3:1). Після переходу в «Барселону» Дмитра Чигринського, основного захисника «Шахтаря», Ярослав отримав шанс влитися до головної команди. Це йому вдалося, і з того часу Ракицький закріпився в основному складі донеччан.

З 28 січня 2019 до 2 березня 2022 року — гравець російського клубу «Зеніт» (Санкт-Петербург). Після початку російського вторгнення до України Ракицький розірвав контрак з «Зенітом»: клуб повідомив, що причиною цьому стали сімейні обставини[7].

Навесні 2022 року тренувався з «Металістом» і «Шахтарем»[8]. У липні став гравцем турецького «Адана Демірспор»[9].

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

З 2008 року викликався до молодіжної збірної України (дебют 10 жовтня у матчі проти однолітків з Нідерландів, нічия 1:1). У складі української молодіжної збірної був учасником фінального етапу молодіжного чемпіонату Європи 2011 року, в рамках якого взяв участь в усіх трьох іграх команди на турнірі.

Після отримання постійного місця в основі «Шахтаря» був викликаний до національної збірної України, у формі головної команди країни дебютував 10 жовтня 2009 року у матчі проти збірної Англії (перемога 1:0). Перший гол за національну збірну забив у другому своєму зіграному за неї матчі, відзначившись у воротах збірної Андорри 14 жовтня 2009 року.

У складі збірної України брав участь у матчах Євро-2012 та 2016.

6 листопада 2019 року оголосив про завершення кар'єри в збірній України.

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.

Станом на 3 березня 2022 року[10]
Сезон Команда Чемпіонат Кубок Єврокубки Інші кубки Всього
Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
2006-2007 Україна «Шахтар-3» 15 1 — — — — — — 15 1
2007-2008 16 3 — — — — — — 16 3
Всього в Шахтарі-3 31 4 31 4
2009-2010 Україна «Шахтар» 24 0 4 1 9 1 — — 37 2
2010-2011 21 1 2 0 10 1 1 0 34 2
2011-2012 27 2 5 0 4 0 1 0 37 2
2012-2013 24 1 2 0 8 0 1 0 35 1
2013-2014 23 0 1 0 7 0 1 0 32 0
2014-2015 18 2 5 0 8 0 1 0 32 2
2015-2016 18 2 2 0 17 1 1 0 38 3
2016-2017 21 0 2 0 8 0 0 0 31 0
2017-2018 23 0 3 1 7 0 1 0 34 1
2018-2019 11 1 1 0 4 0 0 0 16 1
Всього в «Шахтарі» 210 9 26 2 82 3 7 0 325 14
2018-2019 Росія «Зеніт» (Санкт-Петербург) 12 3 0 0 4 0 0 0 16 3
2019-2020 27 0 4 0 5 1 1 0 37 1
2020-2021 24 1 1 0 6 0 1 0 32 1
2021-2022 15 1 0 0 7 1 1 0 23 2
Всього в «Зеніті» 78 5 5 0 22 2 3 0 108 7
Всього за кар'єру 319 18 31 2 104 5 10 0 464 28

Матчі у складі збірної України[ред. | ред. код]

# Дата Стадіон Суперник Рахунок Турнір Місце Голи Жовта картка Червона картка Капітан
01. 10.10.2009 «Дніпро Арена», Дніпро (місто)  Англія 1—0 Відбірковий ЧС-2010 Україна
02. 14.10.2009 «Комуналь», Андорра-ла-Велья  Андорра 0—6 Відбірковий ЧС-2010 Андорра Гол 80'
03. 14.11.2009 «Олімпійський стадіон», Афіни  Греція 0—0 Відбірковий ЧС-2010 Греція
04. 18.11.2009 «Донбас Арена», Донецьк  Греція 0—1 Відбірковий ЧС-2010 Україна
05. 02.06.2010 «Уллевол», Осло  Норвегія 0—1 товариський Норвегія
06. 11.08.2010 «Донбас Арена», Донецьк  Нідерланди 1—1 товариський Україна Жовта картка
07. 07.09.2010 «Динамо», Київ  Чилі 2—1 товариський Україна Гол 36' Жовта картка
08. 17.11.2010 «Стад де Женев», Женева  Швейцарія 2—2 товариський Швейцарія
09. 08.02.2011 Паралімні  Румунія 2—2 товариський Кіпр Гол 24' Жовта картка

Досягнення[ред. | ред. код]

«Шахтар»
«Зеніт»

Родина та особисте життя[ред. | ред. код]

Мати працювала вчителькою в школі, пізніше — тренером з фітнесу. Батько працює на шахті в Першотравенську. Дід і дядько Ярослава займалися футболом на аматорському рівні. Його молодша сестра Дарина професійно займається тенісом.

За словами Тараса Степаненка, Ракіцький є шанувальником творчості Михайла Круга (виконавця пісень у стилі російського шансону), улюблені пісні Ярослава — «Кольщик» і «Сповідь».[12] Ракицький за весь час виступів у складі збірної України, ніколи не співав гімн своєї країни.[12]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Transfermarkt.de — 2000.
  2. ↑ FBref
  3. ↑ As — Madrid: Grupo PRISA, 1967.
  4. ↑ Ярослав Ракицкий: «Все меня зовут Раком»
  5. ↑ Ракицький: «Їздив на перегляд до Києва до „Динамо“, але щось не пішло»
  6. ↑ Ракіцький: «Луческу дійсно великий»
  7. ↑ Євген Мороз (3 березня 2022). Ярослав Ракицький розірвав контракт із російським "Зєнітом" після вторгнення РФ в Україну. Євген Мороз. Процитовано 23 жовтня 2022. 
  8. ↑ Палкін пролив світло на майбутнє Ракицького в «Шахтарі». football24.ua. Футбол 24. Процитовано 13 квітня 2022. 
  9. ↑ Григорій Мухін (25 липня 2022). Ракицький став гравцем "Адана Демірспора". Лівий Берег. Процитовано 23 жовтня 2022. 
  10. ↑ Статистика "Зенит" 2020-2021. FootBoom.ru (рос.). Процитовано 17 серпня 2020. 
  11. ↑ Ракицький отримає медаль чемпіона України
  12. ↑ а б Ракицкий: поет Круга, не поет гимн Украины. sport-express.ru. 28 січня 2019. Процитовано 29 січня 2019. 

Посилання[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Ракіцький Ярослав Володимирович
«Шахтар» — поточний склад
Україна
1 Коваль (в) • 2 Селін • 3 Хачеріді • 4 Тимощук • 5 Кучер • 6 Гармаш • 7 Шевченко (к) • 8 Алієв • 9 Гусєв • 10 Воронін • 11 Ярмоленко • 12 П'ятов (в) • 13 Шевчук • 14 Ротань • 15 Мілевський • 16 Селезньов • 17 Михалик • 18 Назаренко • 19 Коноплянка • 20 Ракіцький • 21 Бутко • 22 Девич • 23 Горяїнов (в) • Тренер: Олег Блохін
Україна
1 Бойко (в) • 2 Бутко • 3 Хачеріді • 4 Тимощук (к) • 5 Кучер • 6 Степаненко • 7 Ярмоленко • 8 Зозуля • 9 Коваленко • 10 Коноплянка • 11 Селезньов • 12 П'ятов (в) • 13 Шевчук (в-к) • 14 Ротань (в-к) • 15 Будківський • 16 Сидорчук • 17 Федецький • 18 Рибалка • 19 Гармаш • 20 Ракіцький • 21 Зінченко • 22 Караваєв • 23 Шевченко (в) • Тренер: Михайло Фоменко
Україна
Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ракіцький_Ярослав_Володимирович&oldid=38885380