Ракка (еялет)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ракка
Країна Flag of the Ottoman Empire (1844–1922).svg Османська імперія
Столиця Шанлиурфа
Замінений на Алеппо
На заміну Діярбекір
Розташування на мапі
Map

Координати: 37°09′30″ пн. ш. 38°47′30″ сх. д. / 37.15833333336077260° пн. ш. 38.79166666669477337° сх. д. / 37.15833333336077260; 38.79166666669477337

Еялет Ракка або пашалик Урфа (осман. ایالت رقه‎) — адміністративно-територіальна одиниця Османської імперії. Існував у 15861864 роках з площею 62,320 км². Утворився з частини еялету Діярбекір (на теперішніх землях Сирії, Туреччини та Іраку). Отримав назву за найбільшим містом провінції Раккою. У 1864 році увійшов до складу вілайєту Алеппо.

Історія[ред. | ред. код]

У 1586 році після перемог султана Мурада III було утворено Раккський еялет. Його виокремлено з діярбекірської провінції. Спочатку головною метою було створено захисту Сирії та північного Іраку від військ Персії. Водночас тут під час кампанії концентрувалися війська, що рушали до Багдаду, який 1620-х роках захоплено перськими військами.

Водночас вигідне розташування міст еялету сприяло перетворенню їх на митні центри, де збиралися податки на ввезення краму з Персії та Аравії. У Рацці та Урфі розташовувалися великі базари та численні караван-сараї. Звідси товари переправлялися до Алеппо, що тривалий час до середини XVIII ст. було провідним містом Османської імперії на Близькому Сході. Боротьба за владу та постійні війни в Персії протягом 1720—1780-х років призвели, з одного боку, до зменшення ворожої загрози, з другого — до економічних складнощів.

У 1831 році внаслідок османо-єгипетської війни еялет опинився під владою Єгипту. Лише у 1840 році його було повернуто під владу османського султану. У 1864 році внаслідок адміністративно-територіальної реформи часів Танзімату еялет Ракка увійшов до складу вілайєту Алеппо.

Структура[ред. | ред. код]

Еялет складався з 9 санджаків: Урфа (Санджак Паша), Ана, Ракка, Харан, Дейр-Раба, Бені-Ребіа, Джемаса, Суруч, Елязиг.

Національно-релігійний склад[ред. | ред. код]

Більшість населення провінції становили араби-суніти. Тривалий час значною меншиною в еялеті були вірмени з Апостольської церкви, які створили значні громади у містах. Крім того, існували громади ассирійців та жидів.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Stefan Winter, «The Province of Raqqa under Ottoman Rule, 1535—1800» in Journal of Near Eastern Studies 68 (2009), 253-67.