Раковецький замок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Раковецький замок
Замок Раковець 250.jpg
Збережена вежа замку (2012 р.)

48°47′47″ пн. ш. 25°17′34″ сх. д. / 48.79639° пн. ш. 25.29278° сх. д. / 48.79639; 25.29278
Статус руїни
Країна

[[Файл:{{Прапор Україна Україна
Івано-Франківська область
Городенківський район |}}|20x13px|Україна Україна
Івано-Франківська область
Городенківський район]] [[{{Назва країни Україна Україна
Івано-Франківська область
Городенківський район |}}]]

Розташування с. Раковець
Тип будівлі замок
Будівник Домінік Войцех Бєнявський
Будівництво 1660
Раковецький замок is located in Івано-Франківська область
Раковецький замок
Раковецький замок (Івано-Франківська область)

Ракове́цький за́мок — пам'ятка архітектури національного значення, фортифікаційна споруда XVII століття. Розташований у селі Раковець Городенківського району Івано-Франківської області.

Історія[ред.ред. код]

Зведений галицьким підчашим Домініком Войцехом Бенявським (Беневським[1]) гербу Радван[2] у середині XVII століття. Будівництво завершене в 1660 році.

У 1657 році замок (на той час ще недобудований) витримав облогу козаків. Через десятиліття, у 1667-му, твердиню (також безуспішно) намагались штурмувати татари. Проте туркам двічі (у 1672 та 1676 роках) вдавалося її захопити і зруйнувати. Після відбудови Раковецький і сусідній Чернелицький замки стали важливими форпостами Речі Посполитої у війнах короля Яна ІІІ Собєського проти турків.

Наприкінці XVII століття там, де містився Раковецький замок, була переправа через Дністер, а в замку зберігалися запаси провіанту й амуніції. Саме тому цей важливий воєнно-стратегічний об'єкт ставав місцем військових сутичок.

В XVIII ст. замок втратив своє оборонне значення і слугував за житло. Під час Барської конфедерації в 1768 р. фортеця згоріла і вже ніколи не піднялася з руїн. 1840 року власник Раковця Дверницький організував на території замку поташеву фабрику, але й вона невдовзі згоріла. Наприкінці того ж століття власником руїн став Шмуль Баран. З часом місцеві жителі розібрали рештки оборонних мурів для власних будівельних потреб. За окремими свідченнями ще в 60-х рр. ХХ ст. були навколо збереженої східної башти великі фрагменти оборонних мурів. На сьогодні зберігся лише невеликий фрагмент північно-західного муру і вежа.[3]

Вигляд на вежу з Дністра

Галерея[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Urzędnicy województwa ruskiego XIV–XVIII ww. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1987. — S. 53. (пол.)
  2. Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … — T. 1. — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — 820 s. — S. 100. (пол.)
  3. http://www.castles.com.ua/rak.html

Джерела[ред.ред. код]

Джерела і посилання[ред.ред. код]


Доричний ордер Це незавершена стаття про архітектуру.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.