Раковицький цвинтар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Раковицький цвинтар
пол. Cmentarz Rakowicki
Головна алея
Головна алея
Інформація про цвинтар
50°04′32″ пн. ш. 19°57′14″ сх. д.H G O
Країна Flag of Poland.svg Польща
Розташування Краків
Відкрито 1803 (вперше згадано:1803)
Тип комунальний
Охоронний статус культурна спадщина Польщіd
Площа 42 га
Кількість поховань понад 300 тис.
Адреса:
вул. Раковицька, 26
Вебсайт zck-krakow.pl/?pageId=61&id=1&a=1

Раковицький цвинтар. Карта розташування: Польща
Раковицький цвинтар
Раковицький цвинтар
Раковицький цвинтар (Польща)

Ракови́цький цви́нтар (іноді Раковецький цвинтар[1]) у Кракові (пол. Cmentarz Rakowicki) — один із найстарших, найвідоміших некрополів у Кракові й Польщі загалом, об'єкт культурної спадщини Польщі. Розташований у старій частині Кракова. Місце спочинку численних представників української інтелегенції та близько 300 вояків УГА, які померли у таборі Домб'є[1].

Історія[ред. | ред. код]

Перше поховання відбулося 1803 року.
Сьогодні тут можуть бути поховані лише власники родинних гробівців та заслужені люди Кракова. 1981 року було організовано Громадський комітет порятунку Кракова. Комітет щороку організовує заходи з метою порятунку цінних надгробків, гробниць[2].

Частина надгробків виконані за проектами знаних архітекторів, зокрема, Теофіля Жебравського, Славоміра Одживольського, Фелікса Ксенжарського, відомих скульпторів, зокрема, Вацлава Шимановського, Тадеуша Блотницького, Кароля Гукана.

Поховані[ред. | ред. код]

Українські поховання[ред. | ред. код]

отець Фавстин Ганниткевич, парох і декан в Межиріччі (Międzyrzec Podlaski)– біженець з Холмщини (помер 18.04.1893, поховання знаходиться в полі Gb, poludnie; 50.074906, 19.955292);

Григорій (12.03.1802-03.08.1879) і Йосип (28.08.1830-12.05.1878) Терлікевичі – греко-католицькі капелани Холмської дієцезії, підписані як "Жертви схизматицької Москви". Григорій Терлікевич (Terlikiewicz Grzegorz, 1802-1879) народився у с. Груд на Підляшші, закінчив Духовну семінарію в Холмі, арештований та ув’язнений у в’язниці в Седльцях за опір проти розпоряджень російської влади, осуджений на висилку до Сибіру, після пом’якшення вироку змушений до виїзду з родиною до Галичини. Йосип Терлікевич (Terlikiewicz Józef, 1830-1878) народився та мешкав у с. Груд. Студент семінарії в Холмі та головної семінарії в Варшаві. Разом з ним похований його син Станіслав. Поховання знаходиться: поле IIA, західний ряд, місце зліва від Wilczków, 50.074390, 19.952144;

о. Маріан Росинський (Marian Rosiński (1828-1898) – геко-католицький настоятель, емігрант з Холмщини – поле U;

Людвіг Сембратович – українець, маршал-лейтенант австрійської армії (Sembratowicz Ludwik, близько 1837-1891), поле 4, 50.074825, 19.955004);

Василь Старосольський – брат Володимира Старосольського, помер 1914 р.;

Альбін Лев Долинський (Albin Leon Dolinski) – старший комісар будови цісарсько-королівських залізниць, 09.01.1839-5.05.1903 р. (поховання з греко-католицьким хрестом на дошці з іменем та підписом Вечная память);

Родина Черлюнчакевичів – поховання у родинному гробівці. З цієї родини походив о. Йосип Черлюнчакевич (1829-1911) - настоятель греко-католицької парафії Воздвиження у Кракові;

Микола Зиблікевич – українець - мер Кракова (50.075032, 19.952618);

Петро Рогала Левицький. Інскрипція: отець Петро Рогала Левицький. Почетний крилошанин. Настоятель греко-католицької парафії св. Норберта в Кракові. 1847-09.01.1914 р. Б.П. (50.073807, 19.950491);

Олександр Таневський (Taniewski Aleksander Tetera, 1833-1904), підполковник російської армії, керівник відділу в повстанні 1863/4, поле 24, родинний гробівець (50.074144, 19.952204);

Лев Лаврисевич (Laurysiewicz Leon, 1798-1854), греко-католицький священик, професор та ректор Ягеллонського університету, голова Краківського наукового товариства, поле H. (поховання не зберіглося);

Еміліян Сеневич (Sieniewiecz Emilian, ok. 1833-1909) – греко-католицький священник, в'язень і вигнанець з Польського королівства, псаломщик та сповідник при Маріацькому костелі, поле Ra, гробівець ветеранів повстання 1863 р. (50.074022, 19.954845);

Йосип Василько (Wassilko Józef) 1844-1896, архітектор та інженер, керівник будови головного залізничного вокзалу в Кракові, поле VII. (50.074491, 19.952101);

Поховання капелана цісарсько-королівського війська, о. Івана (прізвище збите), помер 5.07.1913 р. поле V (50.073807, 19.950491);

Мирон Вахнянин – один із засновників Українського лікарського товариства (1910 р.), викладача на медичнім факультеті таємного Українського Університету у Львові, автора наукових праць з галузі медицини. Поле – Hd, ряд PŁD, поховання ZACH-NAR (50.073903, 19.956049);

Юліуш Коссак – українець-греко-католик, відомий художник (поле XIIB, ряд płn, місце: po lewej Wędrychowskich, 50.074756, 19.951170);

отець Іван Борсук (1842-1909)- настоятель греко-католицької парафії Воздвиження у Кракові протягом 25 років, почесний крилошанин Перемишльської капітули. Разом з ним поховано жінок: Міхаліну Міхулову – дружину о. Борсука, Юзефу Міхулувну та Олександру Лепку – дружину Богдана Лепкого (1877-1937), 50.074480, 19.953854 – нажаль, нагробок пошкоджений – впав хрест і потребує ремонту;

Микола Чижевський (1890–1954), командир артилерії 3-ої Залізної стрілецької дивізії Армії УНР, лицар ордену Залізного хреста, після війни професор Гірничо-Металургійної академії у Кракові (поле XXXVII, ряд 4, поховання 9, 50.076448, 19.955383);

Поховання отця Фавстина Ганниткевича, греко-католицького пароха і декана в Межиріччі  – біженця з Холмщини. Краків, Раковицький цвинтар. Фото 2021 р.
Поховання отця Фавстина Ганниткевича, греко-католицького пароха і декана в Межиріччі  – біженця з Холмщини. Краків, Раковицький цвинтар. Фото 2021 р.

Олександр Доценко (1897–1941), генерального ад’ютанта Головного отамана військ УНР Симона Петлюри, історика, публіциста;

Микола Дубовицький (1903–1985), хорунжий Армії УНР, пізніше професор Гірничо-Металургійної академії у Кракові (поле XXXV, ряд західний, поховання 2, 50.076268, 19.956279);

Юрій Корогода (1900–1992), хорунжий Армії УНР, згодом професор вищих рільничих шкіл у Вроцлаві та Любліні, член Польської академії наук (він похований разом зі своєю дружиною Марією Новацькою Корогода (1914-2009): поле: IIA, ряд західний, з права від поховання Zabłockich, 50.074116, 19.951930);

Іван Руденко (1896–1938), офіцер 5-ої Херсонської дивізії Армії УНР;

Мартин Волков (1892–1972), старшина Армії УНР, згодом вчитель, священик, депутат Сейму ІІ РП;

Осип Назарук (01.01.1883 – 29.03.1940), міністр УНР, поле XXXIV, західний ряд, поховання 25;

Йосип Білевич (09.10.1866 – 15.10.1942) – генерал-хорунжий Армії УНР, лицар Хреста Симона Петлюри (поле LXXV, ряд 13, поховання 11, 50.077159, 19.949941, похований разом з Тетяною Рубою 1913-1963);

Адріян Марушечко-Богданівський (17.08.1897 – 11.11. 1941 р.), полковник Армії УНР, інженер-металург, похований разом з Кароліною Богданівською, інженер, інспектор шкіл, померла 31.12.1984 р. у віці 87 років (поле LXXIII, ряд 27, місце 9, 50.076158, 19.953054);

Дмитро Переверзів (31.01.1868 – 27.10.1928) – полковник, начальник постачання 1-ї Запорізької бригади 1-ї Запорізької дивізії Армії УНР (поле 3, ряд південний, місце 12);

Олекса Чалий (1896 – 1929) – козак Армії УНР;

Новосільський Степан (Новосельський Стефан 1884-1966) – козак Армії УНР, батько Юрія Новосільського ;

Поховання греко-католицьких священиків Терликевичів  – біженців з Холмщини. Краків, Раковицький цвинтар. Фото 2021 р.
Поховання греко-католицьких священиків Терликевичів  – біженців з Холмщини. Краків, Раковицький цвинтар. Фото 2021 р.

Пам’ятник-могила українців, що померли в таборі для полонених у Домб’є, (50.076936, 19.948835);

Іван Владиславович Слєщинський – доктор математичних наук, член-кореспондент Краківської академії наук.

Богдан Лепкий (поле XXXIV, південний ряд, гробниця Szajdzieckich, 50.075486, 19.955883). Письменник у гробниці свого товариша Ігнатія Шайдзіцького. На надгробку є напис українською мовою «Богдан Лепкий поет» і встановлений у 1972 р. барельєф письменника (скульптор Григорій Пецух);

Степан Смаль-Стоцький, (поле XXXIV, ряд – płd, поховання 7, 50.075488, 19.955867);

Новосільський Юрій (Єжи Новосельський), поле LXIXPASB, ряд, 1, поховання 12 (50.075298, 19.956018);

Євген Барвінський – український і польський історик, архівіст, бібліограф, юрист, видавець;

Теодозій Сташко – голова української студентської громади 1934/35 рр. (помер 27.03.1939 р., поле XXXVIII, ряд – płd, поховання 16, 50.075979, 19.954484);

Степан Томашівський (поле Вb, східний ряд місце з-права від Anna Deji, 50.072964, 19.954140);

Лев Ґец (1896-1971) - український художник, похований разом з дружиною Анною Ґец, уродженою Меканюк (1912-2001), поле 69а, 4 ряд, правий бік (50.075852, 19.947850);

Ольга Лясківська (27.08.1906 – 27.02.1983, багаторічний діяч УСКТ в Ельблонгу, вчителька української мови, поле LXXIII, ряд 8, поховання 14, похована разом з Владиславом Лясковським, Катериною Лясківською, Леоном Лясківським та Ядвігою Пастушак, 50.076463, 19.952473); поруч з похованням Лясківської знаходиться поховання з греко-католицьким хрестом та підписом "Okulicz Kozaryn";

Олег Чижевський – син Миколи Чижевського (1930-1971) видатний фізик та спелеолог, поле PAS 84, ряд 18, поховання 2 (50.076134, 19.955703);

Поховання Олега Чижевського. Фото 2021 р.
Поховання Олега Чижевського. Фото 2021 р.

• На кладовищі поховано також Гуків (родинний гробівець), Сас Новосільських, Шеперовичів-Медведів, Василя та Франтишку Римарів та ін. українців[3][4].

Поховання жертв Явожна. В 2019 р. Євген Місило ідентифікував розміщення поховань українців-в'язнів концтабору Явожно, які були визнані особливо небезпечними і розстріляні в краківській в'язниці Монтелюпіх. Знайдено могили 49 страчених на Раковицькому цвинтарі та на військовому цвинтарі по вул. ul. Prandoty. Частину решток ексгумовані та перенесено до спільного поховання-крипти в полі ХХІХ (50.074382, 19.947199) з написом «Тим що пішли» («Pamięci tych, co odeszli»). До сьогодні вціліла могила Романа Дзівіка (Romana Dziwika) та 3 інших в'язнів Явожна розстріляних на Монтелюпіх 6 серпня 1947 р. (кватера LXXV, ряд 11, поховання 16, 50.077219, 19.949978)[3].

Польські поховання[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Горняткевич Д. Краків // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — Т. 3. — С. 1162.
  2. Śladami Miłosza po Krakowie / Wojewódzka biblioteka publiczna w Krakowie (пол.)
  3. а б в Парнікоза, Іван. Раковицький цвинтар, українські поховання. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська). М. Жарких. Процитовано 24.08.2020 р.. 
  4. Місило, Євген. Виявлено могили в'язнів Явожна. Прадідівська слава. Українські пам’ятки. 

Посилання[ред. | ред. код]