Ракушка (бронетранспортер)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ракушка
Бронетранспортер «Мушля» з парашутно-десантним оснащенням на виставці «Армія-2020».
Бронетранспортер «Мушля» з парашутно-десантним оснащенням на виставці «Армія-2020».
Тип Бронетранспортер
Історія виробництва
Розробник БТР-МД — ВгТЗ
БТР-МДМ — Спеціальне конструкторське бюро машинобудування (Курган)
Виробник Росія Росія
Характеристики
Вага 13,2 т.
Ширина 3150 мм
Висота 2700 мм
Обслуга 2
Десант 13
Броня протикульова
Другорядне
озброєння
 2 × 7,62-мм ПКТМ
Дорожній просвіт 100…500 мм
Швидкість шосе: 71 км/год
бездоріжжя: 45—50 км/год — середня швидкість по сухій ґрунтовій дорозі
10 км/год на плаву
Прохідність підйом: 35
стінка: 0,8 м
рів: 1,5 м
брід: плаває
Ракушка (бронетранспортер) у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ракушка (значення).

БТР-МД «Ракушка» (Індекс ГБТУ — Об'єкт 955) — російський десантований плаваючий бронетранспортер. Створено в конструкторському бюро Волгоградського тракторного заводу . Іноді неофіційно називається БТР-Д-3, БТРД-3.

Бронетранспортер створено на базі бойової машини десанту БМД-4. Основним призначенням бронетранспортера є заміна у військах БТР-Д.

Опис конструкції[ред. | ред. код]

Бронетранспортер БТР-МДМ «Ракушка-М» на виставці «Russia Expo Arms 2013» у Нижньому Тагілі

Корпус машини виконаний із зварених броньових листів. У передній та середній частині корпусу знаходиться рубка з екіпажем та десантом бронетранспортера. Над гусеницями є спеціальні ніші. У задній частині машини знаходиться моторно-трансмісійне відділення. У кормовій частині рубки розташований люк для поспішання екіпажу. Місце механіка-водія знаходиться у передній частині машини. Ліворуч і праворуч від нього встановлено сидіння для двох членів десанту. У даху над місцями десанту та механіка-водія є три люки, для виходу з машини[1].

У лівій частині корпусу машини на даху встановлена вежа, під вежею в корпусі бронетранспортера встановлено крісло командира-навідника . Баштова установка обладнана зовнішньою системою живлення, а також механізмом вертикального наведення. У середній частині машини на бортах встановлені двомісні крісла для десанту, по три крісла з кожного борту. Крім того, по бортах встановлені кронштейни для установки носилок з пораненими[1].

Габарити та маса машини забезпечують авіатранспортабельність та швидке подолання водних перешкод[1].

Двигун та трансмісія[ред. | ред. код]

Силова установка знаходиться у задній частині машини у моторно-трансмісійному відділенні. Двигун машини опозитний, оснащений системою турбонаддування та ежекторно-вентиляторною системою охолодження. В єдиному блоці з двигуном знаходиться механізм передачі та повороту. Механізм складається з реверсивної двовальної коробки передач, а також приводу з реверсивним валом на водометний рушій[1].

Ходова частина[ред. | ред. код]

Ходова частина машини складається з п'яти опорних та чотирьох підтримуючих котків з кожного борту. На ковзанки надіті дрібнозвінчасті гусеничні стрічки з гумово-металевими шарнірами. Опорні ковзанки закріплені на пневматичних ресорах . Кліренс бронетранспортера змінний і має три режими: мінімальний, робочий та максимальний[1] .

Прилади спостереження та зв'язку[ред. | ред. код]

Для спостереження за місцевістю в люку механіка-водія встановлено три перископічні прилади спостереження. Існує можливість заміни центрального приладу спостереження на прилад нічного бачення. Перед правим люком у передній частині машини встановлено приціл для ведення вогню з кулемету. У баштовій установці також є прицільний комплекс командира-навідника для спостереження за місцевістю та стрільби[1].

Озброєння[ред. | ред. код]

Як основне озброєння використовується 7,62-мм кулемет, встановлений в баштову установку командира-навідника. Додатково, у правій передній частині рубки встановлено ще один 7,62 мм кулемет[1].

Модифікації[ред. | ред. код]

  • БТР-МД — базова модифікація на базі бойової машини десанту БМД-4
  • БТР-МДМ — модернізована версія на базі бойової машини десанту БМД-4М

Машини на базі[ред. | ред. код]

  • БММ-Д — броньована медична машина десантна (броньований санітарний транспортер — БММ-Д1, броньована машина медичного взводу — БММ-Д2).
  • РХМ-5М — розвідувальна хімічна машина (модернізована)

Оператори[ред. | ред. код]

Росія Росія[ред. | ред. код]

Захоплений БТР-МД на Крещатику

Перші 17 серійних БМД-4М та 12 БТР МДМ були поставлені Міністерству оборони у першій половині 2015 року, їх отримало Рязанське вище повітряно-десантне командне ордена Суворова двічі Червонопрапорне училище імені генерала армії В. Ф. Маргелова.

Машини БМД-4М та БТР МДМ були офіційно прийняті на озброєння Збройних Сил Росії у квітні 2016 року.

Станом на 2018 рік у військах налічувалося 54 одиниці БТР МДМ.

До 2021 року[ред. | ред. код]

По два батальйонні комплекти машин (БМД-4М та БТР-МДМ) отримали:

  • 137-й гвардійський парашутно-десантний полк 106-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії, дислокований у Рязані (у вересні та грудні 2016 року),
  • 31-й гвардійська окрема десантно-штурмова бригада в Ульяновську (у квітні та серпні 2017 року),
  • 104-й гвардійський десантно-штурмовий Червонопрапорний полк 76-ї гвардійської десантно-штурмової дивізії (у лютому 2018 та березні 2019 року),
  • 234-й гвардійський десантно-штурмовий полк 76-ї гвардійської десантно-штурмової дивізії у Пскові (у січні та червні 2020 року).

Один батальйонний комплект поставлений у дислокований у Новоросійську 108-й гвардійський Кубанський козачий десантно-штурмовий полк (2020 року).

На початку 2017 року ротний комплект БМД-4М (десять машин) отримав 242 навчальний центр ВДВ в Омську.

У 2021 році[ред. | ред. код]

Десятий батальйонний комплект надійшов до дислокованого у Ставрополі 247-го гвардійського десантно-штурмового Кавказького козачого полку 7-ї Новоросійської гвардійської десантно-штумової (гірської) дивізії (8 червня 2021 року).

Одинадцятий батальйонний комплект, поставлений Повітряно-десантним військам, отримав 217-й гвардійський парашутно-десантний Іванівський ордена Кутузова полк 98-ї гвардійської повітрянодесантної дивізії в Іваново.

Всього, до початку вторгнення, налічувалося не більше 200 БТР МДМ.

Україна Україна[ред. | ред. код]

Підбитий у Гостомелі БТР-МД із маркуванням V

З відкритих джерел відомо про щонайменше 7 захоплених трофейних машин у ході вторгнення Росії в Україну[2]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Фатальний дебют нової «маршрутки» російських десантників — бронетранспортера «Ракушка». АрміяInform. 25 травня 2022.
  • Бронетранспортёр БТР-МД «Ракушка» (объект 955) (БТРД-3) (рос.). Архів оригіналу за 24 травня 2012. Процитовано 18 лютого 2012.
  • Бронетранспортёр БТР-МД (рос.). ООО Волгоградская машиностроительная компания «ВгТЗ». Архів оригіналу за 3 лютого 2013. Процитовано 24 січня 2013.
  • Бронетранспортёр БТР-МДМ (рос.). ОАО СКБМ. Процитовано 29 січня 2014.
  • БТР-МДМ «Мушля» і БМД-4М «Садівниця»: чим небезпечні новітні машини російських десантників // РІА, вер 2017; беруть участь у Захід-2017

Література[ред. | ред. код]

  • Войсковая эксплуатация бронетранспортёров БТР-МДМ // Техника и вооружение вчера, сегодня, завтра : журнал. — 2015. — № 02 (2). — С. 2—6.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е ж Бронетранспортёр БТР-МД «Ракушка» (объект 955) (БТРД-3) (рос.). Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 18 лютого 2012.
  2. ↑ Oryx. Attack On Europe: Documenting Equipment Losses During The 2022 Russian Invasion Of Ukraine. Oryx. Процитовано 21 березня 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ракушка_(бронетранспортер)&oldid=41330642