Ральф Вейт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ральф Вейт
англ. Ralph Waite
Народився 22 червня 1928(1928-06-22)
Вайт-Плейнс, Нью-Йорк, США
Помер 13 лютого 2014(2014-02-13) (85 років)
Palm Desert, California, U.S.
Країна  США
Діяльність режисер, комік, кіноактор, актор озвучування, сценарист, телеактор, кінорежисер
Alma mater Yale Divinity Schoold і Bucknell Universityd (1952)
Роки активності 19542014
Партія Democratic
Конфесія пресвітеріанство
Діти (3) 3
IMDb ID 0906627

Ральф Вейт (нар. 22 червня 1928(19280622) — пом. 13 лютого 2014) — американський актор і політичний активіст. Він найбільш відомий своєю головною роллю Джона Волтона-старшого у серіалі «Волтони» (1972—1981). Він виконував повторювані ролі: Джексона Гіббса, батька Лероя Джетро Гіббса в «NCIS: Полювання на вбивць» і дідуся Сілі Бута в «Кістках». Вейт виконував ролі другого плану в таких фільмах, як «Холоднокровний Люк» (1967), «П'ять легких п'єс» (1970), «Банда Ґріссома» (1971), «Охоронець» (1992) і «Скелелаз» (1993)[1].

Раннє життя[ред. | ред. код]

Вейт, старший із п'яти дітей, народився в Вайт-Плейнс 22 червня 1928 року в родині Ральфа Г. Вейта, інженера-будівельника, та Естер (уроджена Мітчелл) Вейт[2]. У 1946 році він закінчив середню школу Вайт-Плейнс. Надто молодий для Другої світової війни, Вейт служив у Корпусі морської піхоти США з 1946 по 1948 рік, потім закінчив університет Бакнелла в Льюїсбурзі. Він недовго працював соціальним працівником. Вейт здобув ступінь магістра в богословській школі Єльського університету та був рукоположеним пресвітеріанським священником і релігійним редактором у Harper & Row, Нью-Йорк, перш ніж вирішив стати актором[3]. Він був учасником літньої театральної програми «Peninsula Players» протягом сезону 1963 року[4].

У 1963 році Вейт дебютував на Бродвеї в ролі міністра у виставі «Марафон 33», сценаристом і режисером якого була Джун Гевок[5]. Далі він з'явився в «Блюзі для містера Чарлі» та протягом 1960-х років постійно працював на Бродвеї та офф-бродвеї[6].

Робота в кіно[ред. | ред. код]

З «Вотсони» (1972), Л-П: Ральф Вейт, Річард Томас і Майкл Лернд

Його робота в кіно включала ролі у фільмах «Холоднокровний Люк», «П'ять легких п'єс», «Законник», «Малюк Блу», «Банда Гріссомів», «Земля Чато» та «Холонокровний вбивця». Серед його пізнішого кінодоробку — «Охоронець», роль пілота гелікоптер Френка у фільмі «Скеля» 1993 року та роль таємничого мандрівника в часі у «Пошук у часі» (2002)[7]. Він також озвучив Шедов у пригодницькій стрічці «Дорога додому 2: Загублені у Сан-Франциско».

Пізніша тетральна робота[ред. | ред. код]

Вейт здобув особистий тріумф, виконавши роль Вілла Кіддера в п'єсі драматурга Гортона Фута «Молода людина з Атланти», яка отримала Пулітцерівську премію у 1995 році[8].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Вейт був одружений тричі, два шлюби закінчилися розлученням. Від першого шлюбу мав трьох дочок. Його старша дочка Шерон Вейт померла від лейкемії у 9 років у 1964 році[9]. Ліам Вейт, один із його пасинків, також актор. Після 50 років перебування поодаль від організованої релігії Вейт повернувся до неї у 2010 році та став активним членом пресвітеріанського товариства «Дух пустелі» в Палм-Дезерті, Каліфорнія[3].

Політична участь[ред. | ред. код]

Вейт тричі невдало балотувався до Конгресу в Каліфорнії від демократів: у 1990 році він кинув виклик ветерану Республіканської партії Елу Мак-Кендлессу в 37-му окрузі Ріверсайду, програвши 5 %. Через загибель Сонні Боно у 1998 році Вейт балотувався на позачергових виборах по 44-го округу, що на той час знаходився у Палм-Спрінгс[10]. На цих виборах він зазнав поразки від Мері Боно, вдови Сонні, та знову програв їй у листопаді того ж року[11].

21 жовтня 1991 року Вейт представив колишнього губернатора Каліфорнії Джеррі Брауна перед його промовою, в якій той оголосив про висунення своєї кандидатури в президенти від Демократичної партії у 1992 році[12].

Виборча історія[ред. | ред. код]

Рік Представництво Демократи Голоси Відсотки Республіканці Голоси Відсотки
1990 Палата представників США

Округ 37

Джеффрі Джейкобс 29 %

Ральф Вейт 71 %

103,961 44,8 % Бад Метьюсон 27 %

Ел Мак-Кендлесс 73 %

115,469 49,8 %
1998 Палата представників США

Округ 44 (позачергові вибори)

Ральф Вейт 24,228 28,8 % Мері Боно 53,755 64 %
1998 Палата представників США

Округ 39 (загальні вибори)

Ральф Вейт 57,697 35,7 % Мері Боно 97 013 60,1 %

Смерть[ред. | ред. код]

13 лютого 2014 року Вейт помер у Палм-Дезерті, штат Каліфорнія, від вікових захворювань у віці 85 років[13]. Він похований на сільському кладовищі Вайт Плейнс у Нью-Йорку.

Фільмографія[ред. | ред. код]

Фільми[ред. | ред. код]

  • 1967 Холоднокровний Люк — «Алібі»
  • 1968 Прекрасний спосіб померти — Шон Магрудер
  • 1969 Останнє літо — батько Пітера (в титрах не зазначений)
  • 1970 П'ять легких п'єс — Карл Фіделіо Дупеа
  • 1971 У гонитві за щастям — детектив Кромі
  • 1971 Спортивний клуб — Олсон
  • 1971 Законник — Джек Деккер
  • 1971 Банда Гріссома — Мейс
  • 1972 Земля Чато — Еліас Гукер
  • 1972 Спекотний літній тиждень — Джон
  • 1972 Чудова сімка знову у сідлі — Джим Маккей
  • 1973 Проблема людина — Піт Кокрелл
  • 1973 Малюк Блу — барабанщик
  • 1973 Холоднокровний вбивця — Mathews
  • 1977 Червона тривога (телефільм) — Генрі Стоун
  • 1980 Ом (телефільм) — Флойд Вінг
  • 1980 Про нікель — Сі-Джі
  • 1980 Ангельське місто (телефільм) — Джаред Тітер
  • 1981 Джентельмен-бандит (телефільм) — отець Бернард Пагано
  • 1988 Старий добрий хлопець: Дитинство в Дельті — оповідач
  • 1989 Червона Земля, Біла Земля — Мартін
  • 1990 Трощи та пали — Латан Гукс
  • 1990 Відчайдушні години
  • 1992 Охоронець — Герб Фармер
  • 1993 Скелелаз рейнджер Френк
  • 1994 Су-Сіті — Дрю Мак-Дермотт
  • 1996 Дорога додому: Загублені у Сан-Франциско — Шедов (озвучення)
  • 2000 Пошук у часі — Мандрівник у часі
  • 2002 Сонячний штат — Фурман Темпл
  • 2003 Благословення (телефільм) — шериф
  • 2004 Срібне місто — Кейсі Лайл
  • 2010 Листи до Бога — Корнеліус Перріфілд
  • 2011 25 Hill — ред
  • 2012 Пес Купідон Гейб — Р. Л. Даттона

Телебачення[ред. | ред. код]

  • 1966 Шукайте та живіть — ведучий
  • 1967 Палиця Борджіа (телефільм) — Людина з Толедо
  • 1967—1968 ДПНЙ — Роберт Страйкер
  • 1970 Бонанза — Хобі
  • 1971 Ніколс — Сем Бертон
  • 1972—1981 Волтони — Джон Вотсон-старший.
  • 1973 Історія подяки (телефільм)
  • 1976 «Таємне життя Джона Чепмена» (телефільм) — Джона Чепмена
  • 1977 Корені — Слейтер
  • 1977 Чекаючи на Ґдо (телефільм) — Поццо
  • 1978 CBS: В ефірі — у ролі себе
  • 1980 Місто ангелів (телефільм) — Джаред Тітер
  • 1981 Джентельмен-бандит (телефільм) — отець Бернард Пагано
  • 1982 Весілля на Волтоновій горі (телефільм) — Джон Волтон-старший
  • 1982 День матері на горі Волтонс (телефільм) — Джона Волтон-старший
  • 1983 Міссісіпі — Бен Волкер-старший
  • 1984 Хороший спорт (телефільм) — Томмі О'Беннон
  • 1984 Зростаючі болі (телефільм) — Роб
  • 1985 Злочин невинності (телефільм) — Френк Гейворд
  • 1987 Веселка читання
  • 1989 Вона написала вбивство — окружний прокурор Пол Роббінс
  • 1990 Спаркс: Ціна пристрасті (телефільм) — Орвілла Лемона
  • 1993 Зустріч Волтона на День Подяки (телефільм) — Джон Волтон-старший
  • 1994 Слід крізь час — Ламонт Карсон
  • 1994 Гріх і спокута (телевізійний фільм) — Кел Сіммс
  • 1994 Кіз (телефільм) — доктор Сі Джей Галліган
  • 1995 Сезон надії (телефільм) — Сем Геккет
  • 1995 Весілля Волтона (телефільм) — Джон Волтон-старший
  • 1996 Перше вбивство — Малкольм Дітріх
  • 1997 Орлеан — Отіс Леблан
  • 1997 Великдень Волтона (телефільм) — Джон Волтон-старший
  • 1997 Третій близнюк (телефільм) — сенатор Пруст
  • 1999 За межею можливого — Джин Мортон
  • 1999 Курячий суп для душі — тато
  • 1999 Сила ракети — Док Фреймут (голос)
  • 2000 Людина президента (телефільм) — президент Метьюз
  • 2001 Всі мої діти — Барт
  • 2001 Дух (телефільм) — Джейкоб
  • 2003 Благословення (телефільм) — шериф
  • 2003—2005 Карнавал — преподобний Норман Балтус
  • 2004 Практика — Волтер Джозефсон
  • 2007 Мертва справа — Фелтон Мец
  • 2008 CSI: Місце злочину- шериф Монтгомері
  • 2008—2013 NCIS: Полювання на вбивць — Джексон Гіббс (8 серій)
  • 2008 Прибиральник — Джонуса Маллінза
  • 2009 Ейс Вентура-молодший: Розшук домашніх тварин (телефільм) — дідусь Вентура
  • 2011 В ударі — директор Кінер (7 серій)
  • 2009—2014 Дні нашого життя — Метт (повторюється) (фінальна поява)
  • 2009 Анатомія Грей — Ірвінг Воллер
  • 2009—2013 Кістки — Генк Бут (3 серії)
  • 2011 Без координат — Абуеліто

Режисер[ред. | ред. код]

  • 1973—1980 Волтони (серіал)
  • 1980 На нікелі
  • 1983 Міссісіпі (серіал)

Продюсер[ред. | ред. код]

  • 1984 Хороший спорт (виконавчий продюсер)

Сценарист[ред. | ред. код]

  • 1980 На нікелі

Театр[ред. | ред. код]

  • Марафон '33 (1963)
  • Блюз для містера Чарлі (1964)
  • Козел Гоґана (п'єса) (1965)
  • Суд над Лі Гарві Освальдом (1967)
  • Чужі гроші (п'єса, до фільму) (1991, Trinity Repertory Company, Провіденс, Род-Айленд)
  • Молода людина з Атланти (1995)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ralph Waite will be honored in 'NCIS' season finale. USA Today. 24 лютого 2014. 
  2. Ralph Waite profile at. Filmreference.com. Процитовано 12 серпня 2010. 
  3. а б Presbyterian Church (USA) – Ralph Waite finds a home in church. Pcusa.org. 6 серпня 2010. Процитовано 12 серпня 2010. 
  4. Peninsula Players 65th Anniversary Program, 1999
  5. Playbill, vol. 1 (January 1964) No. 1, Marathon ’33, p. 27.
  6. Byrge, Duane (13 лютого 2014). 'The Waltons' Actor Ralph Waite Dead at 85. The Hollywood Reporter. Процитовано 30 квітня 2018. 
  7. R.I.P. 'The Waltons' Patriarch Ralph Waite. Deadline Hollywood. 13 лютого 2014. Процитовано 30 квітня 2018. 
  8. Canby, Vincent (30 січня 1995). THEATER REVIEW; Nameless Menace In Latest By Foote. The New York Times. Процитовано 30 квітня 2018. 
  9. Interview with Beverly Waite [Архівовано 7 грудня 2012 у Wayback Machine.]; accessed May 19, 2014.
  10. Lyman, Rick (13 лютого 1998). On Stage and Off. The New York Times. Процитовано 30 серпня 2012. 
  11. 'The Waltons' actor Ralph Waite dies at 85. Fox 5 San Diego. 14 лютого 2014. Процитовано 30 квітня 2018. 
  12. Brown Presidential Campaign Announcement, Oct 21 1991
  13. ‘The Waltons’ actor Ralph Waite dies at 85 in Palm Desert. web.archive.org. 14 травня 2014. Архів оригіналу за 14 травня 2014. Процитовано 17 серпня 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]