Ральф Газенгюттль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Ральф Газенгюттль
Ralph Hasenhüttl (2016).jpg
Особові дані
Народження 9 серпня 1967(1967-08-09) (52 роки)
  Грац, Австрія
Зріст 190 см
Вага 88 кг
Громадянство Flag of Austria.svg Австрія
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1985–1989 Австрія ГАК (Грац) 65 (20)
1989–1994 Австрія «Аустрія» (Відень) 156 (44)
1994–1996 Австрія «Аустрія» (Зальцбург) 53 (13)
1996–1997 Бельгія «Мехелен» 27 (8)
1997–1998 Бельгія «Льєрс» 22 (4)
1998–2000 Німеччина «Кельн» 41 (3)
2000–2002 Німеччина «Гройтер» 52 (13)
2002–2004 Німеччина «Баварія II» 57 (14)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1988–1994 Австрія Австрія 8 (3)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2007–2010 Німеччина «Унтергахінг»
2010–2013 Німеччина «Аален»
2013–2016 Німеччина «Інгольштадт 04»
2016–2018 Німеччина «РБ Лейпциг»
2018– Англія «Саутгемптон»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ральф Газенгюттль (нім. Ralph Hasenhüttl, нар. 9 серпня 1967, Грац) — австрійський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2018 року очолює тренерський штаб команди «Саутгемптон».

Виступав, зокрема, за клуби «Аустрія» (Відень) та «Кельн», а також національну збірну Австрії.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Свій шлях у великому футболі Ральф Газенгюттль розпочав у рідному місті Грацы в клубі ГАК. На професійному рівні Ральф дебютував 31 серпня 1985 року в матчі австрійської Бундесліги проти «Леобена», вийшовши на заміну на 84-й хвилині замість Маріо Дзуенеллі[1].

У 1989 році Газенгюттль перейшов у віденську «Аустрію», що виступала в Кубку УЄФА. 12 вересня 1989 року Ральф зіграв свій перший єврокубковий матч проти «Аякса»[2]. Разом з командою Газенгюттлю вдалося три рази поспіль здобути перемогу в австрійській Бундеслізі (у сезонах 1990/91, 1991/92, 1992/93) і тричі в Кубку країни (у сезонах 1989/90, 1991/92, 1993/94). Всього за «Аустрію» Ральф провів 146 матчів і забив 45 м'ячів.

Влітку 1994 року Газенгюттль перейшов у стан головного конкурента віденської «Аустрії»  — зальцбурзьку «Аустрію». Тут Ральф також зумів один раз стати чемпіоном країни у сезоні 1994/95.

У 1996 році після затвердження у УЄФА правила Босмана про відміну ліміту на легіонерів з країн ЄС Газенгюттль відправився випробувати свої сили в інших європейських чемпіонатах: у Бельгії він виступав по одному сезону за «Мехелен» та «Льєрс», після чого опинився в німецьких клубах — «Кельн» та «Гройтер».

Останнім клубом в ігровій кар'єрі Ральфа стала друга команда «Баварії», за яку він виступав до літа 2004 року.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

17 травня 1988 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Австрії в товариській зустрічі проти Угорщини: Газенгюттль з'явився на полі на початку другого тайму разом із Петером Штегером і через 11 хвилин відзначився забитим м'ячем[3]. Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 7 років, провів у формі головної команди країни 8 матчів, забивши 3 голи.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

«Унтерхахінг»[ред. | ред. код]

Відразу після закінчення активної кар'єри гравця Ральф протягом одного сезону був тренером юнацької команди «Унтергахінг», після чого був переведений в асистенти головного тренера. 19 березня 2007 року він був призначений виконуючим обов'язки головного тренера команди після звільнення Гаррі Дойтінгера[4], і повернувся на свій колишній пост після запрошення в клуб Вернера Лоранта[5]. Однак 7 жовтня того ж року Газенгюттль знову очолив «Унтергахінг»[6], який виступав у південній Регіоналлізі.

Зайнявши 6-е місце в розіграші Регіоналліги 2007/2008, клуб зміг відібратися для участі в новоствореній Третій лізі Німеччини, де в першому ж сезоні посів четверте місце, недобравши одного очка до перехідного турніру за вихід у другу Бундеслігу[7].

Наступний сезон 2009/10 був розчаруванням для команди — після 24 ігор «Унтергахінг» розташовувався на 10 сходинці в таблиці з 31 очком і фактично достроково припинив боротьбу за вихід у другий дивізіон. Керівництво клубу на підставі такого результату прийняло рішення 22 лютого 2010 року відправити Газенгюттля у відставку[8].

«Аален»[ред. | ред. код]

2 січня 2011 року Газенгюттль став головним тренером «Аалена» з метою врятувати команду від вильоту з Третьої ліги[9]. Завдання було досягнуто — «Аален» закінчив сезон на 16-му місці — і контракт Ральфа був продовжений ще на один рік[10].

Керівництво клубу поставило метою на наступний сезон посісти місце в середині турнірної таблиці, але гравці під керівництвом Газенгюттля змогли перевершити ці плани і зайняли друге місце, яке давало пряму путівку в Другу Бундеслігу[11].

Початок сезону 2012/13 був ускладнений хворобою Газенгюттля хантавірусами[12], що тим не менш не завадило «Аалену» уникнути вильоту і закріпитися у другій Бундеслізі. 1 червня 2013 року Газенгюттль після закінчення свого контракту покинув команду, заявивши про необхідність зробити тимчасову паузу в кар'єрі[13].

«Інгольштадт»[ред. | ред. код]

7 жовтня 2013 року Газенгюттль був представлений як головний тренер клубу «Інгольштадт 04»[14], змінивши Марко Курца, знятого зі свого поста через невдалий старт сезону 2013/14 (після дев'яти турів команда йшла на останньому місці у Другій Бундеслізі, маючи на рахунку сім поразок[15]. Газенгюттлю вдалося виправити становище до зимової перерви в чемпіонаті і покинути зону вильоту, а у весняній частині першості і зовсім закріпитись у середині таблиці, посівши у підсумку десяте місце[16]. Це послужило приводом до продовження контракту з тренером до липня 2016 року[17].

Наступний сезон 2014/15 «Інгольштадт 04» провів значно успішніше попереднього і зумів здобути перемогу у Другій Бундеслізі, зазнавши лише 4 поразки[18]. У Бундеслізі сезоні 2015/16 «Інгольштадту 04» під керівництвом Ральфа, для якого це був перший сезон в еліті як тренера, вдалося з першої спроби закріпитися в першості, зайнявши 11-е місце. Однак Газенгюттль відмовився від переговорів щодо продовження контракту і в кінці квітня 2016 року оголосив про майбутній відхід з клубу[19].

«РБ Лейпциг»[ред. | ред. код]

В липні 2016 року Газенгюттль очолив «РБ Лейпциг», зазначивши, що найвищою можливою метою клубу на його перший сезон у Бундеслізі є попадання в Ліги Європи[20]. Однак за підсумками сезону команда перевиконала план, зайнявши в чемпіонаті Німеччини друге місце і ставши головною сенсацією першості. Втім у наступному сезоні результати команди погіршились, вона стала лише шостою у Бундеслізі, а в Лізі чемпіонів не зуміла вийти з групи, в результаті чого закінчення сезону 2017/18 його контракт був припинений достроково[21].

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

«Аустрія» (Відень): 1990–91, 1991–92, 1992–93
«Аустрія» (Зальцбург): 1994–95
«Аустрія» (Відень): 1989–90, 1991–92, 1993–94
«Льєрс»: 1997

Як тренера[ред. | ред. код]

«РБ Лейпциг»: 2016–17

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Österreich » Bundesliga 1985/1986 » 7. Spieltag » Donawitzer SV Alpine - Grazer AK 0:7 (de). «weltfussball.de». 
  2. Europa League 1989/1990 » 1. Runde » Austria Wien - AFC Ajax 1:0 (de). «weltfussball.de». 
  3. Freundschaft 1988 » Mai » Ungarn - Österreich 0:4 (de). «weltfussball.de». 
  4. SpVgg Unterhaching trennt sich von Trainer Deutinger (de). «mittelbayerische.de». 
  5. Werner Lorant soll Siebtligisten retten (de). «sueddeutsche.de». 
  6. Trainer Lorant in Unterhaching zurückgetreten (de). «augsburger-allgemeine.de». 
  7. Hasenhüttl fordert neue Spieler (de). «bild.de». 
  8. Ralph Hasenhüttl muss gehen (de). «kicker.de». 
  9. Ralph Hasenhüttl neuer Aalen-Trainer (de). «spox.com». 
  10. Ralph Hasenhüttl bleibt Trainer des VfR Aalen (de). «schwaebische.de». 
  11. Adlerträger wollen Aalen ärgern (de). «schwaebische.de». 
  12. Trainer von VfR Aalen Ralph Hasenhüttl am Hantavirus erkrankt (de). «express.de». 
  13. Trainer Hasenhüttl verlässt den VfR Aalen (de). «spox.com». 
  14. Ingolstadt verpflichtet Hasenhüttel (de). «spiegel.de». 
  15. Ingolstadt trennt sich von Trainer Kurz (de). «spiegel.de». 
  16. Bundesliga-Aufsteiger FC Ingolstadt: Gekommen um zu bleiben (de). «web.de». 
  17. Trainer Hasenhüttl verlängert in Ingolstadt (de). «spiegel.de». 
  18. Warum Ingolstadt der ungeliebte Aufsteiger ist (de). «welt.de». 
  19. Hasenhüttl will Ingolstadt zum Saisonende verlassen – Kontakte zu RB Leipzig (de). «lvz.de». 
  20. Hasenhüttl träumt vom Europapokal (de). «sport1.de». 
  21. Meldung auf der Website von RB Leipzig, abgerufen am 16. Mai 2018

Посилання[ред. | ред. код]