Ральф Рангнік

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Ральф Рангнік
Audi quattro-Cup 33.JPG
Особові дані
Народження 29 червня 1958(1958-06-29) (61 рік)
  Бакнанг, ФРН
Зріст 181 см
Громадянство Flag of Germany.svg Німеччина
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1976–1979 Німеччина «Штутгарт» II  ? (?)
1979–1980 Англія «Саутвік» ? (?)
1980–1982 Німеччина «Гайльбронн» 66 (6)
1982–1983 Німеччина «Ульм 1846» 32 (0)
1983–1985 Німеччина «Вікторія» (Бакнанг) ? (?)
1987–1988 Німеччина «Ліппольдсвайлер» ? (?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1983–1985 Німеччина «Вікторія» (Бакнанг)
1985–1987 Німеччина «Штутгарт» II
1987–1988 Німеччина «Ліппольдсвайлер»
1988–1990 Німеччина «Корб»
1990–1994 Німеччина «Штутгарт» (мол.)
1995–1996 Німеччина «Ройтлінген»
1997–1999 Німеччина «Ульм 1846»
1999–2001 Німеччина «Штутгарт»
2001–2004 Німеччина «Ганновер 96»
2004–2005 Німеччина «Шальке 04»
2006–2011 Німеччина «Гоффенгайм 1899»
2011 Німеччина «Шальке 04»
2015–2016 Німеччина «РБ Лейпциг»
2018– Німеччина «РБ Лейпциг»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ральф Рангнік (нім. Ralf Rangnick, нар. 29 червня 1958, Бакнанг) — німецький футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2018 року очолює тренерський штаб команди «РБ Лейпциг».

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

Ральф починав грати у другій команді «Штутгарт», але потрапити після цього у першу у нього так і не вийшло. Після цього він став грати за англійський аматорський клуб «Саутвік», оскільки як переїхав на британську землю вчитися в Університеті Сассекса[1].

По закінченні навчання Ральф повернувся в Німеччину і став виступати за «Гайльбронн» в Оберлізі Баден-Вюртемберг, а у сезоні 1982/83 грав у тому ж дивізіоні за «Ульм 1846», якому допоміг вийти в Другу Бундеслігу[2].

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Кар'єру тренера він розпочав у 1983 році, ставши головним тренером команди «Вікторія» свого рідного міста Бакнанга у Вербандслізі[3]. Одночасно з цим він іноді виходив за неї на поле у якості гравця. Взимку 1984 році на тренувальному таборі його клуб провів матч проти «Динамо» (Київ) на чолі з Валерієм Лобановським][4], де Рангнік побачив нову тактику 4-4-2 з постійним пресингом, яку потім став використовувати сам[5].

З 1985 року працював протягом двох років тренером дублюючої команди «Штутгарт». У сезоні 1987/88 він повернувся в Вербандслігу, де знову став граючим тренером клубу «Ліппольдсвайлер», а потім два сезони був головним тренером іншого аматорського клубу «Корб».

1990 року повернувся у «Штутгарт». У 1992 році він відмовився від роботи на користь роботи з швабським клубом бундесліги, який взяв його як спортивний координатор під наглядом молоді та аматорського футболу за контрактом.

Влітку 1994 року Рангнік покинув «Штутгарт» і згодом підписав контракт зі свою колишньою командою втім через хворобу[2] та операцію так до роботи з командою і не приступив[6][7].

Влітку 1995 року Рангнік очоилв «Ройтлінген» і у першому сезоні 1995/96 зміг поправити справи клубу і зайняти з ним 4-е місце у Регіоналлізі.

У 1997 році Ральф став головним тренером «Ульма», в якому він колись грав. З ним він зміг відразу виграти Регіоналлігу і досить впевнено зіграв у другій Бундеслізі. Коли Рангнік покинув клуб у березні 199 року, клуб йшов на п'ятому місці.

Ральф Рангнік під час роботи з «Шальке 04». 2005 рік.

Зі «Штутгартом» Ральф підписав угоду у січні 1999 року, і цей контракт повинен був вступити в силу тільки влітку. Але незадовільний стан команди в поточному чемпіонаті дозволив йому приступити до роботи раніше наміченого терміну, 3 травня 1999 року, тренуючи клуб останні п'ять ігор сезону 1998/99, закінчивши на 11-му місці у Бундеслізі[8]. У своєму першому повному сезоні Рангнік зайняв з клубом восьме місце в чемпіонаті, але на наступний сезон стало все складніше, і коли команда знаходилася біля зони вильоту на 17 місці, а після поразки 1:2 від «Сельти» у Кубку УЄФА 22 лютого 2001 року[9] йому довелося покинути клуб[10].

Влітку 2001 року Рангнік очолив клуб Другої Бундесліги «Ганновер 96»[11] і у першому ж сезоні зайняв з командою перше місце і вийшов в елітний дивізіон, де протягом наступних двох сезонів зумів закріпити її. У 2004 році, коли успіхи команди дещо знизилися, Рангнік покинув її у березні 2004 року після поразки від «Боруссії» (Менхенгладбах)[12], коли клуб опустився на 15 місце[13].

Перед сезоном 2004/05 фахівець очолив «Шальке 04»[14] і в першому ж сезоні став з кубом віце-чемпіоном Німеччини, а також фіналістом національного Кубка. Втім у новому сезоні результати команди значно погіршились і у грудні 2005 року Рангнік покинув команду[15].

У сезоні 2006/07 Ральф очолив «Гоффенгайм 1899», який тоді грав у Регіоналлізі[16]. Піддавшись на вмовляння президента клубу Дітмара Гоппа він узяв команду, з якої згодом домігся головного успіху у своїй тренерській кар'єрі — за два сезони вивів команду у Бундеслігу, де з першого ж сезону показав чудовий результат — перше місце за підсумками першого кола та сьоме місце за підсумками всього сезону. На початку січні 2011 року покинув команду, будучи незгодним з продажем лідера команди бразильця Луїса Густаву у «Баварію».

17 березня 2011 року знову був призначений головним тренером «Шальке 04»[17] і блискуче дебютував на новій посаді, у чвертьфіналі Ліги чемпіонів здобувши перемогу на виїзді над «Інтернаціонале» з рахунком 5:2. За результатами двох зустрічей (7:3 на користь «Шальке») клуб вперше в своїй історії вийшов у півфінал Ліги чемпіонів[18], де зазнав поразки від «Манчестер Юнайтед»[19]. У тому ж сезоні «Шальке» виграв Кубок Німеччини, а перед початком нового сезону 2011/12 — і Суперкубок у чинного чемпіона дортмундської «Боруссії» в серії пенальті[20].

13 серпня 2011 року «Шальке 04» виграв у другому турі Бундесліги 2011/12 у «Кельна» з рахунком 5:1. Ця перемога виявилася для Рангніка сотою в Бундеслізі. Контракт з «Шальке» був підписаний до 30 червня 2014 року[21][22], втім вже 22 вересня 2011 року Рангнік за станом здоров'я подав у відставку з поста головного тренера[23].

У червні 2012 року Рангнік став спортивним директором «Ред Булл» (Зальцбург)[24], а згодом став працювати на цій же посаді у німецькому «РБ Лейпциг». У сезоні 2016/17 був головним тренером лейпцизької команди[25], з якою став віце-чемпіоном Німеччини, після чого повернувся на посаду спортивного директора. Втім 9 липня 2018 року знову очолив «РБ Лейпциг»[26].

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Як тренера[ред. | ред. код]

«Шальке 04»: 2010–2011
«Шальке 04»: 2005
«Шальке 04»: 2011
«Штутгарт»: 2000

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Ragnick bisher zufrieden» Архівовано 28 October 2010[Дата не збігається] у Wayback Machine. — Zeitungsartikel zitiert nach SSV Reutlingen, Saison 1995/96 auf statistik-klein.de, abgerufen am 23. März 2011
  2. а б «Ralf Rangnick — deutscher Fußballtrainer» im Munzinger Archiv, abgerufen am 23. März 2011
  3. FC Viktoria Backnang — Die Chronik
  4. Gerold Knehr: Der «Held der Ukraine» hinterließ weltweit Spuren. Архівовано 1 July 2012[Дата не збігається] у Wayback Machine. In: Schwäbisches Tagblatt, 29. Mai 2012.
  5. Andreas Bock: «Es gibt riesigen Nachholbedarf» Архівовано 4 March 2016[Дата не збігається] у Wayback Machine. In: RevierSport, 21. April 2008 (Interview).
  6. Interview mit Ralf Rangnick «Bin mit meinem Konzept nicht gescheitert»
  7. Porträt des Erfolgstrainers Ralf Rangnick Die Fußballrevolution im Remstal
  8. 1. Bundesliga - Spieltag / Tabelle. kicker.de (German). kicker. Процитовано 3 January 2017. 
  9. VfB Stuttgart » Fixtures & Results 2000/2001. World Football. Процитовано 3 January 2017. 
  10. 1. Bundesliga - Spieltag / Tabelle. kicker.de (German). kicker. Процитовано 3 January 2017. 
  11. Ralf Rangnick übernimmt die 96er. kicker (German). 23 May 2001. Процитовано 1 February 2013. 
  12. Ewald Lienen übernimmt bei 96. kicker (German). 8 March 2004. Процитовано 1 February 2013. 
  13. 1. Bundesliga - Spieltag / Tabelle. kicker.de (German). kicker. Процитовано 4 January 2017. 
  14. Ralf Rangnick übernimmt S04. kicker (German). 28 September 2004. Процитовано 1 February 2013. 
  15. Ralf Rangnick muss gehen. kicker (German). 12 December 2005. Процитовано 1 February 2013. 
  16. Rangnick trainiert Hoffenheim. kicker (German). 22 June 2006. Процитовано 1 February 2013. 
  17. Rangnick: Team fehlt "die Überzeugung". kicker (German). 21 March 2011. Процитовано 1 February 2013. 
  18. Raul raubt Inter die letzte Hoffnung (German). kicker. Процитовано 3 January 2017. 
  19. Anderson lässt Schalkes Traum zerplatzen (German). kicker. Процитовано 3 January 2017. 
  20. FC Schalke 04 » Fixtures & Results 2011/2012. World Football. Процитовано 3 January 2017. 
  21. Ralf Rangnick wird neuer Chef-Trainer des FC Schalke 04 (de). Offizielle Website des FC Schalke 04. 17.03.2011. Архів оригіналу за 04.05.2012. Процитовано 17 March 2011. 
  22. Rangnicks Trainerlaufbahn: Erfolgreich mit Offensivfußball (de). Offizielle Website des FC Schalke 04. 17.03.2011. Архів оригіналу за 04.05.2012. Процитовано 17 March 2011. 
  23. Рангнік подав у тимчасову відставку. Архів оригіналу за 27 вересень 2011. Процитовано 19 серпень 2018. 
  24. Die neue Struktur bei den Roten Bullen. In: redbullsalzburg.at.
  25. Kroemer, Ulrich (29 May 2015). Neuer Leipzig-Trainer Rangnick: Dann mach ich's eben selbst (German). Leipzig: Der Spiegel. Процитовано 29 May 2015. 
  26. Ralf Rangnick wird Trainer bei RB Leipzig (German). Die Welt. 9 July 2018. Процитовано 9 July 2018. 

Посилання[ред. | ред. код]