Рамон Магсайсай

Рамон Магсайсай
ісп. Ramon del Fierro Magsaysay
Народився	31 серпня 1907; Ібаd, Центральний Лусон, Філіппіни
Помер	17 березня 1957 (49 років); Астуріас[d], Себу, Центральні Вісаї, Вісайські острови, Філіппіни
Поховання	Північне кладовище (Маніла)d
Країна	Філіппіни
Діяльність	політик, інженер
Alma mater	Університет Хосе Рісаляd
Учасник	Друга світова війна
Посада	Президент Філіппін[d], міністр національної оборони Філіппінd і член Палати представників Філіппінd
Партія	Націоналістична партіяd
Конфесія	католицька церква
Батько	Exequiel Magsaysayd
Мати	Perfecta Quimson Magsaysayd
У шлюбі з	Лус Магсайсайd
Діти	Ramon Magsaysay, Jr.d
Автограф
Нагороди
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Рамон дель Фієрро Магсайсай (ісп. Ramon del Fierro Magsaysay, 31 серпня 1907 — 17 березня 1957) — державний і політичний діяч Філіппін. Обіймав посаду президента країни з 1953 по 1957 рік.

Ім'я Рамона Магсайсая носить премія, часто звана азійським аналогом Нобелівської премії.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в місті Іба на острові Лусон, де став вчителем. Хоча більшість філіппінської політичної еліти було іспанського походження, Магсайсай належав до малайської меншості^[6]. Він отримав торговельну освіту в 1933 році і став генеральним менеджером транспортної компанії у Манілі. Під час Другої світової війни Рамон командував партизанським загоном на острові Лусон, потім був призначений військовим губернатором у своїй рідній провінції коли Сполучені Штати висадили десант на Філіппінах.

1 вересня 1950 року президент Ельпідіо Кіріно призначив Рамона міністром оборони країни (до 28 лютого 1953, потім 1 січня — 14 травня 1954 року). Хоча Магсайсай був лібералом, Націоналістична партія підтримала його на президентських виборах проти Кіріно в 1953 році. Магсайсай обіцяв реформи в кожному секторі філіппінського життя, він був дуже популярним серед населення за свою непідкупність і боротьбу з корупцією.

В області зовнішньої політики Магсайсай дотримувався проамериканського курсу і виступав проти поширення ідей комунізму в часи холодної війни. При ньому Філіппіни стали членом СЕАТО^[7]. Втім, з комуністичними повстанцями з Хукбалахапа він вів не тільки збройну боротьбу, але і переговори (через свого посланця Бенігно Акіно-молодшого).

До закінчення строку повноважень як президента Рамон Магсайсай загинув в авіакатастрофі^[8], його змінив на посаді віце-президент Карлос П. Гарсія.

Похований на Північному кладовищі в Манілі. Приблизно 2 мільйони людей відвідували державні похорони Магсасая 22 березня 1957 року^[9]^[10]^[11].

Примітки[ред. | ред. код]

↑ ^а ^б SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311
↑ Find a Grave — 1996.
d:Track:Q63056
↑ ^а ^б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563
↑ Магсайсай Рамон // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
d:Track:Q649 d:Track:Q17378135
↑ ^а ^б Geni.com — 2006.
d:Track:Q2621214
↑ Mirokoto (8 листопада 2007). Ilocano Pride: Our Ilocano Presidents.
↑ Ramon Magsaysay – president of Philippines.
↑ Gleeck, Jr., Lewis E. (1993). The Third Philippine Republic: 1946–1972. Quezon City: New Day Publishers. с. 190. ISBN 971-10-0473-9.
↑ Zaide, Gregorio F. (1984). Philippine History and Government. National Bookstore Printing Press.
↑ Townsend, William Cameron (1952). Biography of President Lázaro Cárdenas. See the SIL International Website at: Establishing the Work in Mexico.
↑ Carlos P. Romulo and Marvin M. Gray: The Magsaysay Story (The John Day Company, 1956, updated — with an additional chapter on Magsaysay's death — re-edition by Pocket Books, Special Student Edition, SP-18, December 1957)

Посилання[ред. | ред. код]

Рамон Магсайсай на сайті britannica.com (англ.)

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q8513_citetype_Q35127_citetype_Q36524_citetype_Q194166"_data-entity-id="Q29861311">SNAC<span_class="wef_low_priority_links">_—_2010.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q29861311]]</div>-1] а ^б SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076_citetype_Q5535082_citetype_Q33270056_citetype_Q43229_citetype_Q107553922"_data-entity-id="Q63056">[http://www.findagrave.com/cgi-bin/fg.cgi?page=gr&GRid=14065429_Find_a_Grave]<span_class="wef_low_priority_links">_—_1996.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q63056]]</div>-2] Find a Grave — 1996.
d:Track:Q63056

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_BNF:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-3] а ^б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q17378135">Магсайсай_Рамон_//_[[:ru:Большая_советская_энциклопедия_(третье_издание)|Большая_советская_энциклопедия]]:_[в_30_т.]<span_class="wef_low_priority_links">_/_под_ред._[[:Прохоров_Олександр_Михайлович|А.&nbsp;М.&nbsp;Прохоров]]_—_3-е_изд._—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1969.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]</div>-4] Магсайсай Рамон // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
d:Track:Q649 d:Track:Q17378135

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q4830453_citetype_Q33270324_citetype_Q75050_citetype_Q3220391_citetype_Q7094076"_data-entity-id="Q2621214">Geni.com<span_class="wef_low_priority_links">_—_2006.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q2621214]]</div>-5] а ^б Geni.com — 2006.
d:Track:Q2621214

[6] Mirokoto (8 листопада 2007). Ilocano Pride: Our Ilocano Presidents.

[7] Ramon Magsaysay – president of Philippines.

[gleeck-8] Gleeck, Jr., Lewis E. (1993). The Third Philippine Republic: 1946–1972. Quezon City: New Day Publishers. с. 190. ISBN 971-10-0473-9.

[9] Zaide, Gregorio F. (1984). Philippine History and Government. National Bookstore Printing Press.

[10] Townsend, William Cameron (1952). Biography of President Lázaro Cárdenas. See the SIL International Website at: Establishing the Work in Mexico.

[11] Carlos P. Romulo and Marvin M. Gray: The Magsaysay Story (The John Day Company, 1956, updated — with an additional chapter on Magsaysay's death — re-edition by Pocket Books, Special Student Edition, SP-18, December 1957)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

Рамон Магсайсай
ісп. Ramon del Fierro Magsaysay

Народився	31 серпня 1907(1907-08-31)^[1]^[2]^[3] Іба^d, Центральний Лусон, Філіппіни
Помер	17 березня 1957(1957-03-17)^[4]^[1]^[3] (49 років) Астуріас^[d], Себу, Центральні Вісаї, Вісайські острови, Філіппіни
Поховання	Північне кладовище (Маніла)^d
Країна	Філіппіни
Діяльність	політик, інженер
Alma mater	Університет Хосе Рісаля^d
Учасник	Друга світова війна
Посада	Президент Філіппін^[d], міністр національної оборони Філіппін^d і член Палати представників Філіппін^d
Партія	Націоналістична партія^d
Конфесія	католицька церква
Батько	Exequiel Magsaysay^d^[5]
Мати	Perfecta Quimson Magsaysay^d^[5]
У шлюбі з	Лус Магсайсай^d
Діти	Ramon Magsaysay, Jr.^d
Автограф
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Рамон Магсайсай

Біографія[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Навігаційне меню

Пошук