Рамчандра Лал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рамчандра Лал
гінді रामचन्द्र लाल
Ramchundra.jpg
Народився 1821(1821)
Паніпат
Помер 1880(1880)
Делі
Громадянство
(підданство)
British Raj Red Ensign.svg Британська Індія
Національність індус
Діяльність математик, журналіст
Галузь математика
Alma mater Zakir Husain Delhi College[d]
Знання мов урду і англійська
Заклад Zakir Husain Delhi College[d], Indian Institute of Technology Roorkee[d] і Patiala State[d]
Magnum opus Q59326588? і Q59388970?
Конфесія індуїзм
Батько Сундер Лал

Рамчандра Лал (*रामचन्द्र लाल, 1821 —1880) — індійський математик, перекладач, журналіст часів британського панування в Індії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з касти каястха, тобто «писар», що відображає традиційну роль касти як зберігачів державних записи та адміністраторів держави, займали вищі посади в імперії Великих Моголів. Отримав спочатку домашню освіту, потім навчався у Делійському коледжі, який було відкрито у 1825 році. Згодом стає вчителем в тому ж самому коледжі. В цей час зацікавився математикою, особливо алгеброю. Протягом деякого часу викладав у Калькутті. У 1858 році призначається директором будівельного коледжу Томісона у Руркі (сьогодні Індійський технічний інститут). Проте того ж року переїхав до Делі, де очолив Делійський коледж.

Математика[ред. | ред. код]

Його найзначущою працею є «Трактат з проблем максими та мініми». Її популяризатором виступив відомий британський математик Ауґустус де Морган.

Просвітництво[ред. | ред. код]

Рамчандра Лал у 1848 році заснував на урду літературний журнал «Мухіб-е гінді» та науково-історичний тижневик «Фаваід ун-наглядає» («Благо читачів»), через які знайомив урдумовне населення з досягненнями науки і культури країн Сходу і Заходу. Для цього перекладав твори як сучасних англійських вчених та філософів, так й середньовічних.

Джерела[ред. | ред. код]

  • S.Irfan Habib and Dhruv Raina, The Introduction of Modern Science into India: A Study of Ramchundra, Educationist and Mathematician, Annals of Science, 46, (1989), 597 610; also Habib and Raina, «Vaijnanik Soch ko Samarpit», Sancha, June July, 1988, 76 83.