Рамі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бемерія снігова
Boehmeria nivea 1.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Кропивові (Urticaceae)
Рід: Boehmeria
Вид: Бемерія снігова
Біноміальна назва
Boehmeria nivea
(L.) Gaudich.
Світове виробництво рамі

Бемерія снігова (Boehmeria nivea), рамі (англ. ramie від малай. rami)[1] — вид рослин роду Boehmeria родини Кропивові.

Застосування[ред. | ред. код]

Волокно рамі має значну міцність, перевершуючи за характеристиками прядиво й льон. Воно майже не піддається гниттю. Використовується для канатів, тканин (у минулому — парусини). Завдяки схожості з шовком може застосовуватися для вироблення дорогих матерій.

Характеристики[ред. | ред. код]

Опір: Рамі Прядиво Льон Шовк Бавовна
розтяганню, % 100 36 25 13 12
розриву, % 100 75 66 400 100
крученню, % 100 95 80 600 400
Фізико-хімічні властивості
Целюлоза (% від маси) Лігнін (% від маси) Геміцелюлоза (% від маси) Пектин (% від маси) Віск (% від маси) Мікрофібрилярний кут (°) Вміст вологи (% від маси) Густина (г/см3)
68,6 — 76,2 0,6 — 0,7 13,1 — 16,7 1,9 0,3 7,5 8,0 1,50
Джерело:[2]
Механічні властивості необробленого волокна
Діаметр (мм) Руйнівне навантаження (Н) Границя міцності на розрив (МПа) Опір розтяганню (%)
0,034 0,467 560 0,025
Джерело:[3]

Історія[ред. | ред. код]

Волокна рамі є одним з найдавніших матеріалів, використовуваних людиною. Наприклад, рештки їх були виявлені в тканинах зі скіфського поховання початку ІІІ ст. до н. е. у Великому Рижанівському кургані (біля села Рижанівка під Києвом)[4].

Вирощування[ред. | ред. код]

Тканина з рамі

Рамі є одною з найстаріших вирощуваних прядивних культур, вона використовується вже 6 тис. років. Використовують як її луб'яні волокна, так і флоему — останню для текстильного виробництва. Як правило, врожай збирають 2-3 рази на рік, але за умови сприятливих погідних умов врожай можуть збирати до 6 разів на рік[5].

Збирають рамі, коли надходить час цвітіння, або незадовго перед ним: зрілість проявляється сповільненням зросту і збільшенням обсягу волокон. Стебла зрізають під корінь чи обламують. Зламана серцевина стебел робить можливим зняття первинної кори прямо на місці збору[5].

Зібрані стебла, ще свіжі, піддають декортикації, тобто відділяють первинну кору від костриці. Якщо сировина висохла, зробити це буде значно трудніше. Видобуті волокна лубу якомога швидше висушують, щоб уникнути їх пораження бактеріями і грибками[5].

Кількість зібраної сировини — від 3,4 до 4,5 тонн сухої ваги з гектара кожен рік. З 4,5 тонн виходить 1 600 кг сухого недегумованого волокна. Втрата ваги під час дегумування може становити до 25 %, залишаючи 1 200 кг кінцевого продукту[5].

Видобування волокна проходить в три етапи. На першому знимають зі стебел первинну кору, вручну чи машиною, цей процес відомий як декортикація («м'яття»). Коли кора знята, її тіпають, щоб видалити більшу частину зовнішнього шару, паренхіму в луб'яному шарі, і частину клейких речовин і пектинів. Нарешті, позосталий луб миють, сушать і піддають дегумуванню — для отримання прядивного волокна[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «ramie», entry, p. 156, vol. 13, The Oxford English Dictionary, 2nd ed., Oxford: Oxford University Press, 1989, ISBN 0-19-861225-7.
  2. A. K. Mohanty; M. Misra; G. Hinrichsen. (2000). Biofibers, biodegradable polymers and biocomposites: An overview. Macromol. Mater. Eng. 276-277 (1): 1–24. doi:10.1002/(SICI)1439-2054(20000301)276:1<1::AID-MAME1>3.0.CO;2-W. 
  3. Koichi Goda; MS Sreekala; Alexandre Gomes; Takeshi Kaji; Junji Ohgi (2006). Improvement of plant based natural fibers for toughening green composites -- Effect of load application during mercerization of ramie fibers. Composites, Part A: Applied Science and Manufacturing 37: 2213–2220. doi:10.1016/j.compositesa.2005.12.014. 
  4. [1] Бредис Н. Ю. Исследование скифского текстиля (нач. III в. до н. э.) из Большого Рыжановского кургана
  5. а б в г д Beda Ricklin Swicofil AG Textile Services. Swicofil. Swicofil. Процитовано 2013-11-09.