Рангіроа
Рангіроа | |
---|---|
Rangiroa | |
Географія | |
15°07′ пд. ш. 147°38′ зх. д. / 15.117° пд. ш. 147.633° зх. д.Координати: 15°07′ пд. ш. 147°38′ зх. д. / 15.117° пд. ш. 147.633° зх. д. | |
Місцерозташування | Французька Полінезія, Тихий океан |
Акваторія | Тихий океан |
Група островів | архіпелаг Туамоту |
Площа | 79 км² |
Довжина | 80 км |
Ширина | 5—32 км |
Найвища точка | 12 м |
Країна | |
Франція | |
Адм. одиниця | Туамоту |
Населення | 2567 (2012) |
Відкрито | 18 квітня 1616 |
Вебсайт | www.discover-rangiroa.com |
Рангіроа у Вікісховищі |
Рангіроа (фр. Rangiroa) — найбільший атол архіпелагу Туамоту у Французькій Полінезії). Лежить за 355 км від Папеете, столиці Французької Полінезії на острові Таїті.
Сумарна площа 415 невеликих острівців атола, або моту, дорівнює 79 км². Лагуна займає площу 1446 км² і має довжину 80 км і ширину від 5 до 32 км.
Імовірно, атол Рангіроа був заселений ще в X столітті. На атолі збереглася велика кількість споруд, побудованих стародавніми полінезійцями (наприклад, марае — церемоніальні майданчики). Приблизно в 1560 році на острові сталося стихійне лихо, внаслідок якого знищено поселення на західній стороні атола. До XVII століття відноситься період розквіту економіки Рангіроа, який тривав до 1770-х років, коли воїни острова програли воїнам атола Анаа. В результаті значна частина мешканців була вбита або полонена, поселення знищені.
Європейським першовідкривачем Рангіроа став Віллем Корнеліс Схаутен, що помітив атол у 1616 році. У 1722 році проходив повз острів голландський мандрівник Якоб Роггевен.
Острови Рангіроа, Тікехау, Матаіва і Макатеа утворюють комуну Рангіроа, яка входить до складу адміністративного підрозділу Туамоту-Гамб'є.
Острів або риф | Площа суші, км² |
Площа лагуни, км² |
Населення, чол. (2007) |
Адміністративний центр |
---|---|---|---|---|
Рангіроа | 79 | 1 446 | 2438 | Тіпута |
Тікехау | 20 | 400 | 507 | Тухерахера |
Матаіва | 16 | 25 | 204 | Папуа |
Макатеа | 24 | — | 61 | Моуту |
Комуна Рангіроа | 139 | 1 871 | 3210 | Тіпута |
У поселенні Типута розташовані органи місцевого самоврядування округу Рангіроа. Найбільші поселення — Аватору (Avatoru) і Тіпута (Tiputa). У 2007 році населення острова — 2438 осіб.
У середині XIX століття на Рангіроа з'явилися перші католицькі місіонери, які в 1865 році висадили на острові кокосову плантацію. Відтоді основним заняттям жителів стало виробництво копри, обсяг якого значно впав останніми роками. Розвивається рибальство. Розвинений туризм. У 1965 році для розвитку туризму на моту Аватору відкрили злітно-посадкову смугу. Поселення з'єднані між собою заасфальтованою дорогою.
- Інформація про острів (фр.)
- Атол Рангіроа (фр.)