Рандомізований експеримент

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Рандомізований експеримент (англ. Randomized experiment) —— це експеримент, що забезпечує більшу надійність та валідність статистичних оцінок впливу явищ, що досліджуються. Висновки базовані на рандомізації є особливо важливими при плануванні експерименту та при формуванні експериментальних груп.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

В статистичній теорії планування експериментів, рандомізація включає випадковий розподіл об'єктів експерименту між досліджуваними групами. Наприклад, якщо експеримент порівнює нові ліки із стандартними, тоді пацієнти повинні бути розподілені випадковим чином між двома групами: групою, що приймає нові ліки та контрольною групою, що приймає стандартні ліки. Рандомізація зменшує зміщення урівнюючи інші фактори, які не можуть бути явно враховані при плануванні експерименту (відповідно до закону великих чисел).

Рандомізація дослідження в клінічних випробуваннях породжує етичні проблеми. У деяких випадках, рандомізація зменшує можливості щодо лікування хворих.

Історія[ред. | ред. код]

Рандомізовані експерименти поширилися у психології та освіті наприкінці 19 століття завдяки винахіднику рандомізованого експерименту Чарльзу Пірсу[1][2][3][4], хоча є відомості, що рандомізовані експерименти застосовувалися і раніше[5][6]. Поза психологією та освітою, рандомізовані експерименти були популяризовані Рональдом Фішером у його книзі "Статистичні методи для дослідників" (англ. Statistical Methods for Research Workers), що також впровадило додаткові принципи планування експерименту.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Charles Sanders Peirce and Joseph Jastrow (1885). On Small Differences in Sensation. Memoirs of the National Academy of Sciences 3: 73–83.  http://psychclassics.yorku.ca/Peirce/small-diffs.htm
  2. Hacking, Ian (September 1988). Telepathy: Origins of Randomization in Experimental Design. Isis 79 (3): 427–451. JSTOR 234674. MR 1013489. doi:10.1086/354775. 
  3. Stephen M. Stigler (November 1992). A Historical View of Statistical Concepts in Psychology and Educational Research. American Journal of Education 101 (1): 60–70. doi:10.1086/444032. 
  4. Trudy Dehue (December 1997). Deception, Efficiency, and Random Groups: Psychology and the Gradual Origination of the Random Group Design. Isis 88 (4): 653–673. PMID 9519574. doi:10.1086/383850. 
  5. Neuhauser, D; Diaz, M (2004). Daniel: using the Bible to teach quality improvement methods. Quality and Safety in Health Care 2004 13 (2): 153–155. PMC 1743807. PMID 15069225. doi:10.1136/qshc.2003.009480. 
  6. Angrist, Joshua; Pischke Jörn-Steffen (2014). Mastering 'Metrics: The Path from Cause to Effect. Princeton University Press. с. 31.