Рання кирилиця

Кириличні абетки

Слов'янські:
Білоруська
Болгарська
Сербська
Македонська
Російська
Українська
Чорногорська
Неслов'янські:
Казахська
Киргизька
Монгольська
Таджицька
Історичні:
Старослов'янська абетка
Румунська кирилиця
Молдовська абетка
* Зазначені тільки офіційні алфавіти держав-членів ООН. Детальніше тут.

Старослов'янська абетка — перша кирилична абетка з 45 букв, створена приблизно в IX столітті для запису старослов'янської і згодом церковнослов'янської мов. Також буквар цієї абетки.

Кирилиця походить від грецького статутного письма, з додаванням букв для передачі звуків, відсутніх в грецькій мові. З моменту свого створення в Першому Болгарському царстві кирилиця адаптувалася до мовних змін, і в результаті численних реформ в кожній мові вона набула своїх відмінностей. Різні версії кирилиці використовуються в Східній Європі, а також Центральній та Північній Азії. Як офіційне письмо вперше була прийнята в Першому Болгарському царстві.

Таблиця[ред. | ред. код]

№	Юнікод	Назва	Трансліт
1	А а	аꙁъ	a
2	Б б	бѹкꙑ	b
3	В в	вѣдѣ	w
4	Г г	глаголь	g
5	Д д	добро	d
6	Є є	ѥсть	e
7	Ж ж	живѣтє	ž
8	Ѕ ѕ	sѣлѡ	dz
9	Ꙁ ꙁ	ꙁємлꙗ	z
10	И и	ижє	i
11	І і / Ї ї	ижєи	i
12	Ꙉ Ꙉ¹	Ꙉерьвь	gj
13	К к	какѡ	k
14	Л л	людиѥ	l
15	М м	мꙑслєтє	m

№	Юнікод	Назва	Трансліт
16	Н н	нашь	n
17	О о	онъ	o
18	П п	покои	p
19	Р р	рьци	r
20	С с	слово	s
21	Т т	тврьдо	t
22	Ѹ ѹ/Ꙋ	ѹкъ	u
23	Ф ф	фрьтъ	f
24	Х х	хѣръ	x
25	Ѡ ѡ	ѡмєга	o
26	Ѿ ѿ	ѿ	ot
27	Ц ц	ци	c
28	Ч ч	чрьвь	č
29	Ҁ ҁ	ҁоппа	q
30	Ш ш	ша	š

№	Юнікод	Назва	Трансліт
31	Щ щ	ща(шта)	št
32	Ъ ъ	ѥръ	ŭ
33	Ꙑ ꙑ	ѥрꙑ	ū
34	Ь ь	ѥрь	ĭ
35	Ѣ ѣ	ꙗть	æ
36	Ю ю	їотированъ ѹкъ	ju
37	Ꙗ ꙗ	їотированъ аꙁъ	ja
38	Ѥ ѥ	їотированъ ѥсть	je
39	Ѧ ѧ	ѭсъ малъ	ę
40	Ѫ ѫ	ѭсъ вєликъ	ǫ
41	Ѩ ѩ	їотированъ ѭсъ малъ	ję
42	Ѭ ѭ	їотированъ ѭсъ вєликъ	jǫ
43	Ѯ ѯ	ѯї	ks
44	Ѱ ѱ	ѱї	ps
45	Ѳ ѳ	ѳита	θ
46	Ѵ ѵ	ѵжица	ü