Перейти до вмісту

Раннє християнство

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Раннє християнство
Період1 Редагувати інформацію у Вікіданих325 Редагувати інформацію у Вікіданих
Є частиноюісторія християнства Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Раннє християнство у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих


Іхтіо, один з перших християнських символів

Ра́ннє христия́нство — період в історії християнства починаючи із смерті Ісуса Христа (приблизно на початку 30-х років I століття) до Першого Вселенського Собору в Нікеї (325 р.). Іноді термін «раннє християнство» вживається в більш вузькому сенсі християнства апостольського століття. Більшість з них були юдео-християнами.

Християнство виникло в римській провінції Юдея в I столітті н. е. В його основі лежали віра в Ісуса Христа і євангельська діяльність його учнів.[1]

Основні події

[ред. | ред. код]
Навернення Савла на шляху в Дамаск (1601), Караваджо

Гоніння на християн

[ред. | ред. код]

Переслідування за віру фарисеями та римлянами.

Зв'язок з юдаїзмом

[ред. | ред. код]
Докладніше: Юдеохристиянство

Виділення християнства як особливої​​, відмінної від юдаїзму, релігії супроводжувалася конфліктами, які супроводжувались протягом кількох десятиліть як з традиційним юдаїзмом того часу, так і всередині самої християнської громади[3]. Безсумнівно схожість деяких ідей, вірувань та культових практик раннього християнства та сучасних йому апокаліптичних течій в палестинському юдаїзмі, таких як ессени.[1] Тим не менш, прямий зв'язок перших християн з громадами, подібними до Ессенів, залишається недоведеним. Серед дослідників немає також єдиної точки зору на те, якою мірою ранньохристиянська проповідь відтворює керигми Самого Ісуса[4].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Мозговий, І. П. (2011). Утвердження християнства (І–ІІ ст. н.е.): античні писемні джерела (PDF) (укр.). Суми: ДВНЗ "УАБС НБУ". с. 7—25. ISBN 978-966-8958-80-9.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  2. Балух, В. О. (2005). Історія Стародавнього Риму: Навч. посібник для студ. вищ. навч. закл (укр.). Чернівці: Книги — ХХІ. ISBN 966-8653-23-8.
  3. Формально, остаточний поділ відбувся з «виключення християн із синагогального життя після 70 р.» (С. Аверинцев, енцикл. стаття «Християнство», Софія — Логос. Словник , Київ, 2006. — С. 484). Прокляття єретиків (біркат ха-мінім [Архівовано 20 жовтня 2011 у Wayback Machine.]), прийняте на Синедріоні в Явні близько 90 р., можливо відноситься і до християнських юдеїв. Однак інтерпретація біркат ха-мінім як «прокляття християнам» піддається останнім часом серйозній критиці (див., наприклад, Boyarin, D. 'Justin Martyr Invents Judaism', Church History, 70, 2001, pp. 427—461).
  4. Джеймс Д. Данн. Єдність та різноманіття в Новому Завіті. — М. : ББІ, 1999.

Посилання

[ред. | ред. код]