Раппопорт Павло Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Павло Олександрович Раппопорт
Павел Александрович Раппопорт
Народився 16 (29) червня 1913(1913-06-29)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер 11 вересня 1988(1988-09-11) (75 років)
Ленінград, Російська РФСР
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяСРСР СРСР
Діяльність історик, археолог
Alma mater Ленінградський інженерно-будівельний інститут
Сфера інтересів історія, археологія
Заклад Інститут історії матеріальної культури РАН і Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені І. Ю. Рєпіна
Науковий ступінь доктор історичних наук
Аспіранти, докторанти Lyudmila Khrushkova[d]

Павло́ Олекса́ндрович Раппопо́рт (нар. 16 (29) червня 1913(19130629) — пом. 11 вересня 1988) — радянський археолог, історик, мистецтвознавець, доктор історичних наук.

Біографія[ред. | ред. код]

Павло Раппопорт народився в Санкт-Петербурзі.

У 1937 році завершив навчання в Ленінградському інженерно-будівельному інституті.

Працював у Ленінградському відділенні Інституту археології АН СРСР і одночасно викладав історію архітектури у Ленінградському інституті живопису, скульптури та архітектури імені І. Рєпіна.

Раппопорт вивчав проблеми історії і археології монументальної архітектури Київської Русі та Великого князівства Московського.

Праці[ред. | ред. код]

Павло Раппопорт автор низки фундаментальних наукових праць із питань фортечного та храмового давньоруського зодчества.

У 19601961 роках він проводив обстеження давньоруських фортець, про що розповів у монографії «Военное зодчество западно-русских земель X—XIV веков» (1967).

  • Очерки по истории русского военного зодчества Х-XIII вв. М.; Л., 1956. (рос.)
  • Раппопорт П. А., Древние русские крепости. — М.: Наука, 1965. — 88 с. — (Из истории мировой культуры). — 4000 экз. (обл.) (рос.)
  • Раппопорт П. А., Древнерусская архитектура. — М.: Наука, 1970. — 144 с. — (Научно-популярная серия). — 30 000 экз. (обл.) (рос.)
  • О местоположении смоленского города Заруба. 1972. (рос.)
  • Трубчевск. 1973. (рос.)
  • Раппопорт П. А., Древнерусское жилище. — Л.: Наука, 1975. — 180 с. — (Археология СССР. Свод археологических источников. Выпуск Е1-32). (обл.) (рос.)
  • Раппопорт П. А., Смирнова А. Т. Архитектурные достопримечательности Смоленска. — М.: Московский рабочий, 1976. — 96 с. — 30 000 экз. (обл.) (рос.)
  • Воронин Н. Н., Раппопорт П. А., Зодчество Смоленска XII—XIII вв.. — Л.: Наука. Ленингр. отд-ние, 1979. — 416 с. — 17 100 экз. (в пер.) (рос.)
  • Раппопорт П. А., Русская архитектура Х-XIII вв.: Каталог памятников. — Л.: Наука, 1982. — 136 с. — (Археология СССР. Свод археологических источников. Выпуск Е1-47). — 5000 экз. (обл.) (рос.)
  • Раппопорт П. А., Зодчество Древней Руси. — Л.: Наука, 1986. — 160 с. — (Из истории мировой культуры). — 100 000 экз. (обл.) (рос.)
  • Раппопорт П. А., Древнерусская архитектура. — СПб.: Стройиздат, 1993. — 288 с. — 10 000 экз. — ISBN 5-274-00981-6. (в пер.) (рос.)
  • Раппопорт П. А., Строительное производство Древней Руси X—XIII вв.. — СПб.: Наука, 1994. — 160 с. — 5000 экз. — ISBN 5-02-027357-0. (обл.) (рос.)
  • Раппопорт П. А., Архитектура средневековой Руси: Избранные статьи. — СПб.: Лики России, 2013. — 328 с. — 500 экз. — ISBN 978-5-87417-438-5. (в пер.) (рос.)

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]