Рассел Мінс
Рассел Мінс | |
---|---|
Народився | 10 листопада 1939[2][3][4] Пайн-Ридж |
Помер | 22 жовтня 2012[1][2][…] (72 роки) Поркюпайн, Шеннон, Південна Дакота, США ·рак стравоходу |
Країна | США |
Діяльність | актор, музикант, автобіограф, кіноактор, політик, актор озвучування, телеактор, антивоєнний активіст, політичний активіст, письменник |
Галузь | актор, активізм[5], політика[5], акторське мистецтво[5], музика[5] і література[5] |
Alma mater | San Leandro High Schoold |
Знання мов | англійська[6][7] і Лакота (мова) |
Членство | Рух американських індіанців |
Роки активності | з 1968 |
Magnum opus | Покахонтас і Thomas and the Magic Railroadd |
Партія | Лібертаріанська партія США |
Брати, сестри | Lorelei DeCora Meansd |
Діти | Татанка Мінсd |
IMDb | ID 0575184 |
Сайт | russellmeans.com |
Рассел Чарлз Мінс (англ. Russell Charles Means; 10 листопада 1939 — 22 жовтня 2012) — американський актор, громадський діяч, борець за права індіанців.
Рассел Мінс, індіанець оглала-сіу за походженням, народився 1939 року в Поркюпайні, Південна Дакота в резервації Пайн-Ридж.[8] 1942 року разом зі своєю сім'єю він переїхав до області затоки Сан-Франциско, де згодом зв'язався зі злочинністю і почав зловживати алкоголем. Його життя круто змінилася 1968 року, коли він приєднався до Руху американських індіанців (РАІ). Натхненний войовничим духом організації, Мінс заснував друге відділення РАІ в Клівленді і пізніше, 1970 року, під час святкування Дня подяки скоїв зіткнення в Плімуті. 1972 року він брав участь у захопленні будівлі Бюро у справах індіанців у Вашингтоні, внаслідок якого втрачено багато конфіденційних документів.
Широкого розголосу набув інцидент 1973 року, коли Мінс і група озброєних активістів чисельністю від 200 до 300 осіб захопили селище Вундед-Ні в резервації Пайн-Ридж, заявивши, що вони встановлюють у ньому традиційне незалежне племінне правління. Протистояння переросло в 71-денний збройний конфлікт із поліцією, армією і ФБР, внаслідок якого 120 протестувальників-індіанців, що залишилися в живих, склали зброю, повіривши обіцянкам влади поліпшити умови проживання корінних жителів.
1974 року Мінс висунув свою кандидатуру на посаду президента племені оглала-сіу на противагу Діку Вілсону[en]. Хоча підрахунки показали, що Вілсон набрав на дві сотні голосів більше, Мінс стверджував, що результат сфальсифіковано. Офіційне розслідування показало правоту Мінса і призначило нові вибори, проте уряд Вілсона скасував цю постанову.
Подальші слухання у справі інциденту в Вундед-Ні розкрили низку фактів фальсифікацій і фальшивих свідчень з урядової сторони, внаслідок чого у вересні 1974 року Мінса виправдали. Згодом він ще не раз поставав перед судом, зокрема 1975 року за звинуваченням у вбивстві, проте його визнано невинним. Також він пережив низку замахів на своє життя.
У 1980-ті роки Рассел Мінс перейнявся ідеями паніндіанізму. Так, 1985 року, почувши по радіо про утиски сандиністською владою Нікарагуа індіанців племені міскіто[9], на чиїх землях почали створюватися сільськогосподарські кооперативи, Мінс вирушив до Нікарагуа для збору інформації щодо цієї проблеми.
Ліві кола США підтримували сандиністів, хоча визнавали «помилковими» деякі сторони їхньої політики щодо міскіто[10]. Рассела Мінса звинуватили в «екстремізмі» і «політичній короткозорості» і знову виключили з Руху американських індіанців, який на той час відмовився від попереднього радикалізму. Загалом Мінс шість разів виходив зі складу РАІ та повертався знову до лав цього руху.[11]
У грудні 2007 року з ініціативи Мінса індіанці племені лакота оголосили про свою незалежність від США, внаслідок чого виникла віртуальна держава — Республіка Лакота. Віртуальна республіка претендує на територію п'яти штатів — Північної і Південної Дакоти, Небраски, Вайомінгу і Монтани[12]. 2008 року Мінс знову балотувався на посаду президента племені оглала, набравши 2083 голоси, проте програв конкурентці Терезі Два Бики[en], яка набрала 2443 голоси[13].
В останні роки життя Рассел Мінс страждав від раку горла.[14]
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
1992 | ф | Останній з могікан | The Last of the Mohicans | Чингачгук |
1994 | ф | Караван на схід | Wagons East | вождь |
1994 | ф | Природжені вбивці | Natural Born Killers | старий індіанець |
1995 | тф | Buffalo Girls | Сидячий Бик | |
1995 | мф | Покахонтас | Pocahontas | Поухатан (озвучення) |
1996 | с | Вокер, техаський рейнджер | Walker, Texas Ranger | Лютер-Залізна сорочка (Епізод: "Plague") |
1997 | ф | Пісня про Гаявату | The Song of Hiawatha | Муджеквіс |
1998 | с | Детектив Неш Бріджес | Nash Bridges | Декстер Бердсонг (Епізоди: "Downtime" та "Lady Killer") |
1998 | мф | Покахонтас 2 | Pocahontas II: Journey to a New World | Поухатан (озвучення) |
2000 | мф | Томас і чарівна залізниця | Thomas and the Magic Railroad | Біллі Два Пір'я (озвучення) |
2001 | ф | Cowboy Up | Джо | |
2002 | ф | 29 пальм | 29 Palms | вождь |
2004 | ф | Останній кадр | The Last Shot | у ролі самого себе |
2004 | с | Угамуй свій запал | Curb Your Enthusiasm | Блукаючий ведмідь (Епізод: "Wandering Bear") |
2005 | с | На Захід | Into the West | Старий лис (3 епізоди) |
2007 | ф | Слідопит | Pathfinder | Слідопит |
2012 | ф | Tiger Eyes | Віллі Ортіс | |
2013 | с | Банші | Banshee | Бенджамін Лонгшедоу (4 епізоди) |
1997 року він випустив автобіографічну книгу «Where White Men Fear to Tread» («Куди боїться ступити біла людина»). Мінс проявив себе й на музичному терені, випустивши альбом Electric Warrior.
Мінс одружувався п'ять разів; чотири перших його шлюби завершилися розлученнями. Загалом у нього десять дітей. Його останньою дружиною стала Перл Деніел-Мінс, яка залишалася з ним до останніх хвилин його життя[15].
- ↑ а б Russell Means, Indian activist, actor, dies at 72 — USA Today.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ а б в г д Czech National Authority Database
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Sirvaitis, Karen (1 вересня 2001). South Dakota. Lerner Publications. с. 68. ISBN 978-0-8225-4070-0.
- ↑ ETHNIC EXCLUSION IN NICARAGUA: ONGOING CHALLENGES TO DEMOCRATIC CONSOLIDATION. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 6 березня 2021.
- ↑ Miskitos and Sandinistas. Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 6 березня 2021.
- ↑ Рассел Минс. Архів оригіналу за 29 липня 2017. Процитовано 6 березня 2021.
- ↑ Рассел Минс - основатель виртуального государства Лакота (рос.). Подробности. 17.12.2009. Архів оригіналу за 18 лютого 2010. Процитовано 6 березня 2021.
- ↑ Oglala Sioux Tribe releases official election results. Indianz.Com (англ.). 19 листопада 2008. Процитовано 6 березня 2021.
- ↑ Рассел Минс говорит, что побеждает рак горла. Архів оригіналу за 11 вересня 2019. Процитовано 6 березня 2021.
- ↑ McLellan, Dennis (23 жовтня 2012). Russell Means dies at 72; American Indian rights activist, actor. Los Angeles Times (англ.). Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 6 березня 2021.
- Офіційний сайт Рассела Мінса [Архівовано 6 січня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- «Американці — це нові індіанці XXI століття». Інтерв'ю з Расселом Мінсом [Архівовано 11 квітня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- Орхан Джемаль (23 жовтня 2012). Настоящий Чингачгук. Известия. Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 9 травня 2016.