Рассихін Борис Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Борис Рассихін
Борис Рассихін
Особисті дані
Повне ім'я Борис Андрійович Рассихін
Народження 27 квітня 1937(1937-04-27)
  Москва, СРСР
Смерть 16 березня 2021(2021-03-16) (83 роки)
  Львів, Україна
Зріст 180 см
Вага 75 кг
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Позиція нападник, півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1969-88
1988-89
1989-90
СРСР «Шахтар» (Сталіно)
СРСР «Карпати» (Львів)
СРСР «Нафтовик» (Дрогобич)
76 (7)
52 (5)
89 (5)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце



1979—1981
1984—1985
1989
1990
1992
1998—1999
СРСР «Шахтар» (Червоноград)
СРСР «Нафтовик» (Дрогобич)
СРСР «Авангард» (Стрий)
СРСР «Буковина» (Чернівці)
СРСР «Прикарпаття» (Івано-Франківськ)
СРСР «Карпати» (Львів)
СРСР «Збруч» (Борщів)
Україна «Галичина» (Дрогобич)
Молдова «Веніта» (Липкани)
Звання, нагороди
Звання
Майстер спорту СРСР
Заслужений тренер України
Нагороди
майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Борис Андрійович Рассихін (рос. Борис Андреевич Рассихин; 27 квітня 1937, Москва, РРФСР — 16 березня 2021, Львів) — український радянський футболіст і футбольний тренер. Грав на позиціях — півзахисника, нападника.

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

Виріс у Черкізово, біля стадіону «Сталінець» (нині «Локомотив»), де знаходилася база «Шахтаря» Сталіно. Селекціонери «Шахтаря» зауважили гру молодого гравця, і 1956 року запросили до клубу. Коли 1963 року було засновано львівські «Карпати» був запрошений до їх складу. 21 квітня 1963 року дебютував у першому офіційному матчі за «Карпати» проти гомельського «Локомотива»[1]. Завершив свою ігрову кар'єру 1967 року в дрогобицькому «Нафтовику».

Борис Рассихін відійшов у засвіти 16 березня 2021 року у Львові, на 84-му році життя[2].

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

Після завершення футбольної кар'єри став працювати тренером «Шахтаря» (Червоноград). Потім тренував «Нафтовик» (Дрогобич) та «Авангард» (Стрий). У 1974—1978 і 1981—1983 роках допомагав тренувати львівські «Карпати» та «СКА-Карпати». Одним з найвідоміших його вихованців є Андрій Баль. Також керував «Прикарпаттям» (Івано-Франківськ). Після відродження 1989 року клубу «Карпати» (Львів) був запрошений на посаду головного тренера. Також тренував такі клуби, як «Буковина» (Чернівці), «Веніті» (Липкани, Молдова), «Збруч» (Борщів) і збірну ветеранів «Карпат»[3]. У 1992 році працював головним тренером «Галичини» (Дрогобич).

Родина[ред. | ред. код]

Одружений з гімнасткою Любов'ю Носиковою. Подружжя Рассихіних з сином мешкають у Львові, а дочка — в Угорщині[4]. 15 червня 2019 року, у Львові, поблизу Привокзального ринку, Любов Рассихіна загинула в ДТП. На вулиці Горської, водій мікроавтобуса «Мерседес», громадянин Азербайджану здійснив наїзд на жінку, коли та йшла на потяг. Від отриманих травм жінка померла на місці ДТП. Борис та Любов Рассихіни разом прожили майже 60 років[5]. Нещодавно Борис Андрійович також втратив сина[2].

Почесні звання та нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]