Рассихін Борис Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Борис Рассихін
Борис Рассихін.jpg
Особові дані
Повне ім'я Борис Андрійович Рассихін
Народження 27 квітня 1937(1937-04-27) (82 роки)
  Москва, РРФСР
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Позиція нападник, півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1956—1962 СРСР «Шахтар» (Сталіно) 76 (7)
1963—1964 СРСР «Карпати» (Львів) 52 (5)
1965—1967 СРСР «Нафтовик» (Дрогобич) 89 (5)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
СРСР «Шахтар» (Червоноград)
СРСР «Нафтовик» (Дрогобич)
СРСР «Авангард» (Стрий)
1979—1981 СРСР «Буковина» (Чернівці)
1984—1985 СРСР «Прикарпаття» (Івано-Франківськ)
1989 СРСР «Карпати» (Львів)
1998—1999 Молдова «Веніта» (Липкани)
Звання, нагороди
Нагороди
майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Борис Андрійович Рассихін (рос. Борис Андреевич Рассихин; нар. 27 квітня 1937, Москва, РРФСР) — український футболіст російського походження, півзахисник, нападник, футбольний тренер.

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

Виріс у Черкізово, біля стадіону «Сталінець» (нині «Локомотив»), де знаходилася база «Шахтаря» Сталіно. Селекціонери «Шахтаря» зауважили гру молодого гравця, і 1956 року запросили до клубу. Коли 1963 року було засновано львівські «Карпати» був запрошений до їх складу. 21 квітня 1963 дебютував у першому офіційному матчі за «Карпати» проти гомельського «Локомотива»[1]. Завершив свою ігрову кар'єру 1967 року в дрогобицькому «Нафтовику».

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

Після завершення футбольної кар'єри став працювати тренером «Шахтаря» (Червоноград). Потім тренував «Нафтовик» (Дрогобич) та «Авангард» (Стрий). У 1974—1978 і 1981—1983 роках допомагав тренувати львівські «Карпати» та «СКА-Карпати». Одним з найвідоміших його вихованців є Андрій Баль. Також керував «Прикарпаттям» (Івано-Франківськ). Після відродження 1989 року клубу «Карпати» (Львів) був запрошений на посаду головного тренера. Також тренував такі клуби, як «Буковина» (Чернівці), «Веніті» (Липкани, Молдова), «Збруч» (Борщів) і збірну ветеранів «Карпат»[2]. У 1992 р. працював головним тренером «Галичини» (Дрогобич).

Проживає у Львові з дружиною Любою Носиковою і сином, а дочка — в Угорщині[3].

Почесні звання та нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]