Ратко Янев

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ратко Янев
мак. Ратко Крстев Јанев
Ратко Јанев.pdf
Народився 30 березня 1939(1939-03-30)[1]
Санданський, Благоєвградська область, Болгарія
Помер 31 грудня 2019(2019-12-31)[1] (80 років)
Белград, Сербія
Країна Flag of Yugoslavia (1946-1992).svg СФРЮ
Flag of Serbia.svg Сербія
Діяльність фізик, викладач університету, фізик-теоретик, фізик-ядерник
Галузь фізика
Alma mater Белградський університет[2]
Знання мов німецька[3]
Заклад Белградський університет
Членство Македонська академія наук і мистецтв
Нагороди

Ратко Янев (мак. Ратко Јанев) (30 березня 193931 грудня 2019)[4] — македонський фізик-теоретик у галузі атомної фізики, член Македонської академії наук і мистецтв, дипломат.

Сфера наукових інтересів та тематика дослідницьких робіт охоплюють загальні проблеми квантової механіки, теорії атомних зіткнень (зокрема, опис непружних процесів зіткнення між атомними частинками), фізики іонізованих середовищ, фізики керованого термоядерного синтезу.

Життєпис[ред. | ред. код]

Ратко Кристев Янев (болг. Радко Кръстев Янев) народився 30 березня 1939 року в місті Санданський, Болгарія (Светий Врач, Пиринська Македонія, Третє Болгарське царство).[5] Після еміграції до Югославії закінчив середню школу у Скоп'є в 1957. Закінчив факультет електротехніки (кафедра технічної фізики) Белградського університету у 1963 році.

Наукова та педагогічна діяльність[ред. | ред. код]

У 1965 закінчив аспірантуру при Природничо-математичному факультеті Белградського університету. Працював у Інституті ядерних наук «Винча». Стажування у 1966–1967 роках проходив у Ленінградському державному університеті, де працював над дисертацією: «Процеси електронного захоплення у повільних атомних зіткненнях» під керівництвом професора В. О. Фока, яку захистив у 1968 році на Природничо-математичному факультеті Белградського університету.

З 1969 року керував аспірантами на Природничо-математичному факультеті Белградського університету. В 1970–1973 роках працював доцентом та викладав ядерну фізику на факультеті природничо-математичних наук Університету св. Кирила і Мефодія у Скоп'є, продовжуючи викладати теоретичну фізику на посаді професора Белградського університету. Як професор «за запрошенням», читав лекції в університетах Європи (Париж, Бордо, Орхус, Стокгольм, Москва, Лондон, Дархем, Брюссель, Левен), Америки (Боулдер, Ноксвілл, Принстон), Японії (Нагоя, Токіо, Осака) та Китаю (Пекін, Шанхай, Сіань, Ченду).

У 1972 завершив роботу у Інституті ядерних наук «Винча» та перейшов у Інститут фізики в Белграді, де працював до 1987 року. Співпрацював з провідними науково-дослідними установами світу: Паризькою обсерваторією в Медоні, Фізичним інститутом у Москві, Курчатовським інститутом в Москві, Петербурзьким університетом, Лабораторією атомних зіткнень в Левені, Лабораторією фізики плазми в Принстоні, Національною лабораторією в Оук-Ридж, Національним інститутом з досліджень термоядерного синтезу[en] в Японії, Юліхським дослідницьким центром у Юліху, Інститутом прикладної фізики та математики в Пекіні.

Протягом 1988-1999 керував однією з програм досліджень контрольованого термоядерного синтезу в Міжнародному агентстві з атомної енергії (МАГАТЕ)[5] Завдяки заслугам в галузі атомної фізики і високій репутації у науковій спільноті був обраний членом «Ради з зіткнень» Європейського фізичного товариства[en] у 1993-1997 роках.

7 жовтня 1988 року був обраний позаштатним членом Македонської академії наук і мистецтв. 16 жовтня 2000 за видатний внесок у розвиток македонської та світової науки був обраний її постійним членом.

У 2002-2004 роках працював у Юліхському дослідницькому центрі і у 2004 результати його роботи були відзначені Премією Олександра фон Гумбольдта.

Дипломатична діяльність[ред. | ред. код]

Після утворення незалежної Республіки Македонія був її представником у МАГАТЕ та одним з перших міжнародних посадовців від Македонії у міжнародних установах ООН. Завдяки його зусиллям Республіка Македонія приєдналась до Міжнародного агентства з атомної енергії в 1993 році.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  2. http://manu.edu.mk/teams/d-r-ratko-janev/
  3. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  4. Почина академик Ратко Јанев. Вечер (македонська). 1 січня 2020. Процитовано 4 лютого 2020. 
  5. а б Preminuo fizičar Ratko Janev. N1 Beograd (сербська). 9 січня 2020. Процитовано 4 лютого 2020. 

Посилання[ред. | ред. код]