Ратов Андрій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ратов Андрій Іванович
Народився 2 вересня 1893(1893-09-02)
Уржумський повітd, Вятська губернія, Російська імперія
Помер 30 червня 1978(1978-06-30) (84 роки)
Одеса, Українська РСР, СРСР
Поховання Друге Християнське кладовище (Одеса)
Діяльність педагог
Учасник Перша світова війна, Битва на озері Хасан, Громадянська війна в Росії, Радянсько-фінська війна, Вторгнення СРСР до Польщі (1939) і німецько-радянська війна
Військове звання Радянська гвардія і генерал-майор
Партія КПРС
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Червоного Прапора Орден Кутузова орден Суворова 2 ступеня орден Кутузова II ступеня орден Богдана Хмельницького 2 ступеня орден Богдана Хмельницького медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За оборону Кавказу» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За взяття Будапешта» медаль «За взяття Відня» Медаль «За визволення Белграда» медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії» медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» медаль «50 років Збройних Сил СРСР» медаль «60 років Збройних Сил СРСР» медаль «У пам'ять 800-річчя Москви» Cross of St. George 2nd class Cross of St. George 3rd class Cross of St. George 4th class Георгіївська медаль HUN Order of Merit of the Hungarian People's Republic BAR.png

Андрій Іванович Ратов (2 вересня 1893 — 30 червня 1978) — радянський військовий. Учасник Великої Вітчизняної війни. Герой Радянського Союзу (1943). Гвардії генерал-майор.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 2 вересня 1893 року в селі Чирикова нині Уржумского району Кіровської області в селянській родині. З дитинства жив у місті Одесі. Закінчив 8 класів. До призову на військову службу працював шевцем.

В армії А. І. Ратов з 1918 року. Учасник 1-ї світової і громадянської воєн. У 1925 році закінчив артилерійську школу. Брав участь у збройному конфлікті біля озера Хасан, вторгненні в Польщу і Радянсько-фінській війні.

На фронтах Великої Вітчизняної війни з червня 1941 року. Командир 4-го гвардійського гарматного артилерійського полку 9-ї артилерійської дивізії 1-ї гвардійської армії Південно-Західного фронту гвардії полковник А. І. Ратов в період оборонних боїв на річці Міус в лютому 1943 року вміло керував вогнем свого полку, чим сприяв утриманню зайнятих позицій.

Звання Героя Радянського Союзу присвоєно указом Президії Верховної Ради СРСР від 7 березня 1943 року.

З квітня 1943 року й до кінця війни полковник Ратов — командир 9-ї артилерійської дивізії прориву Резерву Головного Командування на Південно-Західному і 3-му Українському фронтах. Учасник ІзюмБарвінківської, Донбаської, Запорізької, Никопольсько-Криворізької, Березнеговато-Снігурівської, Одеської, Ясько-Кишинівської, Бухарестсько-Арадської, Белградської, Будапештської наступальних і Балатонської оборонної, Віденської наступальної операцій. До Перемоги його дивізія іменувалася Запорізька Червонопрапорна ордена Суворова 9-а артилерійська дивізія прориву РГК, 15 раз вона називалася в наказах Верховного Головнокомандувача.

У 1946 генерал-майор артилерії А. І. Ратов закінчив Вищі артилерійські курси при Військовій академії імені Ф. Е. Дзержинського. Служив на командних посадах в Радянській армії. В запас звільнився в 1953 році з посади заступника командувача артилерією Таврійського військового округу. З 1955 року генерал-майор А. І. Ратов у відставці. Жив в Одесі. Помер 30 червня 1978 року. Похований в Одесі на 2-му Християнському кладовищі.

Нагороди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]