Рафаелло Джованьйолі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рафаелло Джованьйолі
Raffaello Giovagnoli
Рафаэлло Джованьоли.jpg
Народився 13 травня 1838(1838-05-13)
Італія Рим, Італія
Помер 15 липня 1915(1915-07-15) (77 років)
Італія Рим, Італія
Громадянство
(підданство)
Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Національність італієць
Діяльність прозаїк, поет, драматург
Мова творів італійська
Жанр історичні романи, реалізм, поезія
Magnum opus «Спартак» (італ. Spartaco, 1874)

Рафаелло Джованьйолі у Вікісховищі?

Рафаелло Джованьйолі (італ. Raffaello Giovagnoli; 13 травня 1838, Рим15 липня 1915) — італійський письменник, гарібальдієць. Здобув славу романом «Спартак» (1874), яким відкрив великий цикл історичних романів з історії Римської імперії; проте, за винятком «Спартака» вони не мають великої художньої цінності.

Спартак (роман)[ред. | ред. код]

Головні позитивні якості «Спартака» — історизм та, особливо, пафос боротьби. Джованьйолі, знавець римської історії, належав до покоління італійської ліберально-буржуазної професури, яке почало свою діяльність в епоху воєн за об'єднання Італії. Це покоління було сповнене героїчно-революційними ідеями Джузеппе Гарібальді.

Джованьйолі вдало опрацював історію повстання Спартака — повстання пригнічених Римською імперією народностей; кінцевий ідеал Спартака у Джованьйолі — звільнення своєї батьківщини, Фракії, з-під влади Риму, — мотив, який для Джованьйолі не втратив актуальності (техніка конспірації в організації Спартака нагадує таку ж у італійських карбонаріїв).

У своїй поетиці Джованьйолі наслідує романтичну традицію. На нього мали сильній вплив Вальтер Скотт та Дюма-батько. Багато чим Джованьйолі зобов'язаний італійським романістам — М. д'Адзельо та Л. Капраніка (1821—1891).

Перекладений багатьма мовами, в Росії «Спартак» зазнав утисків цензури; до 1905 р. друкувався у сильно скорочених переробках як історико-пригодницький роман для юнацтва. Після 1905 р. видавався лівими видавництвами як твір революційної літератури нарівні з «Оводом» і «Записками Лоренцо Беноні», і лише після 1917 р. був виданий повністю.

За романом «Спартак» створено однойменний фільм (1926).

Бібліографія[ред. | ред. код]

Реалістичні романи:

  • Evelina, 1868;
  • Natalina. I drammi del lusso, 1878.
  • I racconti del maggiore Sigismondo, 1908.

Історичні романи:

  • Spartaco, 1874;
  • Opimia, 1875;
  • Plautilla, 1878;
  • Saturnino, 1879;
  • Faustina, 1881;
  • La guerra sociale. Aquilonia, 1884;
  • Messalina, 1885;
  • Benedetto IX, 1899;
  • Publio Clodio, 1905;

Поезія:

  • Peccata juventutis meae, 1883;

Драматичні твори:

  • Комедія «La moglie di Putifarre», 1876.
  • Історична драма «Marocia» (з часів Візантійської імперії), 1875.

Література[ред. | ред. код]

  • «Литературная знциклопедия». Т. З. М., 1930. — С.247—248;
  • «Литературный знциклопедический словарь». М., 1987. — С.594;
  • «История всемирной литературы». М., 1991. Т.7. — С.453.
  • Фріче В. М., «Литература эпохи объединения Италии», М., 1916
  • Russo Luigi, I narratori italiani contemporanei 1860—1926, Roma, 1926

Посилання[ред. | ред. код]