Рафаель Арош

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рафаель
Raphael
Зображення
Raphaël
Основна інформація
Повне ім'я Raphaël Haroche
Дата народження 7 листопада 1975(1975-11-07) (42 роки)
Місце народження Париж, Франція
Роки активності 3 1999
Країна Франція
Професія співак, автор-виконавець
Інструменти вокал, гітара, губна гармоніка
Жанр шансон, поп-рок, фолк, акустика
Лейбл EMI Music (France)
Нагороди
www.raphael.fm
Файли у Вікісховищі?

Рафаель Арош (Raphaël Haroche) — французький співак та автор-виконавець. Відомий під псевдонимом Raphaël.

Біографічні відомості[ред.ред. код]

Рафаель народився у сім'ї юристів. Його батько був росіянином, а мати аргентинкою. Ще у дитинстві він оволодів грою на фортепіано та гітарі. Його кумирами були Девід Боуї, Iggy Pop, Bob Dylan, Led Zeppelin, Джимі Хендрікс, Barbara а також легенди французької рок-музики гурт Téléphone.

У 24 роки він записав свій перший альбом «Hôtel de l'univers» (укр. «Готель світу»), який видає лейбл EMI Music (France). Першим синглом з цього альбому стала пісня «Cela Nous Aurait Suffi», на яку було зняте відео. Дебютний запис розходиться скромним тиражем у 65.000 екземплярів.

Швидкій послідовності і публічних виступів, в тому числі спільно з французькою співачкою Ванессою Параді.

Наступним успішним кроком в кар'єрі Ароша стала пісня «Sur La Route» (укр. «На дорозі») з наступного, вже другого альбому «La réalité» (укр. «Реальність»). Ця композиція була заспівана дуетои з відомим французьким співаком і композитором Жан-Луї Обером. La réalité виходить 22 квітня 2003-го року.

Однак, найбільш визнаним і успішним став третій альбом «Caravane». Для роботи над ним було запрошено багато талановитих музикантів. Ця нова платівка стала бестселером 2005 року у Франції — тираж склав понад мільйон екземплярів, за що від французької національної профспілки виробників фонограм була відзначена «алмазним диском» (фр. Disque de diamant)[1]. На церемонії нагородження престижної премії «Victoires de la musique», Рафаель переміг у трьох головних музичних номінаціях: «Найкращий співак», «Найкращий альбом» і «Пісня року» — «Caravane». На підтримку альбому був проведенний великий концертний тур по Франціі, Бельгії та Швейцарії, апофеозом якого стали три аншлагових виступи у паризькому залі «Le Zenith».

У вересні 2006 року, був виданий концертний альбом «Résistance à la nuit». Він складався з записів двох концертів: з «стандартного», електричного виступу у «Le Zenith», а також з акустичного виступу у «Théâtre Du Châtelet». «Résistance à la nuit» вийшов як на двух компакт-дисках так і на DVD.

Подвійний компакт-диск називається «La Nuit», в якому міститься найкраща пісня на попередньому альбомі Каравану, деякі з найуспішніших синглів, і пісні па Сесі n'est ООН прощайте на честь Інгрід Бетанкур.

На початку 2007 року, Арош гастролював з кількома іншими французькими музикантами, в тому числі Жан-Луї Обером, Cali, Алан Башунг, Даніель Дар і Річард Колінка. Загалом відбулося п'ять концертів: один в Лосен, два в Брюсселі і два в Парижі.

У період з листопада 2009-го і до квітня 2010-го, Рафаель готував новий альбом, який він бачив як «повернення в блюз, рок, а також у більш таємничі настрої». У студії йому допомогали гітарист Portishead Адріан Атлі, Альбін, Бенджамін Лебо (гурт Film), Адріан Белью та Слай Джонсон (Beat Box).

Нарешті 27 вересня 2010 виходить Pacific 231. На думку багатьох музичних оглядачів та критиків ця платівка стала найкращім альбомом Рафаеля.

Музична творчість[ред.ред. код]

Дискографія[ред.ред. код]

Студійні альбоми
Концертні альбоми

Примітки[ред.ред. код]

  1. meilleures ventes de 2005. Архів оригіналу за 2013-07-12. (фр.)

Посилання[ред.ред. код]