Рафальський Віталій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віталій Рафальський
Народився 5 вересня 1910(1910-09-05)
с. Іванчиці Старі, нині Рожищенський район, Волинська область
Помер 1941(1941)
Національність українець
Діяльність політик
Посада

OUN-B-01.svg провідник ОУН (б) Волині (1941), референт СБ Волині.

Organization of Ukrainian Nationalists-M.svg провідник ОУН Луцького повіту (08.1935-осінь 1936) та (осінь 1937 — 06.1938), військовий референт повітового проводу ОУН Луччини (19351938)
Попередник Микола Скоп'юк
Наступник Семен Поліщук
Партія Організація українських націоналістів
Батько Павло Рафальський
Мати Параска Рафальська

Віталій Рафальський (* 5 вересня 1910(19100905), с. Іванчиці Старі, Рожищенського району Волині — † 1941) — діяч ОУН Волині.

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1928 році разом з Іваном Скоп'юком та Ананієм Закоштуєм став одним з організаторів «Пласту» на Волині[1][2], а 1931 року — до ОУН. Організатор ОУН Луцького повіту, районний провідник ОУН у с. Іванчиці Старі, член Луцької повітової екзекутиви ОУН[3].

У липні 1930 року за дорученням Крайової екзекутиви ОУН виїжджав на територію Східної Галичини, де брав участь у розбудові осередків Організації та саботажній акції. Повернувся на Волинь у серпні того ж року[4].

У січні 1932 року брав участь у конференції членів ОУН Луччини поблизу села Лище[5].

У 1933 році очолював осередок ОУН у селі Іванчиці та обіймав посаду референта постачання[6].

З серпня 1935 р. до осені 1936 року очолював повітовий провід ОУН на Луччині, а з осені 1937 року знову повернувся на цю посаду, замінивши арештованого польською поліцією Миколу Скоп'юка, та перебував на ній до червня 1938 р[7][8].

Одночасно протягом 19361938 рр. виконував обов'язки військового референту Луцького повітового проводу ОУН.

На початку 1938 р. вступив у конфлікт з Семеном Поліщуком, який звинуватив його у роботі на польську поліцію, а у червні 1938 року організував замах, унаслідок якого Рафальський дістав тяжке поранення[9]. Згодом звинувачення проти Рафальського у співпраці з польською поліцією було спростовано, а його самого — виправдано[10].

У 1941 р. після початку німецько-радянської війни як співробітник СБ ОУН(б) переховував архів Управління НКВД у Луцьку[11].

Наприкінці червня — на початку липня 1941 року займався організацією набору курсантів до Відділу окремого призначенням ім. Є. Коновальця[12].

Згідно з спогадами Степана Семенюка 1941 року обіймав посаду обласного провідника Волині та референта СБ. Того ж року був арештований та розстріляний німецькою службою безпеки. Похований біля Луцька[13].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. О. Дарованець. Організаційний стан та діяльність Луцького повіту ОУН у 1937—1938 роках // Український визвольний рух. — Львів: Центр досліджень визвольного руху, 2003. — Збірник 1. — С. 46.
  2. П. Мірчук. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К.: Українська Видавнича Спілка, 2007. — С. 796.
  3. Там само.
  4. ДАРО. — Фонд бібліотеки. — Спр. 887. — Арк. 40зв.
  5. Там само. — Арк. 36зв.
  6. Там само. —Арк. 39-39зв.
  7. П. Мірчук. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К.: Українська Видавнича Спілка, 2007. — С. 796.
  8. О. Дарованець. Організаційний стан та діяльність Луцького повіту ОУН у 1937—1938 роках // Український визвольний рух. — Львів: Центр досліджень визвольного руху, 2003. — Збірник 1. — С. 47-48, 54.
  9. О. Дарованець. Організаційний стан та діяльність Луцького повіту ОУН у 1937—1938 роках // Український визвольний рух. — Львів: Центр досліджень визвольного руху, 2003. — Збірник 1. — С. 48.
  10. П. Мірчук. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К.: Українська Видавнича Спілка, 2007. — С. 796.
  11. С. Мечник. У боротьбі проти московської агентури. — Мюнхен, 1980. — С. 34.
  12. С. Музичук, І. Марчук. Луцький вишкільний курінь, 1941—1943 // Однострій. Військово-історичний журнал. — 2004. — № 8. — С. 29.
  13. http://www.memorial.kiev.ua/genocyd-ukrajinciv/koncentracijni-tabory/1141-stepan-semenjuk-zamist-shchodennyka-vijna-1941-roku-zastala-mene-syrotoju-15-travnja-mojih-batkiv-druzhynu-brata-z-pjatyrichnym-myhasem-moskali-vyvezly-v-tjumensku-oblast.html

Література[ред. | ред. код]

  • Олександр Дарованець. Організаційний стан та діяльність Луцького повіту ОУН у 1937—1938 роках // Український визвольний рух. — Львів: Центр досліджень визвольного руху, 2003. — Збірник 1. — С. 45-57;
  • Петро Мірчук. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К.: Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1006 с. ISBN 966-410-001-3;
  • Степан Мечник. У боротьбі проти московської аґентури. — Мюнхен, 1980;
  • Сергій Музичук, Ігор Марчук. Луцький вишкільний курінь, 1941—1943 // Однострій. Військово-історичний журнал. — 2004. — № 8. — С. 28-35;

Посилання[ред. | ред. код]