Рахленко Леон Гдальєвич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рахленко Леон Гдальєвич
Leanid Rachlenka. Леанід Рахленка (1940).jpg
Народився 6 (19) вересня 1907
Тереховка, Добруський район, Білорусь
Помер 9 березня 1986(1986-03-09) (78 років)
Мінськ, Білоруська РСР, СРСР
Поховання
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність актор, театральний режисер, режисер
Alma mater Російський державний інститут сценічних мистецтв (1927)
Заклад Національний академічний театр імені Янки Купали
Партія ВКП(б)
Брати, сестри Q16514642?
У шлюбі з Ржецька Лідія Іванівна
Діти Q79447209? і Q17043965?
Нагороди

Могила Рахленко на Східному кладовищі Мінська.

Леон (Евель) Гдальєвич Рахленко (також Леонід Григорович; біл. Леон Гдальевіч Рахленка; 19071986) — радянський актор, театральний режисер, педагог. Народний артист СРСР (1966).

Біографія[ред. | ред. код]

Леон Рахленко народився 24 серпня 1907 року (за іншими джерелами — 23 серпня) в селі Тереховка (нині Добруського району, Гомельська область, Білорусь)

У 1924—1927 роках навчався в Ленінградському технікумі сценічних мистецтв (учень Л. С. Вівьєна і С. Е. Радлова).

У 1926—1927 роках — артист і асистент режисера Ленінградського робочого театру Пролеткульту. У 1927—1928 роках — художній керівник театральної робочої студії Київської Ради профспілок. У 1928—1929 роках — художній керівник робочої театральної самодіяльності текстильних фабрик в Клинцях (Брянська область)[1].

У 1929—1981 роках — актор і режисер (з 1935) (в 1938—1943 роках — завідувач художньою частиною) Білоруського драматичного театру ім. Я. Купали в Мінську. Режисерську діяльність почав під керівництвом Е. А. Мировича.

У 1956—1958 і 1967—1969 роках — художній керівник студії при театрі.

Член ВКП(б) з 1942 року.

Леон Рахленко помер 9 березня 1986 року в Мінську. Похований на Східному кладовищі.

Сім'я[ред. | ред. код]

Нагороди та звання[ред. | ред. код]

Театральні роботи[ред. | ред. код]

Актор[ред. | ред. код]

  • 1939 — «Хто сміється останнім» К. Кропиви — Горлохватський
  • 1955 — «Крила» А. Є. Корнійчука — Ромодан
  • 1959 — «Третя патетична» М. Ф. Погодіна — Гвозділін
  • 1959 — «Втеча з ночі» братів Тур — Косогоров
  • 1962 — «На всякого мудреця достатньо простоти» А. Н. Островського — Крутицький
  • 1962 — «Четвертий» К. М. Симонова — Він
  • «Макар Діброва» А. Е. Корнійчука — Макар Діброва
  • «Заметіль» Л. М. Леонова — Степан сироварів
  • «На дні» М. Горького — Бубнов
  • «Остання жертва» А. Н. Островського — Флор Федуловіч

Режисер[ред. | ред. код]

Фільмографія[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]