Рахів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рахів
Rahiv gerb.png
Герб Рахова
Панорамний вид на Рахів і річку Тиса
Панорамний вид на Рахів і річку Тиса
Рахів
Рахів на мапі України.
Рахів на мапі України.
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Закарпатська область
Район UKR Ра́хівський райо́н flag.gif Рахівський район
Рада Рахівська міська рада
Код КОАТУУ 2123610100
Засноване 1447
Перша згадка 910
Населення 15 430 (01.01.2016)[1]
Площа 5,68 км²
Поштові індекси 90600
Телефонний код +380-3132
Координати 48°03′13″ пн. ш. 24°12′58″ сх. д. / 48.05361° пн. ш. 24.21611° сх. д. / 48.05361; 24.21611Координати: 48°03′13″ пн. ш. 24°12′58″ сх. д. / 48.05361° пн. ш. 24.21611° сх. д. / 48.05361; 24.21611
Висота над рівнем моря 430 м
Водойма Річка Тиса, річечка Москва
День міста 29 вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Рахів
До обл./респ. центру
 - автошляхами 209 км
Міська влада
Адреса 90600, Закарпатська обл., Рахівський р-н, м.Рахів, вул. Миру, 34
Веб-сторінка http://rakhiv-mr.org/
Міський голова Медвідь Віктор Васильович

Commons-logo.svg Рахів у Вікісховищі

Рáхів (нім. Rachau, угор. Rahó, чеськ. Rachov);— місто, адміністративний центр Рахівського району Закарпатської області, на Гуцульщині. Розташоване у південо-східній частині Закарпатської області в гірській улоговині на висоті 430 м над рівнем моря — найвисокогірніше місто і районний центр в Україні. Найбільший перепад висот у Рахові між найнижчою (400 м) і найбільш високою (1200 м) вулицями. Завдяки географічному розташуванню, унікальній природі і самобутній гуцульській культурі Рахів відомий, як один із найпопулярніших туристично-рекреаційних центрів західної України. У місті працюють турбаза, готелі і ряд приватних будинків. У Рахові розташоване правління Карпатського біосферного заповідника.

Православна св. Духівська Церква

Назва[ред.ред. код]

Є декілька легенд і версій про походження назви міста. Вони пов'язані з рухом опришків, які нібито в цій місцевості рахували відібране у багатіїв добро та ділили його між бідняками. Інша версія: купці на шляху з Трансильванії та Угорщини до Галичини спинялися тут і рахували свої прибутки. Можливо, назва походить від власного імені Рах, який мав тут садибу. Українською Рахів, русинською Рахово, російською Рахов, угорською Rahó, словацькою Rachov, польською Rachów, румунською Rahău, німецькою Rauhau, на їдиш Рахев, Рахив.

Історія[ред.ред. код]

Датою заснування Рахова вважається 1447 рік, хоча письмова згадка про це поселення відома ще з 910 року. Одними з перших поселенців Рахова, напевне, були гуцули з Галичини — Мельничуки, Ворохти й інші. Селяни займалися вівчарством, рибальством, полюванням, бджолярством. Жили в курних хатах-колибах, згодом будували гуцульські хати-гражди.

У XIII ст. Угорщина повністю оволоділа гірськими районами Закарпаття. Поступово сюди стали прибувати та селитися тут угорські феодали.

Зазнав Рахів і татаро-монгольського поневолення. У 1241 році шістдесятитисячна орда хана Батия перейшла через Карпати в Угорщину. За період свого панування татаро-монголи вогнем і мечем спустошили та зруйнували майже всі міста й села.

Після відступу завойовників у Закарпаття повертаються угорські феодали. Після поразки у битві під Могачем у 1526 році Угорщина розпалася. Більша частина Закарпаття потрапила у васальну залежність від Туреччини, а решта території опинилась під владою Габсбургів. На початку XIV ст. зароджується опришківський рух. Рахівчани брали активну участь в загонах народних месників І.Пинті, Ф.Бойка, І.Пискливого, О.Довбуша, В.Баюрака, що грозою проносилися Карпатами.

За часів входження закарпатських земель до складу Австро-Угорщини сюди було переселено багато німецьких колоністів, за участі яких відбувалося становлення лісопереробної галузі. Величезним поштовхом до соціально-економічного розвитку цього краю стало будівництво залізниці до Рахова та Ясіня, яка була здана в експлуатацію 15 серпня 1895 року. Будували залізницю 16 тисяч італійців та спеціалістів з інших країн Європи.

У 1896 р. Рахів став повітовим містечком — центром Тисодолинянського повіту (округу) Марамороського комітату. З початку XX ст. відома печатка поселення — з зображенням голови оленя, оберненої в лівий геральдичний бік. Символіка цієї печатки базувалася на давнішій емблемі містечка, відомій ще з громадських печаток кінця XVIII століття, — зображенням оленя на повен зріст, оберненого праворуч.

У листопаді 1918 року рахівчани рішуче піднялися на боротьбу за визволення та возз'єднання краю з українським народом. 8 листопада 1918 року в с. Ясіня було утворено Гуцульську республіку на чолі з Степаном Клочураком, яка протрималася до травня 1919 року. 14 січня її війська, з боєм, визволили Рахів від угорської адміністрації та військ. Їм допомогло те, що у місті спалахнуло повстання українців, організоване П. Попенком. Саме він став старостою міста, однак 19 січня був убитий проугорським терористом. Старостою рахівчани обрали С. Дреботу. Та, незабаром гуцульські війська залишили центр міста, укріпившись в передмісті — Устєріках. Місто та сусідні Трибушани та Берлибаш (Ділове та Костилівка) стали буферною зоною між Гуцульською республікою та румунськими військами, які окупували В. Бичків, Луг та ін. населені пункти. Окупований був Рахів румунськими військами у травні 1919 р. Незабаром припинила існування і Гуцульська республіка.

У червні 1920 р. Рахів увійшов у склад Чехословацької республіки

Під час входження Закарпаття (тодішня назва — Підкарпатська Русь) до складу ЧСР, населені пункти Рахівщини активно розвивалися як осередки туризму. У одній із своїх статей С. Клочурак назвав Рахів Гуцульським Парижем.

Нацистська окупація часів другої світової війни завершилася зайняттям міста, як і всього Закарпаття, частинами Червоної Армії в жовтні 1944 року. У 1945 році Рахів, як і все Закарпаття, увійшов до складу УРСР.

Корисні копалини і мінеральні ресурси[ред.ред. код]

Гори, що оточують Рахів, багаті корисними копалинами. Тут видобувають будівельний камінь, мармур, пісковики, золото, аргіліти.

Безпосередньо у місті та його найближчих околицях є близько 20 джерел мінеральної води, зокрема:

Клімат[ред.ред. код]

Клімат на Рахівщині помірно-континентальний з яскраво вираженою поясністю: у низині — помірний, з теплим літом і відносно м'якою зимою; у верхів'ях — різко континентальний, з холодною і тривалою зимою та прохолодним дощовим літом. Середня січнева температура −4,8 °C, середня температура липня +18 °C, а середня річна температура повітря становить +7,4 °C. Період з температурою понад плюс 10 °C становить 147 днів. Найтепліше в районі село Луг, а найхолодніше на Говерлі. Переважають вітри західного і південно-західного напрямку.

Середньорічна кількість опадів у горах — до 1400 мм. У Рахові до 1300 мм. Товщина снігового покриву — від 30 см до півтора метра і більше. Взимку у горах обрушуються снігові лавини. Вічних снігів немає, але сніг у деяких місцях ще буває і в червні. Під час інтенсивного танення снігу і злив, можливі загрозливі та руйнівні паводки (листопад 1998 року, березень 2001 року). Зареєстрований у Рахові абсолютний добовий максимум опадів — 133 мм.

 
Клімат Рахова
Температура
Місяць Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру
Середня температура,  °C −4,2 −2,1 2,6 8,4 13,4 16,4 17,9 17,4 13,7 8,6 3,0 -1,6 7,8
Кількість опадів
Місяць Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Всього
Норма опадів,  мм 44 40 40 57 83 105 94 79 51 43 49 56 741
Джерело: http://en.climate-data.org/location/31600/

Транспорт[ред.ред. код]

Докладніше у статті Рахів (станція)

Ходять приміські дизель-поїзди до Коломиї та Івано-Франківська, роблячи зупинки в Білині, Квасах, Ясині, Ворохті, Татарові, Микуличині, Яремчі, Делятині та ін.

Станом на 1 серпня 2015 року курсує два щоденних пасажирських поїзда: Львівський (через Івано-Франківськ) виходить зі Львова ввечері, опівночі має годинну стоянку в Рахові і зранку вже у Львові. Курсує в складі купейних, плацкартних і двох загальних вагонів.

Київський поїзд «Гуцульщина» № 357/358 — фірмовий, вирушає з Києва о 16.53, зранку приходить в Рахів і о 12:30 вирушає на Київ, прибуття о 6.14 ранку. Курсує в складі купейних, плацкартних вагонів і одного вагону «люкс». Люкс та купе у літній період обладнано кондиціонерами.

Автомобільне сполучення існує з приміськими селами, з Мукачевим, Івано-Франківськом, Ворохтою. Однак на свята і під час снігопадів розклад руху — непередбачуваний.

Населення[ред.ред. код]

Населення Рахова біля 17.000 осіб, з них: Українців— 83,8 %; Угорців— 11,6 %; Румун— 3,2 %; Росіян— 0,8 %

Уродженці Рахова[ред.ред. код]

Пов'язані з Раховом[ред.ред. код]

Фестивалі[ред.ред. код]

Співоче поле (амфітеатр) у Рахові

Фестивалі які тут стали традиційними: фестивалі-ярмарки «Гуцульська бринза», Гуцульські фестивалі, Дні міста та фестиваль етно-рок культури «Європа-Центр».

Гуцульські фестивалі[ред.ред. код]

У 1991 році Гуцульський фестиваль започаткувало товариство «Гуцульщина». Під враженням здобутої Україною незалежності, 27 вересня 1991 року на полонині Запідок Верховинського району Івано-Франківської області проводився І Гуцульський фестиваль. Хронологія гуцульських фестивалів в м. Рахові:

  • Серпень 1993 року — III Гуцульський фестиваль
  • Вересень 1997 року — VII Гуцульський фестиваль
  • Вересень 2005 року — XV Гуцульський фестиваль

Фестиваль етно-рок культури «Європа-Центр»[ред.ред. код]

24 вересня 2005 року Міністерство культури і туризму України спільно з «Державним концертним агентством „Україна“» відкрив I-й Міжнародний Фестиваль Rock&World музики «Європа-Центр» — яскраве масове шоу не тільки музичного, а ще й розважального змісту, виступи гуцульських колективів, виставки місцевих майстрів, ярмарки-продажі.[2][3] 20 травня 2012 року: Міжнародний Фестиваль Rock&World музики «Європа-Центр» та святкування дня міста. Очікуються: Оксана Білозір, Злата Огневич, гурт «Скрябін», С. К. А.Й, та інші рок-гурти. За сприянням ХДС (Християнсько-демократичного союзу).

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Додаткові джерела[ред.ред. код]